Останнім часом економічна ситуація в Україні привертає все більше уваги, адже значна кількість підприємств зіштовхнулася з великими проблемами, які призводять до їх закриття або скорочення діяльності. Ця тенденція не лише впливає на економічний клімат країни, але й на добробут громадян. У першому півріччі 2024 року в Україні спостерігається значне скорочення кількості бізнесів, що супроводжується різким зменшенням числа фізичних осіб-підприємців (ФОП), а також збереженням тенденції до зниження кількості зареєстрованих компаній.
Статистичні дані
За даними експертів YouControl, кількість закритих ФОП в Україні зросла на 54%, а кількість припинених юридичних осіб зменшилася на 15%. У першому півріччі 2024 року було припинено діяльність майже 92 тисяч ФОП, що на 54% більше, ніж у відповідному періоді 2023 року. Також за цей період було закрито понад 1,5 тисяч компаній, що становить зростання на 15% порівняно з минулим роком.
Згідно з даними Державної служби статистики України, у 2023 році кількість активних підприємств зменшилася на 8% порівняно з попереднім роком. У 2022 році зареєстровано близько 1,5 мільйона суб’єктів підприємницької діяльності, тоді як у 2023 році ця цифра зменшилася до 1,38 мільйона.
Найбільше закриття ФОП зафіксовано в Києві, де припинили діяльність понад 12 тисяч підприємців. У Харкові цей показник складає 5,3 тисячі, в Одесі – 3,8 тисячі, в Дніпрі – 3,3 тисячі та у Львові – 2,8 тисячі.
Серед громад України лідерами за кількістю зареєстрованих ФОП є Криворізька громада (Дніпропетровська область) з 1,4 тисячами ФОП, Кременчуцька громада (Полтавська область) з 780 та Білоцерківська громада (Київська область) з майже 600 підприємцями.
Причини скорочення бізнесів
Основними причинами закриття бізнесів є небезпека ведення підприємницької діяльності, стрімке зростання податкового навантаження, дефіцит електроенергії та постійні відключення світла.
- Військовий конфлікт та безпекова ситуація
Військовий конфлікт на сході України та напружена безпекова ситуація в країні значно впливають на бізнес-клімат. Підприємства у зоні конфлікту змушені або закриватися, або переносити свою діяльність до більш безпечних регіонів, що веде до значних фінансових втрат. Так, металургійний комбінат у Маріуполі був змушений припинити роботу через обстріли та зруйновану інфраструктуру. Це призвело до звільнення понад 10 тисяч працівників. Також страждає малий бізнес – кафе та ресторани в прифронтових зонах закриваються через відсутність клієнтів та постійні обстріли. Наприклад, у Харкові протягом останнього року закрилося близько 200 таких закладів.
- Економічні санкції та зовнішні впливи
Економічні санкції, введені проти Росії, мають побічний ефект і на український бізнес, особливо ті підприємства, які орієнтувалися на експорт до РФ. Додаткові труднощі викликає зростання конкуренції на європейських ринках, де українські компанії ще не повністю інтегрувалися.
- Висока податкова навантаженість та складнощі регуляції
У 2024 році в Україні спостерігається зростання кількості закриття бізнесів через високий рівень оподаткування. За даними Державної служби статистики, за перше півріччя 2024 року кількість закритих підприємств збільшилася на 20% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. Основною причиною підприємці називають значне збільшення податкового навантаження, яке стало надмірним для багатьох малих та середніх бізнесів. Зокрема, збільшення податків на прибуток та податку на додану вартість (ПДВ) суттєво вплинуло на фінансову стабільність підприємств, що призвело до їх закриття. Найбільше постраждали підприємства у сферах торгівлі, послуг та виробництва.
- Проблеми з електроенергією
У 2024 році в Україні спостерігається значне зростання кількості закриття бізнесів через проблеми з електроенергією. За даними Державної служби статистики, за перше півріччя 2024 року кількість закритих підприємств зросла на 15% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. Проблеми з постачанням електроенергії стали однією з основних причин, які вплинули на цей показник. Більше половини опитаних підприємців відзначають, що перебої з електропостачанням спричинили значні збитки та змусили їх припинити діяльність. Зокрема, найбільше постраждали малі та середні підприємства в регіонах, де ситуація з електроенергією є найбільш критичною.
Міграційна ситуація, пов’язана з закриттям бізнесу
У макроекономічному та монетарному огляді Національного банку України неодноразово вказувалося про те, що міграція за кордон у травні-червні значно активізувалась і кількість мігрантів, станом червень 2024 року зросла до 6,6 мільйонів осіб. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова зазначила, що робочої сили в Україні вже зараз не вистачає, що також впливає на закриття підприємств. Чим довше триває війна, тим більше громадян не планують повертатися до України. На третій рік після початку повномасштабного вторгнення Росії все більше українських біженців планують залишитися жити за кордоном назавжди. У 2024 році за межами України хочуть залишитися чверть біженців – 26% опитаних, тоді як у 2022 році про таке бажання заявляли лише 10%.
Робота і заробітна плата
Множинні опитування показують, що українці цінують фінансову підтримку, яку вони отримують за кордоном, а також задоволені рівнем оплати своєї праці в інших країнах. Водночас, 53% українців на своїй Батьківщині отримують заробітну плату менше 10 тисяч гривень на місяць через неспроможність роботодавців платити більше в сучасних умовах ведення бізнесу.
Дані аналітичного звіту Gradus Research свідчать, що 34% українців задоволені своїм поточним місцем роботи, а 33% – не задоволені. Серед тих, хто задоволений роботою, найбільше громадян віком від 26 до 40 років (39%), із заходу України та Києва – 41% і 43% відповідно. Категорично незадоволені своєю роботою молодь від 16 до 25 років (40%) на сході та півдні країни – 39% і 40% відповідно. Маленька зарплата та нестача матеріальної допомоги під час вирішення проблем, повязаних з війною, змусили багатьох покинути роботу. 85% українців вважають свій дохід недостатнім для якісного життя, і лише 2% вважають його достатнім. Найбільше незадоволені своїм доходом респонденти від 41 до 60 років (90%), від 26 до 40 років (84%) та від 16 до 25 років (72%).
Наслідки скорочення бізнесів і зарубіжний досвід
1. Зростання безробіття
Під час фінансової кризи у Греції з 2009 по 2013 рік безробіття зросло з 9,6% до 27,5%. Багато малих та середніх підприємств були змушені закритися через неспроможність сплачувати кредити та податки. Рівень безробіття серед молоді досягав понад 60%, що призвело до масової еміграції кваліфікованих кадрів.
За даними Євростату, більше 400 тисяч греків покинули країну в пошуках роботи за кордоном між 2008 та 2016 роками.
2. Зменшення податкових надходжень до бюджету
У Венесуелі падіння нафтодобувної галузі та неправильна економічна політика призвели до значного скорочення кількості працюючих підприємств. Як результат, податкові надходження до бюджету зменшилися, що спричинило дефіцит бюджету та неможливість фінансувати базові соціальні програми.
У 2018 році інфляція у Венесуелі перевищила 1 000 000%, що зробило національну валюту практично знеціненою.
3. Втрата інвестиційної привабливості
Аргентина зіштовхнулася з економічною кризою на початку 2000-х років, що призвело до масового відтоку капіталу та закриття підприємств. Високий рівень інфляції та нестабільна економічна ситуація відлякали іноземних інвесторів. Лише після проведення радикальних економічних реформ країні вдалося частково відновити інвестиційну привабливість.
У 2001 році Аргентина оголосила дефолт на суму понад 100 мільярдів доларів США, що стало найбільшим дефолтом суверенної держави в історії.
4. Погіршення соціальної стабільності
У Південній Африці високий рівень безробіття та економічна нерівність призвели до соціальної напруги та частих протестів. Закриття підприємств та зростання безробіття лише погіршують цю ситуацію. Відсутність робочих місць спричиняє збільшення рівня злочинності та соціального незадоволення.
За даними Міжнародної організації праці (ILO), рівень безробіття у Південній Африці в 2021 році перевищив 30%.
5. Втрати для малого та середнього бізнесу
Італія також зазнала значного скорочення кількості малих та середніх підприємств під час фінансової кризи 2008-2012 років. Високі податкові ставки та бюрократичні перепони стали серйозними викликами для підприємців. Як результат, багато підприємств закрилися, що негативно вплинуло на економіку країни.
У 2013 році рівень безробіття серед молоді в Італії досяг 40%, що стало одним із найвищих показників у Європейському Союзі.
6. Масова еміграція та відтік кваліфікованих кадрів
Під час економічної кризи 2008-2013 років Ірландія зіткнулася з масовою еміграцією своїх громадян, особливо молоді та кваліфікованих працівників. Занепад економіки та скорочення бізнесів змусили людей шукати кращі можливості за кордоном. Це призвело до значного скорочення робочої сили та зниження інноваційного потенціалу країни.
У період з 2008 по 2013 рік Ірландію покинуло близько 300 тисяч осіб, що становило близько 7% від загального населення країни.
Португалія також зазнала значної еміграції під час економічної кризи. Багато молодих португальців виїхали до інших європейських країн у пошуках роботи та кращих умов життя. Високе безробіття та відсутність перспектив на батьківщині стали головними причинами цього явища.
За даними Євростату, з 2011 по 2014 рік з Португалії виїхало понад 485 тисяч осіб, що становило близько 4,5% від загального населення країни.
Після вступу до Європейського Союзу в 2004 році Латвія зазнала значної еміграції через економічні труднощі та високий рівень безробіття. Багато латвійців виїхали до країн Західної Європи, особливо до Великобританії та Ірландії, в пошуках кращих умов життя та роботи.
За даними Світового банку, з 2000 по 2014 рік Латвію покинуло близько 14% населення, що призвело до значного скорочення робочої сили та зростання демографічної кризи.
Враховуючи досвід зарубіжних країн, уряду слід розуміти, що стрімке скорочення бізнесів в Україні може призвести до серйозних економічних та соціальних наслідків. Для запобігання цьому необхідно:
- запровадити ефективні заходи для підтримки всіх видів бізнесів, включаючи податкові пільги та спрощення регуляторних процедур;
- залучити іноземні інвестиції через створення сприятливого бізнес-клімату та гарантії безпеки для інвесторів;
- вжити заходів для зниження рівня безробіття та створення нових робочих місць, особливо у прифронтових зонах;
- підтримувати економічну стабільність через збалансовану фінансову політику та зменшення бюджетного дефіциту.
Тільки таким чином можна забезпечити стійке економічне зростання та підвищення рівня життя українців, інакше країну очікує сумне майбутнє.
