Коли у родині народжується дитина з інвалідністю, батьки майже одразу потрапляють у світ постійної боротьби не лише з медичними діагнозами, а й з державними процедурами. Папери, комісії, черги, довідки, погодження — у цій системі складно розібратись навіть досвідченим фахівцям. І якщо медична складова реабілітації зрозуміла кожному батькові чи матері ще з моменту встановлення діагнозу, то юридична сторона часто стає непередбачуваною пасткою: від нюансів заяви може залежати, отримає дитина реабілітаційні послуги чи ні. І тут постає головне питання: як реально працює механізм забезпечення реабілітацією, як діяти у складних ситуаціях, до кого звертатись і які деталі слід врахувати ще до початку оформлення заяви.
Саме тому редакція ІА «ФАКТ» звернулася до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» аби вони допомогли батькам розібратися у складному маршруті — від подання документів до укладення договорів на реабілітацію.
Діти – це радість, діти – це щастя, але тільки батьки дітей з інвалідністю знають, що діти – це щоденна праця та батьківський подвиг на межі людських можливостей. Станом на 1 січня 2022 року в Україні було зареєстровано 162 214 дітей з інвалідністю. У зв’язку із повномасштабними воєнними діями наразі отримати актуальну інформацію про кількість таких дітей в країні не можливо, але Міністерство освіти і науки зазначає, що кількість учнів з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю у 2024/2025 навчальному році становила 47 610 осіб. Як ми бачимо дана статистика торкається тільки дітей шкільного віку, але не дає інформації щодо дітей дошкільного віку – від народження та до 6-7 рочків.
Аби хоча б трішки полегшити життя батьків дітей з особливими потребами, постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року №309 був затверджений «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю», який визначає механізм забезпечення дитини реабілітаційними послугами. Цей порядок визначає, що дитиною з інвалідністю є особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.
Зазначимо, що існує чіткий перелік установ, які підпадають під дію реабілітаційної програми, який зазначений на офіційному сайті за посиланням – https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/reabilitaciya-ditej/perelik-reabilitacijnih-ustanov. Даний перелік містить реабілітаційні установи, заклади охорони здоров’я, які здійснюють заходи із реабілітації дітей з інвалідністю станом на 10.06.2025 рік. Він постійно оновлюється, тож для отримання актуальної інформації потрібно періодично його перевіряти. Тож перший крок – це обрання реабілітаційного закладу виходячи з зазначеного переліку. Інформацію про обраний заклад потрібно зазначити у заяві. Для підтвердження можливості надання обраним вами реабілітаційним закладом реабілітаційних послуг орган, до якого ви подали заяву, звернеться до такого закладу самостійно.
Щодо порядку отримання дитиною реабілітаційних послуг
Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами один з її батьків чи її законний представник подає до одного із зазначених у цьому пункті органів за місцем реєстрації або фактичним місцем проживання дитини заяву про направлення її до реабілітаційної установи за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Якщо реабілітаційних послуг потребують одночасно двоє і більше дітей з однієї сім’ї, супроводжуючою особою може бути також другий із їх батьків, законних представників, один із близьких родичів (повнолітні брат або сестра, бабуся, дідусь, дядько, тітка) за наявності письмового підтвердження про це одного з батьків або законного представника. У такому разі заяву подає один з батьків або законний представник.
Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами один з батьків дитини чи її законний представник разом із заявою подає (з пред’явленням оригіналів) копії таких необхідних документів:
- паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу одного з батьків дитини, супроводжуючої особи або її законного представника;
- свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України, що посвідчує особу дитини;
- індивідуальної програми реабілітації, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
- виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
- документа, який підтверджує статус дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування (для дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування);
- одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків дитини, одного з її батьків (законного представника), супроводжуючої особи (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті громадянина України).
Далі місцевий орган на підставі зазначених документів формує особову справу дитини.
Варто наголосити, що для забезпечення дитини реабілітаційними послугами заява разом з необхідними документами приймається:
- місцевими органами за місцем реєстрації дитини шляхом надсилання їх поштою або в електронній формі через офіційний вебсайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг;
- уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та адміністраторами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідному місцевому органу.
Днем звернення одного з батьків дитини чи її законного представника до місцевого органу для забезпечення реабілітаційними послугами вважається дата реєстрації заяви разом з необхідними документами в журналі реєстрації заяв.
Реєстрація заяв, а також визначення черговості надання реабілітаційних послуг проводиться в порядку надходження заяв. При цьому місцевий орган щомісяця до 15 числа оприлюднює на своєму офіційному вебсайту інформацію про кількість зареєстрованих заяв і черговість надання реабілітаційних послуг без зазначення персональних даних.
Така інформація містить:
- реєстраційний номер заяви, який присвоюється у хронологічному порядку, дату її реєстрації,
- відомості про результати її розгляду (дата направлення дитини до реабілітаційної установи; обґрунтована відмова від реабілітаційних послуг; зміна черговості тощо),
- строки надання реабілітаційних послуг та назву реабілітаційної установи.
Першочергово реабілітаційними послугами забезпечуються відповідно до поданих заяв діти, які не були забезпечені ними в попередньому бюджетному році внаслідок відсутності бюджетних коштів або у зв’язку з довготривалою хворобою дитини.
У разі отримання від реабілітаційної установи, вибраної одним із батьків чи законним представником дитини, обґрунтованої відмови від надання реабілітаційних послуг місцевий орган інформує про це одного з батьків чи законного представника дитини та пропонує вибрати іншу реабілітаційну установу.
Підставою для надання реабілітаційних послуг дитині є укладення двостороннього договору між місцевим органом та реабілітаційною установою. Даний договір місцевий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку надання реабілітаційних послуг у реабілітаційній установі у порядку черговості та в межах кошторисного призначення у двох примірниках (один – для місцевого органу, другий – для реабілітаційної установи), в якому зазначаються строки надання реабілітаційних послуг у реабілітаційній установі, вартість складових таких послуг тощо.
Щодо вартості зазначених послуг з реабілітації та її складової
Реабілітаційні послуги надаються дітям з інвалідністю безоплатно. Якщо фактична вартість реабілітаційних послуг вища за суму коштів, яку покриває держава, різницю можна покрити за рахунок власних коштів або з інших джерел. Вартість реабілітаційних послуг для кожної дитини визначається реабілітаційною установою відповідно до індивідуальної програми реабілітації.
Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I та II ступеня, не може перевищувати 16 тис. гривень, III ступеня – 25 тис. гривень. Водночас гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I, II, III ступеня, збільшується на 50 відсотків для кожного ступеня.
Варто знати, що реабілітаційними послугами в межах їх граничної вартості одна дитина може бути забезпечена декілька разів протягом бюджетного року. При чому реабілітаційні послуги можуть надаватися у стаціонарі та амбулаторно. До граничної вартості реабілітаційних послуг, які надаються амбулаторно, можуть включатися витрати на харчування дитини. До граничної вартості реабілітаційних послуг, які надаються в стаціонарі, також може включатися вартість проживання та харчування дитини, одного з батьків чи законного представника дитини або супроводжуючої особи.
Крім того, до граничної вартості реабілітаційних послуг, які надаються у стаціонарі, може включатися вартість перевезення (у разі його потреби) дитини, яка потребує сторонньої допомоги, та одного з її батьків чи законного представника або супроводжуючої особи. Таке перевезення забезпечується реабілітаційною установою в межах адміністративно-територіальної одиниці, де вона розташована: від транспортних вузлів (залізничний вокзал, автостанція) до реабілітаційної установи та у зворотному напрямку.
У разі відсутності транспортних засобів у власності або розпорядженні реабілітаційної установи перевезення дитини, яка потребує сторонньої допомоги, та одного з її батьків чи законного представника або супроводжуючої особи може здійснюватися із залученням перевізника, з яким реабілітаційною установою укладено відповідний договір. При цьому оплата вартості проїзду повинна бути підтверджена документально. Водночас не менше ніж 60 % коштів, які виділяє держава, має бути використано безпосередньо на реабілітаційні послуги.
Зауважимо, що підставою для відмови у наданні реабілітаційних послуг дитини є подання не повного пакету необхідних документів. Втім, при наявності відмови у наданні зазначеної послуги, батьки дитини не позбавлені права звернутися з відповідним позовом до окружного адміністративного суду.
