Декларації посадовців зникли з реєстру: абсолютна більшість недоступних документів у представників сектору безпеки

Понад 99 тисяч українських посадовців більше не демонструють свої декларації у відкритому доступі. Станом на липень 2026 року з Єдиного державного реєстру вилучено 445 536 декларацій, поданих упродовж 2015–2026 років. Такі підрахунки зроблено на основі відкритих даних НАЗК.

У середньому кожен декларант приховав близько 4,5 документа, адже після отримання відповідного дозволу з публічного доступу можуть одночасно прибрати всі декларації людини незалежно від року їх подання.

Найбільше декларацій зникло за роки, які передували повномасштабній війні. Лідером став 2016 рік — з відкритого реєстру прибрали 94 968 декларацій, що становить майже 9% від всіх поданих тоді документів. Другу позицію займає 2020 рік із 72 068 прихованими деклараціями або близько 8% від загальної кількості. Для порівняння, серед декларацій, поданих уже під час повномасштабного вторгнення, частка прихованих документів становить лише близько 2%.

Статистика демонструє цікаву закономірність: можливість приховувати декларації з’явилася лише наприкінці 2023 року, однак найбільше змін торкнулося саме старих документів, які роками перебували у відкритому доступі. Це означає, що після ухвалення рішення про закриття інформації з реєстру масово вилучалися декларації за попередні звітні періоди.

Абсолютну більшість серед тих, чиї декларації стали недоступними для громадськості, становлять представники сектору безпеки. На військовослужбовців Збройних сил України припадає 50 255 декларантів або 50,7% від загальної кількості. Ще 16 485 осіб працюють у Національній поліції. До першої п’ятірки також входять представники міських рад — 2 557 осіб, ДСНС — 2 538 та Державної податкової служби — 1 299 декларантів.

Примітно, що механізм приховування декларацій не передбачає ініціативи з боку посадовця. Подати звернення до НАЗК може лише державний орган, військова частина чи інша уповноважена структура, яка повинна обґрунтувати наявність ризиків для безпеки людини або її родини. Після цього агентство ухвалює рішення про вилучення документа з відкритого доступу. Аналогічно повернути декларацію до реєстру може лише той орган, який раніше ініціював її приховування.

Водночас у НАЗК визнають, що окремої статистики щодо кількості прихованих декларацій або декларантів не ведуть. Крім того, агентство не оцінює, наскільки переконливими є підстави для засекречення документів, а лише виконує подання відповідних державних органів.

Запровадження такого механізму стало наслідком відновлення електронного декларування наприкінці 2023 року в умовах воєнного стану. Його головною метою був захист військових, правоохоронців та інших посадовців, якщо оприлюднення інформації може створити загрозу для них або членів їхніх сімей.

Водночас ефективність приховування декларацій за попередні роки продовжує викликати дискусії, адже значна частина цих документів уже тривалий час перебувала у відкритому доступі, а інформація з них могла бути збережена або поширена задовго до вилучення з державного реєстру.