ДНК-ідентифікація тіл загиблих: у МВС розповіли як працюють з рекордним навантаженням

Повномасштабна війна різко збільшила обсяг роботи для молекулярно-генетичних лабораторій, які встановлюють особи загиблих за біологічними зразками. Установи МВС виконують більшість таких експертиз в Україні, працюючи одночасно з матеріалами від невпізнаних тіл, зразками родичів і доказами в кримінальних провадженнях. Через постійні репатріації, виявлення тіл на деокупованих територіях і складний стан частини останків навантаження на систему залишається дуже високим.

Молекулярно-генетичні експертизи стали одним з найнавантаженіших напрямів роботи експертної служби МВС, оскільки через війну до лабораторій постійно надходять тіла, фрагменти останків і біологічні зразки, які потребують точного встановлення ДНК-профілю. Ця робота охоплює ідентифікацію невпізнаних загиблих, матеріали кримінальних проваджень, а також порівняння зразків з даними родичів, без яких встановлення особи часто лишається неможливим.

За словами заступника директора Державного НДЕКЦ Руслана Аббасова, установи МВС виконують близько 95% молекулярно-генетичних експертиз в Україні. Обсяг матеріалів, який проходить через лабораторії, вимірюється десятками тисяч зразків, тому навантаження на окремого фахівця залишається надзвичайно високим.

«У середньому на сьогодні — близько 100 експертиз [одночасно в роботі] на експерта… За минулий рік до наших установ надійшло понад 18 тисяч пакувань, у яких були тіла. А зразків від них у середньому було досліджено вдвічі, втричі більше… Це величезна кількість», — повідомив Аббасов.

За його словами, після 2022 року система Державного НДЕКЦ помітно розширилася, оскільки попередніх потужностей уже бракувало для такого масиву роботи. Якщо на початку повномасштабної війни в установах працювали 150 експертів, то станом на квітень 2026 року їх понад 500. Кількість лабораторій також зросла: замість дев’яти підрозділів працюють 22, а в Черкаській і Чернігівській областях ще дві лабораторії готують до повноцінного запуску, хоча поки вони досліджують лише зразки живих людей.

У 24 експертних центрах МВС перебувають близько 3 тисяч зразків біологічного матеріалу від невпізнаних тіл, причому ця кількість враховує репатріації, які відбувалися в січні, лютому та березні 2026 року. Якщо якість матеріалу дозволяє швидко встановити ДНК-профіль, дослідження триває приблизно місяць, однак пошкодження тіла, вплив високої температури, гниття або тривале перебування останків у складних умовах істотно ускладнюють роботу лабораторій.

Частина експертиз затягується через те, що між загибеллю людини, виявленням тіла та передачею матеріалів до фахівців можуть минати роки.

«Поки тіло знайдуть, поки доставлять — минає великий проміжок часу. І фактично людина могла загинути й три роки тому. До сьогодні доставляють тіла безвісти зниклих у 2022 році», – пояснив Аббасов цю проблему.

Як відзначив заступника директора Державного НДЕКЦ, з часом якість біологічного матеріалу погіршується, однак експерти продовжують працювати навіть зі складними зразками, де для результату потрібно більше часу, реагентів і технічних операцій. У лабораторіях фіксують збіги також із тілами військових, які загинули ще під час АТО/ООС, що підтверджує тривалість і складність процесу ідентифікації. Через постійне надходження матеріалів, різний стан тіл і необхідність точного порівняння ДНК експертні центри МВС залишаються одним із головних вузлів роботи з установлення осіб загиблих.