В європейських країнах почали обговорення ідею надіслати до України війська, аби гарантувати безпеку нашої країни у разі замороження конфлікту. Інтерпретації дещо різняться: Франція і Британія повідомляють про створення військової коаліції через потенційне припинення підтримки з боку США після інавгурації Трампа. Натомість в Естонії готовність допомогти Україні пов’язують із миротворчими ініціативами новообраного президента США.
Провідне французьке видання Le Monde, посилаючись на свої джерела, повідомляє про активну фазу дискусій щодо відправки західних військ та приватних оборонних компаній до України. Зрозуміло, що більшість цих обговорень конфіденційні. Відомо лише те, що вони пов’язані із негативною позицією Трампа щодо допомоги Україні.
Як зазначає польське якісне видання Rzeczpospolita, у лютому поточного року президент Франції Макрон вперше артикулював питання про залучення європейських військ у російсько-українській війні, зустрічаючись з союзниками в Парижі. Тоді його слова викликали справжній шок, особливо відчутним був опір з боку Німеччини. Нині ж ця ідея набула нового звучання внаслідок перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США та його заяві про мир «протягом 24 годин». Вже 11 листопада, під час відзначення річниці закінчення Першої світової війни, Макрон обговорив можливість такої місії з із прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером. Політики разом брали участь у військовому параді на Єлисейських полях.
“Обговорення між Великою Британією та Францією щодо співпраці в оборонній сфері тривають. Вони спрямовані на створення ядра союзників у Європі для підтримки України та посилення загальноєвропейської безпеки”, – зазначив британський військовий чиновник в коментарі Le Monde.
“Червоних ліній” щодо підтримки України не існує
В інтерв’ю для BBC 23 листопада міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро закликав західних союзників “уникати встановлення жорстких обмежень” у підтримці України. На запитання про можливість відправлення французьких військ він відповів: “Ми не відкидаємо жодного варіанту”.
Барро, після зустрічі з британським міністром закордонних справ Девідом Леммі, заявив, що Захід не повинен обмежувати підтримку України та встановлювати “червоні лінії”. Він не виключив навіть участі французьких військ у бойових діях, підкреслюючи, що від цього залежить безпека усієї Європи. Барро також зазначив, що є можливість запросити Україну до НАТО, а також закликав західні країни збільшити витрати на оборону для протистояння новим викликам.
Наразі Міністерство збройних сил Франції та Єлисейський палац ще не надали офіційної згоди на розгортання регулярних військ чи залучення приватних оборонних компаній. Однак, за інформацією Le Monde, такі пропозиції активно обговорюються. Одна з них стосується участі компанії Défense Conseil International (DCI), яка працює на ринку оборонних послуг уже понад 50 років, надаючи країнам-партнерам рішення для покращення їхніх оборонних можливостей, зокрема у таких сферах, як навчання військових, консалтинг у сфері безпеки та технічна підтримка. Компанія відповідає за нагляд за експортом французької зброї та передачу відповідних військових технологій. DCI, яка на 55% належить французькій державі, потенційно може бути залучена до місії в Україні.
Трамп пропонує замороження фронту в Україні, але без гарантій безпеки
Чому у наших партнерів виникло питання щодо воєнної місії в Україні? Чому у наших партнерів виникло питання щодо воєнної місії в Україні? 6 листопада американське видання The Wall Street Journal вперше оприлюднила деталі можливого мирного плану Дональда Трампа щодо України. Такий підхід може мати серйозні наслідки, адже він виключає пряму участь США. План Трампа передбачає, що Вашингтон не надаватиме прямих гарантій безпеки Україні, зокрема через введення військових або підтримку вступу нашої країни до НАТО. Пропонована Трампом “демілітаризована зона” може стати прецедентом, подібним до конфлікту в Кореї чи Придністров’ї, де відсутність довгострокових рішень лише поглибила проблеми. Замороження конфлікту може легітимізувати окупацію українських територій Росією. Ідея мирного врегулювання, яка фактично означатиме поступки з боку України, створює напруженість серед союзників, особливо європейських країн. Деякі з них можуть відчувати, що без чіткої участі США у гарантуванні безпеки Україна залишиться вразливою. Підхід Трампа до зниження активної ролі США в конфлікті може послабити позиції Заходу в Європі та дати Росії можливість посилити свій вплив.
Загалом, підхід до замороження фронту та демілітаризації, ймовірно, зустріне спротив як з боку України, так і багатьох західних країн, які розуміють, що довгострокова стабільність можлива лише через повне відновлення територіальної цілісності України та створення реальних гарантій її безпеки. Питання воєнної місії в Україні може розглядатися як спосіб заповнення вакууму, якщо США зменшать свою підтримку.
Париж диверсифікує ризики Трампа
Згідно з даними польського видання Rzeczpospolita, Париж чітко усвідомлює ризики можливого мирного плану без реальних гарантій безпеки для України. Попередні домовленості, такі як Будапештський меморандум 1994 року або Мінські угоди, демонструють, як Росія може використовувати подібні формати для затягування часу, зміцнення військових позицій і підготовки нових наступальних дій. Таким чином, створення угоди без належного механізму виконання може лише заохотити Кремль до подальших агресивних дій.
Нинішня французька ініціатива зосереджена не лише на Україні, але й спрямована на обмеження маневрування майбутнього президента США Дональда Трампа. За наявною інформацією, адміністрація Макрона готує певний європейський варіант мирного плану, щоб представити його як основу для переговорів між Вашингтоном і Москвою. Таким чином, коли Трамп розпочне свої переговори з Кремлем після інавгурації 21 січня, Європа планує мати готову дорожню карту, яка враховує її інтереси, а також захищає ключові позиції України.
При цьому важливо розуміти, що Кремль наразі не зацікавлений у миротворчих ініціативах, які можуть передбачати міжнародне втручання або обмеження російського впливу. Росія традиційно протистоїть будь-яким зусиллям зі створення демілітаризованих зон чи введення міжнародних сил, розглядаючи це як спробу ізолювати її стратегічні інтереси. Тому французький план більше розрахований на стримування Трампа від надмірних поступок Москві.
Європейські країни, зокрема Франція, прагнуть забезпечити баланс у переговорах, не дозволяючи США залишити Україну наодинці з російською агресією. Париж також розглядає цей план як засіб відновлення трансатлантичної єдності, що в умовах зміни адміністрації в США може зіткнутися з серйозними викликами.
Виключення “глобального Півдня” та акцент на європейській єдності
Франція, обговорюючи можливість створення міжнародної миротворчої місії для підтримки України, на цьому етапі виключає залучення країн, які дотримуються нейтральної позиції, таких як Індія. У Парижі наголошують на важливості формування альянсу держав, які твердо підтримують Україну та не займають проміжну позицію між Києвом і Москвою.
Ця ініціатива активно обговорюється в ключових інституціях Франції, включаючи Єлисейський палац, офіс прем’єр-міністра, а також у міністерствах закордонних справ і оборони. Особливу увагу приділяють залученню союзників із числа європейських країн, які мають спільне бачення щодо підтримки Києва в протидії агресії.
Ці зусилля набирають підтримки і в уряді Великобританії. За наявною інформацією, Париж і Лондон вже обговорюють це питання з Польщею. На підтвердження цього, 19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів зустріч у Варшаві зі своїми колегами з Франції, Німеччини та Італії. У переговорах також дистанційно взяли участь представники Великобританії та Іспанії.
Позиція Парижа полягає в тому, що місія має об’єднати країни, які чітко розуміють необхідність підтримки України й не вагаються у своїй позиції. Таке рішення продиктоване потребою створити коаліцію, здатну забезпечити реальні зміни на користь Києва, без компромісів із боку країн, що можуть виступати посередниками між Росією та Україною.
Формування коаліції “охочих”
За даними джерел із Парижа, ідея миротворчої місії в Україні базується на формуванні так званої “коаліції охочих” — групи європейських країн, які мають достатній військовий потенціал і готові активно підтримувати Україну. Основними учасниками такого альянсу розглядаються Франція, Велика Британія, Польща, країни Балтії, Скандинавії та, можливо, Нідерланди.
При цьому Німеччина, Італія та Іспанія наразі не планують приєднуватися до цього проєкту, що свідчить про відсутність єдності в Європі щодо методів прямої військової підтримки України. Очікується, що ця ініціатива стане ключовою темою обговорення на саміті країн Північної Європи та Балтії, який відбудеться у Швеції за участі прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска.
Мета такого альянсу полягає у створенні потужної коаліції, здатної не лише демонструвати підтримку Києву, але й активно протидіяти подальшій російській агресії, використовуючи військову допомогу, зокрема сучасні технології й ресурси.
Естонські візії європейської місії
Естонський міністр закордонних справ Маргус Цахкна вважає, що європейські країни мають бути готовими до розміщення військ в Україні для підтримки будь-якої мирної угоди, яку може запропонувати Дональд Трамп. Він зазначив, що найкращою гарантією безпеки для України було б членство в НАТО. Проте, оскільки США не підтримують цю ідею, Європа має взяти ініціативу в свої руки, зокрема через розгортання військових сил для стримування можливої російської агресії.
Естонія активно підтримує оборонні зусилля України, підкреслюючи, що перемога Росії може загрожувати безпеці всього Балтійського регіону. Великобританія, за словами Цахкни, має всі можливості для лідерства в забезпеченні безпеки України, а Польща відіграє ключову роль у переговорах із союзниками. Польський прем’єр Дональд Туск уже розпочав консультації з цього приводу на міжнародному рівні.
Ця ініціатива демонструє готовність європейських країн брати більшу відповідальність за регіональну безпеку, навіть якщо США зменшать свою участь у гарантуванні стабільності.
