Не дивлячись на те, що в Україні третій рік йде війна, люди залишилися без житла і роботи, а також проводяться регулярні відключення світла, вже другий раз змінюється єдиний тариф на електроенергію. 31 травня 2024 року уряд в черговий раз підвищив його – до цього українці платили 2,64 грн/кВт-год, незалежно від рівня споживання, однак відтепер він підвищився на 63,6%, тому індивідуальним та колективним побутовим споживачам прийдеться сплачувати 4,32 грн/кВт-год.
Слід зазначити, що раніше уряд обіцяв диференційовану систему тарифів: за перші 100 кВт/годин споживач мав платити за старим тарифом – по 2,64 грн/кВт-год, а за всі наступні – по 4,8 грн/кВт-год. Однак не так все сталося, як гадалося. За оцінкою Міністерства енергетики, за середнього щомісячного споживання електроенергії в обсязі 170 кВт-год платіжка українців зросла в середньому на 285 гривень. Також змінилися тарифи для індивідуальних та колективних побутових споживачів, які живуть у будинках, обладнаних електроопалювальними установками. У період з 1 червня до 30 вересня вони будуть сплачувати 4,32 грн/кВт-год, а у період з 1 жовтня до 30 квітня:
- при споживанні до 2000 кВт на місяць – 2,64 грн/кВт;
- більше 2000 кВт на місяць – 4,32 грн/кВт.
У багатьох людей зараз стоять двозонний (нічний та денний) та тризонний лічильники. З 1 червня двозонний тариф (з 23 до 7 години) складає 2,16 грн/кВт-год (+63,6%).
Ті, хто встановив тризонний лічильник (нічний, напівпіковий, піковий), буде платити за електроенергію тариф, який залежить від часу доби. Однак тризонний тариф (з 8 до 11 ранку, з 20 до 22 години вечора) також подорожчав на 63,6% – до 6,48 грн/кВт-год (до цього українці сплачували 3,96 грн/кВт-год). Тризонний тариф у період з 23 до 7 години встановлено на рівні 1,728 грн/кВт-год (+63,6%). До цього споживачі сплачували 1,056 грн/кВт-год.
Скільки сплачують за електроенергію в європейських країнах?
Найвищі ціни на електроенергію встановлені у Німеччині (0,40 євро за кВт-год), Бельгії та Ірландії (0,38 євро кВт-год).
За кВт/год сплачують:
- у Данії – 0,36 євро;
- на Кіпрі – 0,35 євро;
- в Італії – 0,33 євро;
- у Чехії – 0,32 євро;
- у Латвії – 0,28 євро;
- в Австрії – 0,27 євро;
- у Франції – 0,26 євро;
- у Нідерландах – 0,25 євро;
- у Фінляндії – 0,24 євро;
- у Греції, Естонії, Іспанії, Португалії, Литві – 0,23 євро;
- у Польщі, Швеції – 0,22 євро;
- у Словенії – 0,21 євро;
- у Люксембурзі – 0,20 євро;
- у Норвегії, Румунії та Словаччини – 0,19 євро;
- в Ісландії – 0,16 євро;
- у Хорватії та Молдові – 0,15 євро;
- у Болгарії та Македонії – 0,12 євро;
- у Албанії та Угорщині – 0,11 євро;
- у Сербії та Чорногорії – 0,10 євро;
- у Боснії та Герцеговині – 0,08 євро;
- у Косово – 0,07 євро.
Поряд з цим, представники уряду прогнозують великі проблеми з електроенергією у майбутній опалювальний сезон, тому радять мешканцям багатоквартирних будинків заздалегідь самим подбати про себе. Чиновники кажуть, якщо в них стоять індивідуальні насоси, які качають воду в системі опалення, міська влада, найімовірніше, просто фізично не встигне їх заживити. Тому закликають українців забезпечити будинки резервними генераторами, тобто, їм необхідно буде витратити ще більше грошей.
Водночас зарплати працівників енергетиків залишаються на високому рівні. Так, у ПрАТ “Національна енергетична компанія Укренерго” відмовились називати зарплату голови правління Володимира Кудрицького, однак озвучила зарплату всього правління компанії (Кудрицький та чотири члени правління) – їх середня місячна зарплата складає більше 2 млн грн. В грудні 2023-го в правлінні у середньому заробляли 1,5 млн грн, в січні 2024-го – 848,8 тис. грн, в лютому – 353,1 тис. грн, в березні – 499,2 тис. грн, а в квітні – 2,1 млн грн. Таку відповідь на запит отримав OBOZ.UA, проте в компанії відмовились озвучити інформацію голів регіональних філіалів. Не складно здогадатися, що зарплата голови ПрАТ “Національна енергетична компанія Укренерго” значно відрізняється від членів правління. Однак, з якої причини їх зарплата в квітні зросла в 4 рази, невідомо.
Зазначимо, обґрунтовуючи нові тарифи на електроенергію, уряд України назвав їх “посильними” для населення та пояснив, що вони є “політичним компромісом між соціальним захистом населення та реальними потребами енергетичної галузі”.
