Єдиний контроль в сфері розмінування: чому в гуманітарному розмінуванні пропонують зібрати повноваження в одну систему

Сфера гуманітарного розмінування в Україні залишається однією з найбільш чутливих для держави, оскільки від якості організації робіт залежить безпека людей, повернення земель до використання, а також рух бюджетних коштів у надзвичайно дорогому секторі. Зараз дедалі гостріше постає питання про те, хто має відповідати за повний цикл робіт — від визначення забрудненої території до видачі сертифіката після очищення ділянки.

Про потребу зосередити контроль у межах однієї управлінської вертикалі заявив директор Центру гуманітарного розмінування Володимир Байда. За його словами, така модель дала б змогу прибрати розпорошення повноважень, посилити відповідальність усіх учасників процесу та знизити ризики зловживань у галузі, де помилка або недоброчесність мають надто високу ціну.

Володимир Байда звернув увагу на те, що до організації сфери протимінної діяльності в Україні залучені близько 13 державних інституцій. За такої конструкції кожен окремий елемент системи існує в межах власної компетенції, проте загальна картина, контроль послідовності дій і оцінка якості роботи операторів ускладнюються, оскільки відповідальність виявляється розподіленою між багатьма структурами.

Такий стан, за словами директора Центру гуманітарного розмінування, давно лишається системною проблемою. На неї, як він зазначив, постійно вказує сам Центр, а також підтвердило ґрунтовне дослідження Інституту Тоні Блера, яке проводили торік. Відсутність спільного розуміння процесів і злагодженої координації в межах єдиної вертикалі, за цією логікою, створює додаткові труднощі там, де процедура має бути безперервною, прозорою та контрольованою на кожному етапі.

У центрі запропонованого підходу стоїть ідея єдиного органу або єдиної вертикалі, яка контролювала б увесь маршрут гуманітарного розмінування. Така система охоплювала б визначення забрудненої ділянки, організацію її очищення, перевірку результату та видачу документа, який підтверджує завершення робіт. На переконання Володимира Байди, лише за такого підходу можна забезпечити справді прозорий процес, у якому кожен крок матиме зрозумілий центр відповідальності.

З цією ініціативою Центр гуманітарного розмінування, як повідомив його директор, уже неодноразово звертався до органів державної влади, наполягаючи на необхідності законодавчих змін. Це стосується не лише організаційного переформатування, а й оновлення правил, які дали б уповноваженій структурі достатній інструментарій для контролю, перевірки та реагування на порушення.

Окремо Володимир Байда навів приклад державної програми компенсації аграріям за розмінування, яку реалізував Центр. За його словами, завдяки впровадженню цього механізму вдалося заощадити сотні мільйонів гривень державного бюджету. Такий результат він пов’язує з тим, що система дала змогу суттєво зменшити вартість розмінування.

Озвучені цифри, на які посилається директор Центру, виглядають показово: вартість робіт знизилася з 22–30 доларів до 13 центів за квадратний метр. У контексті масштабів забруднення українських територій цей показник має особливе значення, оскільки навіть незначна зміна вартості на одиницю площі в підсумку впливає на великі бюджетні обсяги. Саме тому питання контролю за процедурами, за словами Байди, виходить далеко за межі внутрішнього адміністрування і стосується ефективності державної політики загалом.

На переконання директора Центру гуманітарного розмінування, одна з найважливіших прогалин у чинній системі пов’язана з функцією незалежного контролю якості. Без такого інструменту складно оперативно перевіряти, як саме оператори виконують роботи на місцях, чи дотримуються вони стандартів, і чи відповідає результат вимогам безпеки, від яких залежать життя людей та подальше використання очищених територій.

Володимир Байда повідомив, що Центр уже створив у штаті окремий підрозділ, який здатен займатися контролем якості, а також проходить процедуру акредитації фахівців. Після завершення цієї підготовки, як очікують у Центрі, з’явиться можливість посилити галузь незалежною перевіркою роботи операторів. У практичному вимірі це означатиме виїзди на поля та безпосередній контроль виконаних робіт, без якого будь-яка система залишається вразливою до помилок, службової недбалості або маніпуляцій з документами.

Оцінюючи наслідки нинішньої моделі, директор Центру наголосив, що відсутність функції незалежного контролю, координації та цілісного розуміння процесів із боку всіх учасників уже має відчутні наслідки. Одним із них він назвав кримінальні провадження щодо окремих операторів. У цьому контексті проблема постає не як технічна суперечка між відомствами, а як питання, яке зачіпає репутацію галузі, довіру до результатів робіт і безпеку громадян.

За словами Байди, Центр гуманітарного розмінування від початку своєї діяльності, від часу запуску програми компенсації та після відкриття кримінальних проваджень надає всі документи, необхідні для всебічного розслідування. Також Центр, за його твердженням, співпрацює з правоохоронними органами, щоб допомогти об’єктивно встановити всі обставини в межах відповідних проваджень.

Окремий акцент у заяві було зроблено на перевірках, які вже проводили щодо механізмів, застосованих Центром у сфері гуманітарного розмінування. Володимир Байда зазначив, що ці механізми неодноразово проходили контроль з боку органів, які стежать за використанням бюджетних коштів. Він перелічив перевірки правоохоронних органів, Рахункової палати та Держаудитслужби.

У подібній сфері цей момент має принципове значення, оскільки гуманітарне розмінування поєднує в собі одразу кілька складних складових: значне фінансування, велику кількість виконавців, високий рівень технічної відповідальності та постійний суспільний інтерес. За таких умов будь-яка система контролю має спиратися не лише на адміністративні рішення, а й на підтверджену здатність витримувати зовнішню перевірку.

Ініціатива, про яку говорить Володимир Байда, передбачає модернізацію законодавства таким чином, щоб Центр отримав закріплену законом функцію контролю якості. Лише за наявності такого повноваження, яке матиме чітке правове підґрунтя, можна буде вибудувати послідовну систему спостереження за діями операторів, оцінкою стану ділянок, дотриманням процедур очищення та остаточним підтвердженням результату.

Ідеться про зміну підходу до самої організації галузі, де сьогодні багато процесів залишаються розведеними між різними учасниками. У варіанті, який пропонує Центр, ланцюг розмінування мав би будуватися як єдина послідовність дій із чітким центром координації, перевірки та відповідальності. Саме з таким підходом у Центрі пов’язують можливість зробити процедури прозорішими й зменшити ризики для бюджету та безпеки людей.

Крім того, Володимир Байда звернувся до операторів гуманітарного розмінування, правоохоронних органів і структур контролю із закликом до всебічного висвітлення будь-яких епізодів та випадків у цій сфері. Такий підхід, за його словами, потрібен для того, щоб запобігати нехтуванню правилами мінної безпеки серед громадян, для яких інформація про ризики залишається питанням особистого захисту.

Водночас директор Центру наголосив, що окремі прояви недоброчесності не повинні кидати тінь на десятки операторів, які виконують свою роботу сумлінно та в межах закону. У цій частині його позиція зводиться до розмежування індивідуальних порушень і повсякденної роботи галузі, яка продовжує виконувати критично важливі завдання в умовах великого навантаження та високої відповідальності.