Діти з Харківщини здійснили диверсію на залізниці, спалили адмінбудівлю та військову машину

В умовах війни українські діти виявляють різні форми залучення до боротьби з ворогом та суспільного життя. Одні малюють малюнки для військових, збирають кошти на дрони, організовують благодійні ініціативи та підтримують волонтерів. Інші ж, піддавшись маніпуляціям ворожої пропаганди, несвідомо стають інструментом у руках російських спецслужб. Трагедія таких історій полягає в тому, що замість того, щоб будувати майбутнє своєї країни, вони несвідомо руйнують її. Нещодавній випадок у Харківській області яскраво демонструє, як діти можуть опинитися в центрі гібридної війни.

Служба безпеки України спільно з Нацполіцією затримала чотирьох підлітків віком від 14 до 16 років (трьох хлопців та дівчину), яких підозрюють у здійсненні низки диверсійних актів на території регіону. Про це 7 березня повідомила пресслужба СБУ. За версією слідства, вони діяли під керівництвом російських спецслужб і виконували завдання, що завдавали шкоди українській інфраструктурі та військовим об’єктам.

Двоє з затриманих хлопців є рідними братами, а всі четверо мешкають у сусідніх населених пунктах. Слідчі з’ясували, що вони діяли у складі двох окремих агентурних груп, що були створені російськими кураторами. Перша група, за даними правоохоронців, здійснила диверсію на залізниці. У Берестинському районі вони зламали металеві двері релейної шафи, що забезпечувала роботу залізничної автоматики, облили її горючою сумішшю та підпалили. Це могло призвести до серйозних порушень у функціонуванні залізничного транспорту та загрози безпеці руху.

Окрім цього, вони підпалили службовий мультівен ЗСУ, який проходив техогляд після виконання завдань на східному фронті. Друга група вибила вікно у будівлі місцевої сільради, після чого облила підвіконня легкозаймистою речовиною та підпалила приміщення. Всі ці дії, за інформацією СБУ, були скоординовані через Telegram-канали, де підліткам обіцяли швидкі та легкі гроші за виконання таких завдань.

Цей випадок демонструє нову небезпечну тенденцію у війні — залучення дітей до диверсійної діяльності. Ворог використовує економічні труднощі, психологічну вразливість та нестачу критичного мислення у підлітків, щоб втягнути їх у злочини. Соціальні мережі стали основним інструментом вербування, оскільки анонімність та віддалений контроль дозволяють кураторам залишатися невидимими.

Затриманим оголосили підозру у вчиненні диверсії, умисному знищенні майна та перешкоджанні діяльності Збройних сил України. Також порушено питання про відповідальність осіб, які їх вербували. Проте головне питання полягає в тому, як запобігти подальшому використанню дітей у війні. Українське суспільство має усвідомити небезпеку такого явища і посилити просвітницьку роботу серед молоді.

“На підставі зібраних співробітниками СБУ доказів зловмисникам повідомлено про підозру відповідно до вчинених злочинів за трьома статтями Кримінального кодексу України:
– ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 (диверсія, вчинена в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб);
– ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 (умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, вчинене за попередньою змовою групою осіб);
– ч.1 ст.114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період)”, – повідомляє СБУ.

Цей випадок є нагадуванням, що інформаційна війна так само небезпечна, як і бойові дії. Російська пропаганда націлена на найуразливіші групи — дітей, які через брак життєвого досвіду можуть легко повірити в обіцянки та фальшиві ідеї. Саме тому важливо підвищувати рівень медіаграмотності серед молоді, навчати їх розпізнавати маніпуляції та розуміти наслідки своїх дій.

Україна має розробити комплексну програму захисту підлітків від вербування, що включатиме як посилення інформаційної безпеки, так і роботу з родинами, школами та громадами. Запобігання подібним випадкам потребує системного підходу, адже кожна дитина, яка стала інструментом у руках ворога, — це не лише трагедія окремої сім’ї, а й загроза національній безпеці.

Ця історія має стати сигналом до дій для держави, суспільства та батьків. Лише об’єднавши зусилля, можна захистити українських дітей від впливу ворожої пропаганди та не допустити повторення таких трагедій у майбутньому.