Українське законодавство часто порівнюють із густим лісом – розгалужене, об’ємне й складне для розуміння навіть для досвідчених фахівців. Для пересічного громадянина знайти відповідь на правове питання самостійно іноді здається майже неможливим. У добу Інтернету, коли доступ до інформації безмежний, здавалося б, можна знайти рішення будь-якої проблеми за декілька кліків. Але юридична справа – це не просто пошук, а точність, розуміння і правильний підхід. Від розлучень до спадкування, від кримінальних справ до спорів з державними установами – життя ставить перед людьми чимало правових викликів. І саме тут важливо знайти правильного фахівця, який допоможе подолати ці труднощі. Як не загубитися серед численних пропозицій, на що звертати увагу при виборі юриста і як уникнути розчарувань?
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» діляться рекомендаціями, які можуть стати ключем до успішного вирішення ваших правових питань.
Перше, що спадає на думку людей, коли потрібна юридична допомога, – звернутися за порадою до знайомих, родичів чи друзів. І це справді працює, але не завжди виправдовує очікування. Адже юрист, якого вам порекомендують із найкращими відгуками, може просто не спеціалізуватися на вашій категорії справ. Наприклад, якщо вам потрібна допомога у спадкових питаннях, а юрист блискуче розв’язує бізнес-конфлікти, вам, на жаль, доведеться починати пошуки з самого початку.
Якщо ж рекомендація таки влучає у ціль, і ви знаходите спеціаліста, який займається саме вашим питанням, це чудово! Але щоб не покладатися лише на удачу чи чужий досвід, давайте розберемося, як підійти до вибору юриста з нуля і знайти фахівця, який стане вашим незамінним союзником у правових справах.
Як багато разів за життя ми чули фразу – «піди до юриста!», але чомусь у фільмах до суду ходять виключно адвокати. Так адвокат чи юрист? Кого обрати? Почнемо з того, що і адвокат є юристом, і прокурор, і суддя, і фахівець в Пенсійному фонду. Це як з лікарями – лікарі усі, але кардіолог, хірург або стоматолог є фахівцями вузької спеціалізації, хоча й мають загальне уявлення про медицину з фахового погляду.
Щодо надання юридичних послуг саме пересічним громадянам, то тут дійсно може стати вибір – адвокат чи юрист? Обидві ці особи є фахівцями в галузі права. Але багатого в чому все буде залежати саме від проблеми яку потрібно вирішити, чи питання на яке хочете почути відповідь.
Наведемо конкретний приклад. У самому центрі міста (де досить не дешева оренда) існує юридична фірма. Ну хай би собі існувала, аби не одне але. В місті почали з’являтися обурені клієнти даної фірми, які вирішили звернутися за допомогою саме до адвокатів. Річ була у тому, що фірма заманювала до себе клієнтів безоплатними консультаціями. Ну давайте відверто – хто ж не полюбляє отримати щось задарма?! Хоча адвокати вважають, що особа не цінує ту рекомендацію, за яку не заплатила кошти. При чому чим більше розмір сплачених грошей – тим цінніша консультація для клієнта. Але можливо іноді й безоплатно консультувати можна, але на таких безоплатних консультаціях в згаданій фірмі сиділи ті, хто знаходиться досить далеко від юридичної практики та ведення справ у суді.
Людині обіцяли «золоті гори» (навіть якщо з юридичної точки зору справа зовсім безнадійна) та давали підписати договір за яким на користь фірми сплачувались грошові кошти. Щодо розміру оплати, то суми були різні – 15 тис. грн., 20 тис. грн., 40 тис. грн. (і це ще на довоєнні чи початок війни розцінки). Надалі, якщо без адвоката обійтись було не можливо, фірма наймала за окремим договором адвоката на конкретну справу. При цьому, якщо адвокат дивився документи, жахався та казав, що все потрібно робити не так чи що не роби – нічого не допоможе. При цьому керівництво фірми казало – пиши більше паперів, удавай вигляд активної діяльності. Звісно після такого нормальні адвокати казали – «до побачення!».
Сам договір, який підписав клієнт, був складений так, що, а ні коштів назад не отримаєш, а ні претензій не висунеш – за змістом передбачались чималі штрафи саме з клієнта. Є клієнти, яким не поталанило ще більше – фірма взяла оригінали документів на нерухомість та вимагала тільки за їх повернення п’ятсот доларів США. До райвідділку поліції була написана не одна заява на даних фахівців. Наскільки стало відомо, саме на даний час офіс зазначених «спеціалістів» не працює, але ж плідно на свою користь кілька років вони все ж таки встигли.
Отже, юрист може діяти як співробітник юридичної фірми, фізична особа – підприємець (ФОП), або взагалі як то, кого в народі називають «рєшала». Останні це взагалі все одно, що віддати кошти першій-ліпшій особі посеред вулиці. У таких «фахівців» ні офіційної реєстрації, ні сплати податків, ніякої угоди з клієнтом немає. Довести, що ви передали такій особі та за що саме неможливо.
Щодо юридичної фірми або ФОПа. Зазначені особи мають офіційну реєстрацію, сплачують податки (ну принаймні повинні), з ними укладається письмовий договір. Одразу зазначимо, що не всі фірми або ФОПи такі, як в наведеному прикладі. Є дійсно ті, хто сумлінно та чесно працює на користь клієнта. Головне при зверненні з’ясувати як довго працюють зазначені суб’єкти (чим довше – тим краще), наскільки відповідає офісне приміщення заявленим можливостям (міжнародна фірма в підвалі багатоповерхівки на околиці міста наводить на деякі роздуми), погуглити відгуки в Інтернеті. У останнього є дві сторони – з одного боку можна знайти будь-яку інформацію, включаючи негативні відгуки незадоволених клієнтів, з іншого – накручені позитивні відгуки за гроші чи від знайомих-друзів теж ніхто не скасовував. Але головне – це категорія справ, якою може займатися саме юрист.
Відмітимо, що кримінальними справами відповідно до чинного законодавства може займатися виключно адвокат. Щодо цивільних справ, за якими звертається більшість громадян, то брати участь в суді можуть юристи тільки по малозначним справам.
У цивільному процесі малозначними вважаються:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 2025 рік – 90 840 грн);
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (214 720 грн);
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (161 040 грн).
В рамках адміністративного судочинства оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (40 260 грн), вважатиметься малозначним.
При цьому спори щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивач також заявив вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує шістдесят (161 040 грн) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будуть розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Втім консультувати вони мають право по будь-якім юридичним питанням, але цінність консультації від особи, яка не ходить до суду по даній категорії справ викликає сумнів. Хоча не усе так просто. Іноді адвокати, крім свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, мають такі фірми або ФОПи для оптимізації податків, що не заборонено законодавством. Саме головне при роботі з зазначеними суб’єктами – це уважно вичитати договір, який підписуєте. Адже у будь-яких випадках та негараздах, які виникнуть у вас буде тільки один важіль впливу – йти до суду.
Зовсім інша справа – адвокат (який працює як одноособово, так й у складі юридичного об’єднання). На відміну від юридичної фірми чи ФОПа адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Крім кваліфікаційного іспиту, який адвокати здають аби стати адвокатами, для них існує обов’язкове підвищення кваліфікації. З 1 січня 2025 року збільшилася кількість обов’язкових годин, протягом яких адвокати мають підвищувати свою професійну кваліфікацію. Вона становить 15 годин на рік. Якщо адвокат припиняв на деякий час свою діяльність, то надалі йому буде потрібно пройти спеціальний курс з підвищення кваліфікації у випадку поновлення права на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином, обираючи адвоката, ви маєте гарантію, що вашою проблемою буде займатися дійсно висококласний спеціаліст (а ні для юридичних фірм, а ні для ФОПів обов’язків що до підвищення кваліфікації не існує).
Втім, слід зазначити, що адвокати теж бувають різними. Кваліфікований спеціаліст не займається всім підряд, адже фізично не можливо добре знати все. Зазвичай адвокати мають спеціалізацію: хтось веде тільки кримінальні справи, хтось тільки цивільні, хтось ніколи не бере податкові спори, хтось деякі справи з різних галузей, а хтось працює виключно з юридичними особами. Однак всі адвокати, хто має чинне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в режимі реального часу, обліковуються в Єдиному реєстрі адвокатів України. Реєстр знаходиться у вільному доступі за посиланням – https://erau.unba.org.ua/. Саме з зазначеного реєстру можна з’ясувати скільки саме років займається адвокатською практикою то чи інший адвокат, а також адресу його офіційного робочого місця та телефони.
Відгуки про діяльність адвоката в Інтернеті також ніхто не скасовував, але тут діють ті ж самі правила, про які ми вже казали щодо юристів.
Але все ж таки цінність адвоката – це його відповідальність перед клієнтом. На відміну від юриста, адвоката можливо притягти до дисциплінарної відповідальності з досить суттєвими наслідками. Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Заява (скарга) на адвоката адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Заява (скарга) може бути подана як окремою особою (індивідуально), так і групою осіб (колективно).
У випадку встановлення в діях адвоката дисциплінарного проступку, він може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності та до нього може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
- попередження;
- зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
- для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;
- для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Ще одне – професіонал-адвокат ніколи не дає 100% гарантії розв’язання вашої проблеми. Адже він як ніхто знає, що може статися, або не статися впродовж вашої співпраці. В юридичній площині багато чого не залежить від адвоката: зберіг архів чи ні особову справу, ухвалив суддя рішення на вашу користь чи ні, заперечував відповідач на ваш позов чи повністю з ним погодився, яку саме відповідь дало БТІ та що саме написав експерт за результатами проведення дослідження тощо. Жоден адвокат при здоровому глузді не гарантує вам ці моменти. І ще – ви сплачуєте адвокату не за результат (хоча кожен адвокат приймаючи на себе справу мріє виграти її), ви сплачуєте – за процес, за допомогу. Адже іноді буває, що вибудувана адвокатом бездоганна виграшна лінія захисту руйнується одним словом чи дією клієнта.
Іноді можливо почути, що адвокат – це дорого, у юриста дешевше. Так, певний сенс в цьому є, але адвокат сплачує щорічні кошти на адвокатське самоврядування, зобов’язаний витрачати власний робочий час на підвищення кваліфікації та працювати самовіддано, аби не отримати від клієнта скаргу на свою діяльність, що може привести до втрати свідоцтва. Юрист, своєю чергою, так же як й адвокат, сплачує податки, та на нього може подати до суду незадоволений клієнт. Але що таке судитися з юристом – розумієте самі: там де він буде сам ходити до суду, ви заплатите ще одному юристу.
Отже, кого ж саме вибрати – вирішувати саме вам. Але кваліфікований адвокат ніколи не наполягає на тому чи іншому варіанті, а лише розповідає про наслідки вибору. Сам вибір завжди залежить від клієнта (адже будемо чесні – іноді клієнти навіть адвокату не розповідають усього, що повинні були б).
Все вірно написали!
Дякуємо за відзив!