Єврокомісія актуалізувала чорний список фінансово небезпечних країн. Тепер у ньому фігурують неофіти Алжир, Ангола, Венесуела, Кенія, Кот-д’Івуар, Лаос, Ліван, Монако, Намібія та Непал. Натомість вилучено Барбадос, Гібралтар, ОАЕ, Панаму, Сенегал, Уганду, Філіппіни і Ямайку. Брюссель формував перелік, спираючись на позицію FATF, — глобального наглядача за відмиванням грошей. Остаточно долю списку протягом місяця затвердять Європарламент і Рада ЄС.
Особлива інтрига залишається довкола Росії. Її досі не внесли навіть до “сірого списку” FATF, попри війну, масштабні санкції й схеми обходу обмежень. Це унаочнює політичну обережність західних регуляторів у питаннях фінансової ізоляції Кремля.
Хоч Україна не потрапила до переліку, оновлення треку напряму стосується Києва. В умовах війни, донорських вливань і майбутньої відбудови прозорість грошових потоків перебуває у фокусі уваги міжнародних партнерів. Будь-які підозри в слабкій фінансовій дисципліні миттєво обернуться ризиками для кредитування й репутації.
Додатковий тиск з’явиться й для банків та бізнесу: операції з компаніями з новоспискових країн на кшталт Венесуели чи Монако вимагатимуть жорсткішого контролю. Це ускладнить транзакції й транскордонні розрахунки.
Для Києва залишатися поза списками — вже стратегічне завдання. На фоні російської фінансової гри та сірої зони FATF Україні критично важливо зберігати статус юрисдикції, якій довіряють донори, ринки та кредитори.
Єврокомісія включила Монако до списку країн високого ризику відмивання грошей, Росія залишилася осторонь: чому це важливо для України
Оновлення списку країн з високим ризиком відмивання грошей, оприлюднене Єврокомісією 10 червня, викликало резонанс у міжнародних фінансових колах. Особливої уваги у цьому списку заслуговує Монако. Ця мікродержава відома як притулок для багатіїв та знаменитостей, а також як місце, де осідають сумнівні капітали. Зокрема, розслідування виявили, що в Монако були розміщені мільйони доларів, пов’язаних із шахрайством російських олігархів.
Водночас, Росія, незважаючи на численні заклики, досі не включена до цього списку. Хоча її членство в FATF було призупинено після вторгнення в Україну, країна не була внесена до “сірого списку” організації через опір з боку Китаю, Індії, Саудівської Аравії та Південної Африки.
Ситуація викликає питання про політичні впливи, що визначають формування таких списків. Включення Монако демонструє готовність ЄС діяти незалежно від FATF, тоді як відсутність Росії вказує на складність досягнення консенсусу в міжнародних організаціях.
Для України це має особливе значення. У контексті війни та необхідності відбудови країни, прозорість фінансової системи та ефективна боротьба з відмиванням грошей є критично важливими для збереження довіри міжнародних партнерів та подальшої фінансової підтримки євро-донорів.
Україна опинилася на передовій фінансової війни, де російські та білоруські структури намагаються обійти міжнародні санкції, використовуючи українські компанії, банки та навіть державні інституції. Ці схеми не лише підривають економічну безпеку країни, але й ставлять під загрозу її міжнародну репутацію.
Попри жорсткі обмеження, введені після повномасштабного вторгнення Росії, деякі українські компанії продовжують співпрацювати з російськими та білоруськими контрагентами. Це відбувається через складні ланцюги постачання, офшорні компанії та фіктивні угоди.
Досить красномовно про це говорять наступні приклади. У 2023 році було виявлено, що білоруський завод “Гродно Азот” постачав продукцію до України під виглядом товарів з Туркменістану через компанію, зареєстровану в ОАЕ. Це дозволило обійти санкції та продовжити торгівлю.
Деякі українські банки, свідомо чи несвідомо, обслуговують транзакції, пов’язані з російськими та білоруськими структурами. відкривають рахунки, проводять платежі та надають фінансові послуги компаніям з сумнівною репутацією.
Так, 2 роки тому Нацбанк України націоналізував “Сенс Банк”, який раніше належав російським олігархам. Це рішення було прийнято через загрозу фінансовій стабільності та національній безпеці.
Українська влада впровадила низку заходів для запобігання обходу санкцій. Заборонила фінансові операції з компаніями, пов’язаними з Росією та Білоруссю. Посилила контроль за банківськими транзакціями та підозрілими операціями. Стимулює обмін інформацією з міжнародними партнерами для виявлення та блокування схем обходу санкцій.
За воєнні роки Україна отримала значну міжнародну фінансову підтримку. Однак частина цих коштів була втрачена через фіктивні контракти. Зокрема, було укладено угоду на $50 млн з маловідомою компанією з Аризони, яка не поставила обіцяні боєприпаси, залишивши українських військових без необхідного озброєння.
Крім того, у минулому році Держфінмоніторинг виявив спроби відмивання коштів на суму 53,1 млрд грн. З них 6,1 млрд грн було заблоковано. Кожна п’ята підозріла транзакція була пов’язана з корупцією, тероризмом або відмиванням грошей
У відповідь на виклики, Україна здійснила низку реформ. Оновила національну оцінку ризиків, у тому числі пов’язаних з віртуальними активами та неприбутковими організаціями. Впровадила ризикоорієнтований підхід до нагляду за фінансовими установами. Посилила вимоги до посадовців, відповідальних за фінмоніторинг, а також відновила планові перевірки фінустанов.
Україна під посиленим моніторингом MONEYVAL: чи загрожує потрапляння до “сірого списку” FATF
Наразі Україна не входить до “сірого” чи “чорного” списків FATF. Проте наша держава перебуває під посиленим моніторингом у рамках процедури “enhanced follow-up” від MONEYVAL — регіонального органу FATF для Європи. Це означає, що країна зобов’язана регулярно звітувати про прогрес у впровадженні стандартів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
ATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) має 40 основних рекомендацій — свого роду глобальний стандарт для того, як країни мають боротися з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму й розповсюдженням зброї масового ураження.
Коли MONEYVAL перевіряє країну, він оцінює, наскільки добре ця країна дотримується кожної рекомендації FATF. Вони дають кожній рекомендації оцінку — від “повністю відповідає” до “не відповідає”.
У випадку цього звіту оцінка у відношенні України виглядає так. 11 рекомендацій повністю відповідають стандартам FATF — тобто в цих сферах у країни все зроблено на високому рівні. 22 рекомендації переважно відповідають — це означає, що в основному вимоги виконані, але є ще деякі недоліки чи нюанси.
Нарешті, 6 рекомендацій лише частково відповідають — тут уже є відчутні проблеми й прогалини, які треба виправляти. Серед проблемних сфер — санкції проти фінансування тероризму. Це означає, що система запровадження санкцій (замороження активів терористів і тих, хто фінансує тероризм) ще не повністю працює, або є лазівки. Санкції проти розповсюдження зброї масового ураження. Це окрема категорія санкцій, яка стосується людей чи організацій, які можуть бути причетні до розробки чи розповсюдження такої зброї. Тут теж виявлено недопрацювання.
Кажучи про регулювання віртуальних активів, мають на увазі сферу криптовалют, токенів тощо. Цей ринок швидко розвивається, і поки що країна не запровадила повноцінного регулювання та нагляду.
Серед “лакун”, де потрібні доопрацювання, нагляд за нефінансовими професіями — юристами, нотаріусами, ріелторами тощо. FATF вимагає, щоб держава контролювала, аби через ці професії не відмивали гроші, але цей контроль поки що недостатній.
Потребує вдосконалення й ведення національної статистики у сфері боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Потрібна більш детальна й системна статистика про кількість перевірок, розслідувань, заморожених активів тощо.
Отже, загалом ситуація досить непогана, бо понад 80% рекомендацій виконані повністю або майже повністю, але ще є низка важливих напрямів, де потрібне доопрацювання, особливо у нових, складних сферах: крипта, професії-посередники, санкції.
Україна також отримала низькі оцінки щодо ефективності впровадження стандартів FATF, зокрема через недостатню кількість вироків у справах про відмивання коштів та слабкий контроль за високоризиковими секторами.
Чи є шанс потрапити до “сірого списку”? Формально ні, але ризики зростають. FATF вже переносила графік оцінки України через війну, але наразі процес відновлено на прохання самої України. Наступна повна оцінка запланована на 2027 рік.
Серед ключових ризиків – корупція, адже незважаючи на створення НАБУ та САП, системні проблеми залишаються, високий рівень готівкових розрахунків у тіньовій економіці, недостатній контроль за криптовалютами та їх використанням у незаконних схемах, а також ризик використання для фінансування тероризму або відмивання коштів.
Якщо ці проблеми не будуть вирішені, Україна може опинитися під жорсткішим моніторингом або навіть у “сірому списку”, що негативно вплине на її фінансову репутацію.
…Отже, Росію досі не внесли до чорного списку FATF через політичну блокаду з боку країн, які захищають власні економічні інтереси та фінансові зв’язки з Москвою. Хоча у 2023 році FATF призупинила членство Росії за фінансування війни, співпрацю з Іраном і Північною Кореєю та участь у схемах обходу санкцій, рішення про її повне санкціонування блокується через відсутність консенсусу.
У відповідь ЄС розширює власний список фінансових ризиків, щоб закрити лазівки, які лишає нерішучість FATF. Це посилює навантаження на банки, адже українські компанії, які торгують з країнами з таких списків, стикаються з посиленим фінансовим моніторингом, блокуванням платежів і додатковими вимогами комплаєнсу. Водночас участь Монако в “сірому списку” ілюструє, як через європейські офшори досі можуть йти сумнівні кошти з Росії, Близького Сходу, Африки та частково України.
Тетяна Вікторова
