Україна готується до Великодня в умовах повномасштабної війни, яка триває понад чотири роки. Підготовка до свята знову відбувається на тлі втрат доходів, подорожчання базових товарів і зростання щоденних витрат. За ці роки багато родин втратили житло, роботу або фінансову стабільність, тому навіть традиційні передсвяткові покупки дедалі частіше для багатьох українців стають питанням можливості. Попри це, майже всі намагаються накрити великодній стіл, при цьому хтось обмежується мінімальним набором, а хтось завчасно економить гроші, щоб пригостити рідних вишуканими святковими стравами.
У таких умовах великодній кошик стає не лише елементом традиції, але й показником реальної купівельної спроможності домогосподарств. Сезонний попит швидко впливає на ціни, і продукти, які раніше сприймалися як звична частина святкового столу, для багатьох переходять у категорію недоступних делікатесів. Коли перед святом дорожчає навіть базовий набір, виникає цілком практичне питання: наскільки нинішня вартість великоднього столу відповідає доходам більшості українців і що ця різниця говорить про стан споживчої економіки під час війни.
Зростання цін на тлі виживання
Фінансова вартість святкових традицій у 2026 році демонструє стійку тенденцію до зростання, відображаючи складні економічні трансформації, які переживає країна. Цьогорічне наповнення великоднього кошика для середньої родини з чотирьох осіб вимагатиме бюджету в розмірі майже 2000 грн. Якщо зіставити цю суму з показником 2025 року, який становив 1663,26 грн, зафіксується здорожчання на 14,4%, що свідчить про накопичуваний ефект інфляційних процесів та зміну собівартості базових продуктів харчування.
Проблема виходить за межі простої статистики, адже зростання цін на м’ясо та молочні вироби в 2-3 рази порівняно з попередніми роками перетворює традиційний великодній набір з доступної норми на дефіцитний актив, змушуючи родини обирати між збереженням святкових звичаїв та фінансовою стабільністю до кінця місяця.
Аналізуючи як змінювалися ціни за останні роки, можна чітко простежити прірву між довоєнним періодом і нинішньою ситуацією. У 2021 році аналогічний набір продуктів коштував майже вдвічі дешевше, ніж сьогодні, оскільки тоді економіка працювала в умовах стабільної логістики та передбачуваних цін на енергоносії. Протягом 2023–2025 років ми спостерігали поступове, але невпинне підняття цінників, проте саме стрибок між 2025 та 2026 роками виглядає найбільш гострим через структурні зміни у виробничих циклах. Тому зараз овочі, зокрема томати, вже виглядають як дорогоцінні делікатеси.
Такий стрибок цін є логічним продовженням динаміки попередніх років, адже у 2025 році аналогічний кошик подорожчав на 17% відносно 2024 року, коли його вартість складала 1422,05 грн, а у 2023 році становила 1209 грн.
Динаміка цін на великодній кошик протягом 2023–2026 років
| Рік | Базовий кошик (грн) | Розширений кошик (з вином та овочами) (грн) | Зміна (%) до попереднього року |
| 2023 | 1209,00 | 1583,28 | +24.4%(базовий) |
| 2024 | 1422,05 | 1652,00 | +17,6% (базовий) |
| 2025 | 1663,26 | 2009,76 | +17,0% (базовий) |
| 2026 | 1903,19 | 2347,94 | +14,4% (базовий) |
Центральний елемент святкового столу — домашня паска — у 2026 році вимагатиме витрат на рівні 266,89 грн за кг, що на 14,6% перевищує ціну 2025 року, яка становила 232,96 грн, та майже на половину більше за показник 2024 року в 179,80 грн. Якщо ж зазирнути у 2023 рік, то тоді паска коштувала 169,88 грн. Таким чином, порівняно з 2023-м, вартість випічки зросла на 57,1%. Цікаво, що між 2023 та 2024 роками здорожчання було мінімальним (лише 5,8%), що свідчить про те, що основний інфляційний удар по інгредієнтах припав на період вже після 2024 року.
Аналізуючи структуру собівартості випічки, можна помітити аномальне зростання цін на молоко, яке злетіло на 49,6%, та борошно, що додало у вартості 38,6%, тоді як яйця подорожчали на 19,3%, родзинки — на 14,1%, а дріжджі — на 12,8%. На тлі загального здорожчання компонентів, де навіть вершкове масло піднялося в ціні на 6,8%, єдиним приємним винятком став цукор, вартість якого знизилася на рекордні 18%, що дещо стримало фінальний цінник головного символу свята.
М’ясна продукція традиційно утримує статус найдорожчого сегмента, де у 2026 році спостерігається значний ціновий розрив між різними видами виробів. Пів кілограма домашньої ковбаси тепер коштує 287,5 грн (при ціні 550–600 грн/кг), що свідчить про радикальний стрибок на 35,3% порівняно з минулим роком, тоді як буженина вагою 0,5 кг за ціною 353 грн додала 16,5% до своєї вартості. Цікаво, що сало продемонструвало дивовижну стабільність: його ціна за 0,5 кг зафіксувалася на рівні 123 грн, що лише на 0,4% вище за торішній показник, хоча у порівнянні з 2024 роком, коли воно коштувало 110 грн, динаміка залишається висхідною.
М’ясний сегмент у 2023 році також пережив відчутну корекцію, коли домашня ковбаса піднялася до 175 грн, а буженина — до 219,50 грн за пів кілограма, що виглядає доволі помірно на тлі сучасних цін 2026 року. Особливу увагу привертає динаміка вартості сала, яке у 2023 році здійснило різкий ривок на 38,4%, зафіксувавшись на рівні 110 грн за 0,5 кг, після чого його ціна фактично стабілізувалася у 2026 році Такий контраст свідчить про те, що м’ясні делікатеси продовжують дорожчати під впливом дефіциту сировини, тоді як традиційні продукти тваринного жиру швидше досягли свого цінового плато.
Молочна група товарів у 2026 році характеризується неоднорідністю, оскільки найбільший удар по гаманцю споживача завдає м’який сир, який подорожчав на третину (+31,3%) і тепер коштує 157,5 грн за 0,5 кг. Твердий сир та вершкове масло продемонстрували більш стримане зростання на 3,7% та 3,1% відповідно, досягнувши позначок у 298 грн та 292 грн за півкілограмові порції. У 2023 році твердий сир коштував 189,50 грн за 0,5 кг, що на фоні довоєнних 120 грн здавалося значним подорожчанням.
Аналогічна ситуація спостерігається і з вершковим маслом, яке за три роки пройшло шлях від 171,25 грн до 292 грн за пів кілограма, причому основний удар по гаманцю споживача стався у період між 2024 та 2025 роками, коли приріст склав понад 37%. М’який сир, який у 2023 році можна було придбати за 87,50 грн, до 2026 року здорожчав майже вдвічі.
Доповнення великоднього кошика овочами та вином у квітні 2026 року піднімає загальну суму до 2347,94 грн, що на 16,8% дорожче за розширений набір 2025 року (2009,76 грн) та значно перевищує бюджет 2024 року у 1652 грн. Помідори та огірки в цьому сезоні стали справжньою розкішшю, адже їхня вартість коливається в межах 187–278 грн/кг та 175–275 грн/кг відповідно, причому ціна огірків підскочила на 38,5% за рік. Яблука також не відстають у динаміці, додавши 17,4% вартості, що доводить їхню середню ціну до 45–55 грн/кг, а пляшка «Кагору» тепер обійдеться в середньому 210-280 грн, демонструючи плавне зростання з 165 грн у минулому сезоні.
Слід зазначити, що трансформація цін у повоєнний період відображає поступовий перехід від гострих дефіцитних стрибків до прогнозованої, хоча й високої інфляції, зумовленої витратами на логістику та енергоносії. Якщо порівняти 2024 рік, коли десяток яєць коштував 46,75 грн, а баночка хрону — 26 грн, до 2026 року з його ціною на хрін у 31 грн та яйцями, що стали дорожчими на десятки відсотків, можна зробити висновок про суттєве зниження купівельної спроможності. Водночас показово, що ціна на яйця у 2023 році становила 68,15 грн за десяток, що було майже на рівні сучасних показників.
Стрибки цін на яйця є класичним прикладом того, як ринок балансує між логістичними кризами та внутрішньою економікою виробництва. Ця економічна панорама змушує споживачів більш раціонально підходити до святкових закупів, зважаючи на те, що навіть мінімальна вартість солі зросла до 6,72 грн, символізуючи загальну тенденцію до здорожчання життя.
Втрата дешевої сировини: як це підняло ціну великоднього кошика
Якщо сьогоднішня вартість базового великоднього набору здається логічним наслідком тривалої інфляції, то звіти 2021 року фіксували загальний кошторис свята на рівні всього 780 грн, що фактично у два з половиною рази менше за нинішні витрати. Навіть розширений кошик з делікатесами та вином, який п’ять років тому обходився у 963 грн, сьогодні виглядає як недосяжний еталон цінової доступності. Домашня паска вартістю у 120 грн за кг тоді демонструює приріст ціни на понад 120%.
Цікаво спостерігати за трансформацією вартості яєць, які у 2021 році, попри тогочасний шоковий стрибок на 90% порівняно з 2020-м, коштували лише 38 грн за десяток, тоді як у 2026 році лише один цей інгредієнт створює відчутне навантаження на бюджет. Такий контраст пояснюється не лише зміною курсу валют, а й глобальною перебудовою виробничих ланцюгів, які у довоєнний період працювали безперебійно, забезпечуючи внутрішній ринок дешевою сировиною.
М’ясна гастрономія, яка завжди була найважчою статтею витрат, у 2021 році демонструвала цифри, що сьогодні сприймаються як мінімальні: півкілограма домашньої ковбаси коштувало 130 грн, а буженини — 135 грн. Порівнюючи ці дані з показниками 2026 року, ми бачимо зростання вартості м’яса майже у три рази. Сало, яке у довоєнний період можна було придбати за символічні 50 грн за півкіло (при середній ціні до 132 грн/кг), у 2026 році свідчить про радикальну зміну статусу цього продукту в споживчому кошику українців.
Молочний сегмент також зазнав незворотних трансформацій, адже у 2021 році твердий сир коштував 120 грн за 0,5 кг, вершкове масло — 114 грн, а м’який сир — усього 58 грн. Сьогоднішні цінники відображають нову реальність високої собівартості виробництва, яка у довоєнні роки була значно нижчою завдяки стабільним цінам на корми та енергоносії. Навіть дрібні складові, такі як хрін, що роками утримував ціну на рівні 14 грн, у 2026 році теж здорожчав остаточно завершуючи картину тотального переформатування вартості традиційного українського застілля.
Фундаментальні причини такого різкого здорожчання коріняться в наслідках військових дій в Україні та на Близькому Сході, які деформували економічну структуру держави. Висока вартість енергоносіїв та проблеми з логістикою змушують виробників закладати ці ризики у відпускні ціни, а ускладнена логістика та внутрішнє переміщення товарів створюють додаткові націнки на кожному етапі — від ферми до полиці супермаркету. Суттєві втрати матеріально-технічної бази вітчизняного агросектору призвели до скорочення пропозиції на певні групи товарів, що в поєднанні з невизначеністю споживчих планів створює ситуацію, де святкування Великодня стає значним випробуванням для сімейного бюджету українців.
Як бачимо, святковий стіл у 2026 році перетворився на дзеркало економічної реальності, за якої ціни в Україні зростають з кожним роком все більше, а купівельна спроможність людей становиться все менше. Вона більше не встигає за цінниками, змушуючи споживача переходити від формату «щедрого столу» до стратегії суворої раціоналізації. Це пояснюється як через сезонний попит, так і структурну перебудову агросектору, де кожен грам продукту тепер містити ціну воєнних ризиків, дорогої енергії, проблемної логістики та дефіциту сировини.
Проте на тлі постійного зростання цін і стрімкого падіння купівельної спроможності українців уряд демонструє показову бездіяльність, зовсім ігноруючи це питання. Для мільйонів людей дедалі більше продуктів стають просто недоступними, але влада на це реагує своїм мовчанням. Більше того, прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила, що уряд не планує запроваджувати жорстке регулювання цін на пальне та продукти, пояснюючи це тим, що головним завданням для нього є насищення ринку ресурсом і недопущення дефіциту. Однак для людей, які щодня рахують кожну гривню в магазині, такі заяви звучать як відверте самоусунення держави від власної відповідальності.
