Декриміналізація контенту для дорослих: Зеленський відповів на петицію, яка викликала суспільну полеміку

Законодавча ініціатива щодо декриміналізації виробництва порнографічного контенту в Україні викликала неоднозначну реакцію в суспільстві. Дискусія, яка точиться навколо цієї теми, виходить за межі правових оцінок, вона торкається уявлень про мораль, особисту автономію, природу цифрової праці, а також довіри до правоохоронної системи. Частина громадян висловлює рішучу незгоду, вважаючи, що такі зміни можуть зруйнувати моральні межі. Водночас є й ті, хто підтримує цю ініціативу, вказуючи на необхідність правового перегляду застарілих підходів і захисту людей, які працюють у цій галузі легально, відкрито і без насильства.

Суть петиції та законодавчий контекст

27 червня 2025 року на сайті Президента України з’явилася петиція авторства Світлани Дворнікової — моделі платформи OnlyFans, яка закликала до декриміналізації виготовлення й розповсюдження контенту для дорослих. Дворнікова у своїй заяві наголосила, що впродовж п’яти років сплатила до державного бюджету понад 40 мільйонів гривень податків, але натомість проти неї відкрили кримінальне провадження за статтею 301 Кримінального кодексу. Вона заявила, що правоохоронці нібито натякнули їй на можливість «вирішення питання» за хабар.

У зверненні модель поставила прямі запитання: кого захищає чинне законодавство, якщо в її діяльності немає потерпілих? Усі учасники процесу — повнолітні, згодні на зйомки, і жодне з відео чи фото не спрямоване на неповнолітню аудиторію. На її думку, нинішня редакція статті 301 є радше інструментом тиску та джерелом корупційної практики, ніж засобом правового регулювання.

Петиція за короткий час набрала понад 25 тисяч підписів — поріг, необхідний для офіційної реакції з боку глави держави.

Відповідь президента та поточний статус законопроєкту

8 липня 2025 року президент надав відповідь на петицію. Він зазначив, що Україна є правовою державою, де діє принцип верховенства права, а всі органи державної влади та їхні посадові особи зобов’язані діяти виключно в межах своїх повноважень і в спосіб, визначений Конституцією та законами. Він підкреслив, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада, і саме до її виключних повноважень належить ухвалення законів.

Зеленський повідомив, що наразі в парламенті перебуває на розгляді законопроєкт №12191 від 11 листопада 2024 року, яким пропонується змінити статтю 301 Кримінального кодексу України. Відповідно до тексту цього законопроєкту, кримінальна відповідальність має зберігатися виключно за випадки ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення або інше переміщення порнографічних матеріалів з метою їх збуту чи розповсюдження неповнолітнім, а також за безпосереднє розповсюдження таких матеріалів серед неповнолітніх. Таким чином, ініціатива передбачає перегляд чинної редакції статті 301 у напрямку її уточнення та звуження до обмеженого кола ситуацій, що справді становлять суспільну небезпеку.

Президент нагадав, що розгляд законопроєктів, поданих на розгляд Верховної Ради, відбувається відповідно до процедури, визначеної Регламентом парламенту та Законом України «Про комітети Верховної Ради України». Саме комітети ВР здійснюють попередній аналіз законодавчих ініціатив та формують висновки.

Глава держави уточнив, що відповідно до частини другої статті 94 Конституції України, після ухвалення закону Верховною Радою Президент або підписує його та офіційно оприлюднює, або повертає з вмотивованими пропозиціями на повторний розгляд парламенту.

На завершення Зеленський повідомив, що пропозиції, викладені в петиції, вже направлено до Верховної Ради України для врахування під час розгляду згаданого законопроєкту в установленому порядку.

Аргументи сторін: у чому полягає розкол у суспільному сприйнятті

Дискусія довкола декриміналізації виявила глибокий розрив у суспільному підході до цієї теми. Частина опонентів ініціативи посилається на ризики «нормалізації» комерційної сексуальності, побоювання щодо впливу такої продукції на неповнолітніх, а також на ціннісні засади державної політики. Окремі критики вбачають у такому кроці загрозу «розмивання моральних стандартів» і крок у напрямку узаконення інших спірних практик.

При цьому прихильники декриміналізації звертають увагу на практичні аспекти. По-перше, діяльність моделей на цифрових платформах, як-от OnlyFans, не є анонімною: вони сплачують податки, проходять ідентифікацію, працюють за добровільною участю, з чітким розмежуванням аудиторії. По-друге, кримінальне переслідування таких осіб є не захистом суспільства, а створенням ризиків для правових зловживань. По-третє, у багатьох країнах ЄС і США подібна діяльність давно винесена з-під кримінального регулювання та підпорядковується нормам трудового, податкового і цивільного права.

Законопроєкт №12191: основні положення та перспективи

Проєкт закону №12191 на момент відповіді президента перебуває у Верховній Раді. Він передбачає звуження дії статті 301 лише до контенту, який прямо чи опосередковано стосується неповнолітніх. Ініціатива також пропонує вилучити з кримінального переслідування дії, пов’язані з добровільним створенням і розповсюдженням продукції за участю повнолітніх осіб у цифровому форматі.

Передбачається, що навіть у разі ухвалення цього законопроєкту, адміністративні порушення, податкові зобов’язання та правила ліцензування в галузі медіа не будуть скасовані. Мова йде саме про вилучення цієї сфери з-під кримінальної юрисдикції.

Після відповіді Зеленського ініціатива декриміналізації переходить у площину парламентських дебатів. Те, чи буде вона підтримана в Раді, залежатиме не лише від політичної волі, а й від того, наскільки готове суспільство до чіткого розмежування між мораллю, публічною безпекою та приватною добровільною діяльністю. Формально петиція виконала свою функцію — актуалізувала тему, змусила владу реагувати, підсвітила прогалини в законі.

Однак сама проблема не зникає: поки діяльність цифрових моделей та платформ залишається у кримінальній зоні, питання правозахисту, прозорості та юридичної визначеності в Україні продовжують бути відкритими.