Рятувальники ДСНС під обстрілами: порятунок живих і пошук загиблих під Краматорськом (відео)
Ця історія не про подвиг у класичному розумінні. Це історія про людей, які щодня рятують життя, не маючи права на страх чи відчай. Після чергового ворожого обстрілу під Краматорськом працівники ДСНС працювали без відпочинку, розбираючи завали й шукаючи тих, хто ще міг бути живим. Кожна хвилина була на вагу життя.
Коли журналісти ІА «ФАКТ» прибули на місце трагедії, рятувальники саме витягували тіло загиблої жінки, яка опинилася під уламками власного будинку. Її чоловік дивом вижив — за кілька хвилин до прильоту вийшов на подвір’я, де його поранило уламками. Кров текла по його обличчю, та він не зводив погляду з місця, де ще кілька хвилин тому була його дружина.
«Я просто вийшов… Вийшов на хвилину… А вона була всередині…», — його голос тремтів, але він тримався.
Поруч працювали люди, які надавали йому першу медичну допомогу і шукали жінку.
«Ми проводимо аварійно-рятувальні роботи з пошуку потерпілої жінки. На даний час були знайдені лише деякі фрагменти її тіла», – розповів заступник начальника рятувальної частини ДСНС Олександр Швець.
Рятувальники працюють в умовах, коли кожен наступний удар міг прилетіти в будь-яку мить. Вибухи нерідко повторюються саме тоді, коли вони приходять на допомогу постраждалим, та вони не зупинялися.
«Ми не думаємо про ризики. Тут люди. Поки є шанс когось знайти — ми будемо працювати», — сказав нам один з рятувальників, витираючи з чола пил і піт.
Їхні руки були чорні від пилу, їхні очі — виснажені, але в них не було місця байдужості. Лише бажання допомогти, знайти, витягти, віддати рідним можливість попрощатися.
Рятувальна операція тривала довго. Вони працювали серед розтрощених стін, бетонних плит, обгорілих меблів, покручених металевих уламків. Усе це — колись було домом, а зараз стало братською могилою для тих, хто не встиг сховатися.
Цей день був схожий на сотні інших, які рятувальники ДСНС переживають щодня. Вони не герої в плащах, не супергерої з фільмів. Вони — звичайні люди, які працюють там, звідки всі тікають. Рятувальники заходять у будівлі, які можуть завалитися будь-якої миті. Вони кладуть руку на плече чоловіку, який дивиться на руїни свого життя і не розуміє, як жити далі. Вони мовчки закривають очі тим, кого вже не змогли врятувати.
І завтра вони знову підуть туди, де гримітимуть вибухи. Бо їх там чекатимуть ті, кому потрібна допомога. І вони будуть першими, хто прийде на порятунок.
