Дистанційне обстеження майна на території бойових дій: як це зробити і що радять юристи

Питання компенсації громадянам за зруйноване внаслідок воєнних дій нерухоме майно залишається одним з найскладніших у контексті повномасштабної війни. Особливо гостро ця проблема постає в ситуаціях, коли люди втратили доступ до своєї власності через бойові дії, окупацію або мінну небезпеку. У таких випадках постає потреба у фіксації факту руйнування без фізичного огляду, тобто дистанційно. Саме ця форма обстеження викликає багато запитань у постраждалих громадян: чи приймуть такі докази? Хто має їх збирати? Що робити у випадку відмови?

У відповідь на запит редакції ІА «ФАКТ» юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» пояснили, які правові механізми наразі передбачені для дистанційного обстеження зруйнованого майна, як його зафіксувати в зоні бойових дій і що має враховувати кожен заявник, який подає документи на компенсацію в умовах, коли особистий виїзд на місце неможливий або небезпечний.

На даний час питання компенсації громадянам за зруйноване під час воєнних дій нерухоме майно дійсно стоїть дуже гостро. І якщо з квартирою в Києві чи будинком в Харкові все зрозуміло, механізм відпрацьований, то навіть серед адвокатів до даного часу залишалося відкритим питання: що робити з тим нерухомим майном громадян, яке зруйновано в зоні активних бойових дій, але жодна комісія туди не обстеження не виїде?

Внутрішньо переміщені особи з подібних населених пунктів від початку війни знаходилися в підвішеному стані, бо не мали фактичної змоги отримати компенсацію за своє житло, якого вже немає, та на отримані кошти почати нове життя в іншому місті. На допомогу в даному випадку прийшли сучасні технології.

7 липня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 815, яка регулює особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Ця постанова врегулювала механізм проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна із застосуванням продуктів дистанційного спостереження.

Положення цього нормативного акту використовуються для того, щоб зафіксувати факт знищення певних видів нерухомого майна, яке знаходиться на територіях, де тривають або тривали бойові дії. Йдеться про ті населені пункти, які включено до офіційного переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури. Документ також стосується тих випадків, коли на цих територіях працюють державні електронні інформаційні ресурси, але немає можливості провести звичайне обстеження, як це передбачено Порядком виконання невідкладних робіт з ліквідації наслідків війни, якщо йдеться про пошкоджені будівлі чи споруди. Тобто документ застосовується саме тоді, коли провести стандартне фахове обстеження на місці — неможливо з об’єктивних причин.

Проте, на жаль, дану постанову не застосовують для обстеження окремих категорій об’єктів нерухомого майна, розташованих на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, визначеній відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку.

Під дистанційним обстеженням наразі мається на увазі процес збору, фіксації та аналізу інформації про стан об’єкта нерухомого майна без фізичного доступу до нього з використанням фото- та відеоматеріалів, отриманих за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден або інших технічних засобів дистанційного спостереження, зокрема інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі.

Зазначимо, що обстеженню за даною постановою підлягають окремі категорії об’єктів нерухомого майна (далі – об’єкти), а саме –  житлові будинки, будинки садибного типу, садові та дачні будинки (зокрема квартири, інші житлові приміщення, що розташовані в таких будинках).

Отже, згідно з ухваленими нормами, дистанційному обстеженню підлягають ті об’єкти нерухомості, які, за попередньою інформацією, наявною в уповноваженого органу — це може бути або територіальна громада, або відповідна військова адміністрація — вважаються знищеними. Йдеться саме про ті будівлі, які розташовані на територіях бойових дій чи тимчасової окупації, як це передбачено у згаданому переліку. Проте головною умовою є наступна — на цих територіях немає можливості провести інші, звичайні види обстеження, які зазвичай застосовуються для фіксації руйнувань. У такому випадку допускається застосування дистанційного формату як виняткової форми документування втрат.

Під час проведення дистанційного обстеження уповноваженим органом можуть використовуватися такі види продуктів дистанційного спостереження:

1) фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;

2) відеоматеріали, отримані за допомогою відеокамер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;

3) інформаційні продукти дистанційного зондування Землі.

До таких матеріалів, які можуть бути використані під час дистанційного обстеження, належать:

– матеріали і дані аерозйомки, а також космічної зйомки, разом із відповідними метаданими, які подаються у формі візуальних зображень. Ці зображення мають охоплювати межі об’єкта зйомки, бути представлені в оригінальному вигляді з унікальною назвою й не проходити стиснення файлів.

– оброблені оригінали таких же матеріалів (тобто даних аеро- та космічної зйомки) разом із метаданими до них. Вони також мають вигляд візуальних зображень у межах відповідного об’єкта зйомки, збережені в незміненому форматі, з унікальною назвою й без стискання. У нормативному документі ці візуальні матеріали далі позначаються як «зображення об’єктів».

Варто знати, що з метою підвищення точності та достовірності інтерпретації даних дистанційного обстеження та підвищення рівня обґрунтованості висновків, отриманих за результатами такого обстеження, використовуються всі наявні види продуктів дистанційного спостереження.

У разі використання фотоматеріалів для цілей проведення дистанційного обстеження зруйнованих об’єктів, знімки повинні відповідати визначеним характеристикам. По-перше, висуваються технічні вимоги до зображень. Знімок повинен бути в кольоровому форматі з роздільною здатністю, що дає змогу візуально підтвердити факт знищення об’єкта. Зображення на знімку повинне бути чітким, без ознак цифрових спотворень, розмиття чи інших дефектів, що унеможливлюють ідентифікацію об’єкта або характер його пошкодження чи руйнування. Зйомка має здійснюватися в умовах достатнього природного або штучного освітлення, яке забезпечує належну видимість деталей. За технічної можливості файл знімку повинен містити вбудовані метадані (EXIF), зокрема фіксацію дати і часу зйомки, координат глобальної навігаційної супутникової системи місця фіксації, а також технічну інформацію про пристрій, яким здійснювалася зйомка.

По-друге, мінімальний набір знімків об’єкта повинен включати кілька конкретних ракурсів. Необхідно надати зображення загального вигляду земельної ділянки, на якій розташовано об’єкт, разом із прилеглою територією — це потрібно для підтвердження типу та розміщення об’єкта. Також має бути загальний ракурс (вигляд) самого об’єкта, який дає змогу оцінити ступінь його пошкодження чи руйнування. Крім того, потрібно надати мінімум три ракурси: фасад, боковий фасад (вид з протилежного, тобто тильного боку) та/або зйомку згори — вони повинні підтверджувати факт знищення об’єкта.

По-третє, є окремі вимоги до змісту зображення. На знімку мають бути чітко зафіксовані зруйновані конструкції (елементи) об’єкта. Йдеться, зокрема, про руйнування чи обвалення, тобто втрату цілісності несучих та огороджувальних конструкцій — стін, перекриття, даху. Зображення повинне забезпечувати контрастне зображення збережених і зруйнованих частин об’єкта — у разі, якщо йдеться про часткове руйнування. Крім цього, знімок за можливості повинен містити ідентифікаційні ознаки самого об’єкта — наприклад, таблички з адресою, номери будинків, вивіски, прилеглу територію або об’єкти-орієнтири, за якими можна однозначно визначити місце, де було зроблено фото.

Хочемо наголосити, що в разі використання для цілей проведення дистанційного обстеження відеоматеріалів, які отримано, зокрема, з безпілотних повітряних суден, відеозапис повинен відповідати низці визначених вимог. Що стосується технічних характеристик, то роздільна здатність відео повинна бути не нижче 1920 × 1080 пікселів. Формат відеофайла має відповідати стандартному цифровому формату із мінімальною компресією, наприклад, MP4 або MOV. Тривалість відео повинна бути достатньою для забезпечення повного огляду пошкоджень або руйнувань об’єкта та прилеглої території.

При цьому відео має бути безперервним — не допускається жоден монтаж, склеювання окремих фрагментів або прискорення відтворення. За наявності технічної можливості, відеофайл повинен містити вбудовані метадані (EXIF), які включають фіксацію дати й часу зйомки, координати глобальної навігаційної супутникової системи місця фіксації, а також технічну інформацію про пристрій, яким здійснювалася зйомка.

Водночас до змісту самого відеофайла також висуваються чіткі вимоги. Зокрема, відео повинне забезпечувати повне та чітке візуальне зображення об’єкта. Це означає, що відеозапис повинен містити огляд загального стану об’єкта з різних ракурсів, у тому числі з урахуванням прилеглої території. Має бути забезпечена деталізація наявних ознак руйнувань, таких як обвалення чи інші пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій. Обов’язковим також є візуальне фіксування прив’язки до місцевості — це може бути здійснено через показ об’єктів-орієнтирів, елементів місцевості або координат, які дають змогу однозначно ідентифікувати місце зйомки.

Крім того, у разі використання для проведення дистанційного обстеження інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, зображення об’єктів повинні відповідати встановленим характеристикам. Зокрема, рекомендована геометрична проекція пікселя знімка становить 50 сантиметрів на піксель. У разі використання зображень з іншими характеристиками проекції пікселя, якість такого знімка має бути достатньою для того, щоб можна було визначити чіткі ознаки руйнувань об’єктів. Також необхідна наявність багатоспектральних даних, які забезпечують можливість розрізнення предметів на основі відображальних властивостей різних матеріалів.

Зйомка повинна виконуватися у світлий час доби, за умови низького хмарного покриття — не більше 10 відсотків. Напрямок зйомки має бути спрямований прямо над об’єктом, з допустимим відхиленням до 20 градусів від надира. Крім того, зображення мають містити відомості відповідно до міжнародного стандарту UTC про дату та час зйомки з точністю до хвилини (за наявності), а також відомості про геолокацію даних об’єкта. При цьому допустима похибка геолокації не повинна перевищувати чотирьох метрів.

Джерелами отримання даних щодо інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі є національні та іноземні системи дистанційного зондування Землі, геоінформаційна система Державного картографо-геодезичного фонду України, публічні електронні реєстри Міноборони, а також інші джерела, не заборонені законодавством. Дистанційне обстеження проводиться комісією, утвореною відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, на підставі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно.

Об’єктами-орієнтирами, до яких йде прив’язка при обстеженні є об’єкти природного (особливості місцевості, рельєфу, елементи ландшафту, водні об’єкти тощо) або штучного (будівлі та споруди) походження, географічне розташування яких відомо та які мають унікальні або характерні ознаки, що візуально дають змогу їх ідентифікувати на фото- чи відеоматеріалах або інформаційних продуктах дистанційного зондування Землі, які використовуються для дистанційного обстеження.

Під час проведення дистанційного обстеження комісія проводить сукупний аналіз всіх наявних продуктів дистанційного спостереження, які містять інформацію про об’єкт, що обстежується, з метою встановлення факту знищення об’єкта.

Зазначимо, що для підвищення точності інтерпретації даних продуктів дистанційного спостереження та встановлення факту знищення об’єкта, який обстежується, комісія також вивчає наступні матеріали, які потрібно їй надати:

• інформацію про характеристики об’єкта до руйнування;
• інформацію та документи, що підтверджують факт знищення об’єкта, зокрема ті, які перебувають у розпорядженні ДСНС, Національної поліції та інших компетентних органів державної влади, і надані відповідно до звернення уповноваженого органу;
• письмові чи усні свідчення осіб, обізнаних з обставинами події, що призвели до знищення об’єкта або його фактичного стану, на момент проведення дистанційного обстеження;
• аналітичні дані, сформовані програмними засобами, зокрема з використанням штучного інтелекту (у разі технічної реалізації).

Отже, радимо заздалегідь підготувати документи за даним переліком.

У разі застосування комісією для проведення дистанційного обстеження безпілотних повітряних суден дозвіл на використання повітряного простору України надається Генеральним штабом Збройних Сил на підставі заявки. За результатами дистанційного обстеження комісія протягом п’яти робочих днів з дня його проведення складає акт дистанційного обстеження для кожного об’єкта за визначеною формою, у якому зазначається висновок про встановлення або неможливість встановлення факту знищення об’єкта.

У випадку, коли за результатами проведеного дистанційного обстеження встановлено факт знищення об’єкта, це означає, що знищеними офіційно визнаються не лише сам об’єкт у цілому, а також квартира та інші житлові приміщення, які входили до його складу. Іншими словами, у разі документального підтвердження повного руйнування будівлі під час дистанційної фіксації, всі розташовані в ній житлові приміщення — незалежно від форми власності або правового статусу — також вважаються знищеними на рівні з основною конструкцією. При цьому до акта дистанційного обстеження додаються продукти дистанційного спостереження, що підтверджують встановлення факту знищення об’єкта, а також інформація та документи щодо характеристик об’єкта до його руйнування (за наявності).

Визначена уповноваженим органом посадова особа протягом трьох робочих днів з дня складення акта комісією реєструє його (разом з відповідними матеріалами дистанційного спостереження) у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна з присвоєнням реєстраційного номера та накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Про результати дистанційного обстеження комісія повідомляє заявнику шляхом надсилання копії акта дистанційного обстеження протягом трьох робочих днів з дня його складення засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації), або на адресу електронної пошти, зазначену в інформаційному повідомленні.

У разі, якщо за результатами дистанційного обстеження неможливо однозначно встановити факт знищення об’єкта, комісія приймає рішення про зупинення проведення такого обстеження. У цьому рішенні обов’язково зазначається, що встановити факт знищення на підставі наданих матеріалів наразі неможливо.

Після отримання рішення про зупинення дистанційного обстеження заявник має право протягом 90 календарних днів з моменту отримання відповідного документа подати комісії додаткову інформацію щодо об’єкта. Це може бути зроблено шляхом надсилання звернення разом із новими матеріалами чи доказами, які можуть підтвердити факт знищення.

Таким чином, передбачений нормативним актом механізм має на меті створити інструмент для допомоги громадянам, які втратили доступ до своїх будинків або квартир унаслідок бойових дій чи окупації. Його застосування покликане забезпечити можливість фіксації зруйнованого житла навіть без фізичної присутності на місці. Водночас питання ефективності цього механізму та можливі процедурні складнощі, а також реальні шанси отримання компенсації можна буде оцінити лише в процесі практичного застосування відповідного нормативного акта.

Громадянам, які втратили доступ до свого житла внаслідок бойових дій або тимчасової окупації, радимо не зволікати з поданням заяви про фіксацію пошкоджень, навіть якщо немає можливості виїхати на місце. У разі застосування механізму дистанційного обстеження важливо одразу зібрати максимально повний пакет доказів: якісні фото- та відеоматеріали, супутникові знімки (за можливості), документи на право власності, попередні акти обстежень, свідчення очевидців. У разі отримання рішення про зупинення процедури — необхідно скористатися правом на подання додаткової інформації в межах 90 днів. Правильна організація збору матеріалів на цьому етапі може суттєво вплинути на результат розгляду заяви та шанси на отримання компенсації.