Рішуча відповідь на російську агресію: Велика Британія ініціює проєкт Nordic Warden
Реагуючи на зростаючі загрози, Велика Британія запустила систему Nordic Warden для моніторингу підводної інфраструктури та відстеження дій російського “тіньового флоту”. Про це повідомив міністр оборони Джон Хілі, наголосивши на рішучості Британії протидіяти російській агресії не лише в Україні, а й за її межами.
Проєкт став реакцією на інцидент у Балтійському морі, де було пошкоджено кабель, що забезпечував енергопостачання між Фінляндією та Естонією. Уряд Фінляндії вважає, що пошкодження може бути пов’язане з діями суден російського “тіньового флоту”. Хілі зазначив, що уряд Сполученого Королівства стурбований подібними випадками саботажу підводних комунікаційних ліній.
Це перший випадок, коли Об’єднані експедиційні сили (JEF), очолювані Великою Британією, використовують систему Nordic Warden. JEF – військовий союз, створений для швидкого реагування на загрози в Північній Європі, Балтійському регіоні та Північній Атлантиці, в тому числі, на загрози, пов’язані з російської агресією. На відміну від НАТО, JEF працює більш гнучко й оперативно. Союз забезпечує безпеку та захист важливої інфраструктури в морських регіонах.
Система Nordic Warden стає важливим інструментом у роботі JEF для виявлення загроз підводним комунікаціям і спостереження за підозрілими суднами в режимі реального часу. Система базується у штабі JEF у Нортвуді і використовує штучний інтелект, завдяки чому може оперативно оцінювати ризики і негайно інформувати союзників НАТО та JEF.
Чому саме підводна інфраструктура критично важлива
Наразі підводна інфраструктура – фундамент глобальної економіки, зв’язку та енергопостачання, – і будь-які її пошкодження можуть мати катастрофічні наслідки. Підводні кабелі зв’язку забезпечують понад 95% усього міжнародного інтернет-трафіку. Вони з’єднують континенти, передаючи дані для роботи фінансових ринків, державних органів, бізнесів і пересічних користувачів. Щодня через ці кабелі здійснюються фінансові операції на трильйони доларів, і будь-який збій у їхній роботі може спричинити серйозні економічні наслідки. Зупинка передачі даних навіть на кілька годин здатна порушити роботу банків, дестабілізувати ринки та викликати серйозні перебої в комунікаціях.
Окрім зв’язку, підводні кабелі важливі для енергопостачання. Вони передають електроенергію між, скажімо, Скандинавією, Великобританією та Європою. Крім того, через підводну інфраструктуру транспортують електроенергію, генеровану морськими вітровими електростанціями.
Однак підводна інфраструктура вразлива до загроз, передусім, до цілеспрямованих атак. Кабелі, прокладені по дну океанів і морів, складно охороняти через їхню протяжність і розташування. Це робить їх ласою мішенню для саботажу. У разі пошкодження кабелів можуть виникнути перебої в роботі зв’язку чи енергосистем, що ускладнить координацію дій між країнами НАТО, що особливо критично в умовах військових операцій чи кризових ситуацій.
Крім того, варто мати на увазі і техногенні ризики. Навіть випадкові пошкодження через судна або рибальські знаряддя можуть порушити роботу інфраструктури. Якщо такі події трапляються в стратегічно важливих районах, наприклад, у Балтиці, їхні наслідки відчуватимуться далеко за межами регіону.
Особливою загрозою є дії “тіньового флоту” – підводних човнів або спеціалізованих кораблів, які можуть пошкоджувати кабелі чи іншу інфраструктуру. Такі диверсії часто проводяться таємно, без застосування сили. Це частина гібридної війни, коли країни-агресори використовують загрозу для створення політичного або економічного тиску.
Що таке “тіньовий флот” і в чому його загроза
Це група суден, що діють таємно і намагаються залишитися непомітними. Вони можуть вимикати обладнання, яке передає їхнє місцезнаходження, або навіть змінювати свій вигляд, щоб не бути впізнаними. Росія часто використовує такі судна для прихованих операцій проти інших країн.
Ці кораблі можуть шпигувати за іншими країнами, перехоплювати дані, які передаються через підводні кабелі, або вивчати, як захищена інфраструктура, щоб знайти вразливі місця. “Тіньовий флот” займається саботажем, навмисно пошкоджувати кабелі чи енергетичні маршрути, що з’єднують країни. В інфополі постійно циркулюють новини щодо нелегальної діяльності російського тіньового флоту, наприклад, перевезення нафти в обхід міжнародних санкцій.
Подібні дії вже викликали серйозні проблеми. У 2023 році у Балтиці було пошкоджено кабель, який передавав електроенергію між Фінляндією та Естонією. Розслідування показало, що неподалік було помічене російське судно, що викликало підозру у саботажі. У Норвегії поблизу газопроводів і кабелів неодноразово було зафіксовано російські кораблі, що також викликало тривогу. Один із найгучніших інцидентів стався у 2022-у, коли були пошкоджені газопроводи “Північний потік”. Хоча вину певних осіб чи структур точно не доведено, багато експертів впевнені у причетності до цього російських суден.
Чому саме Велика Британія ініціювала Nordic Warden, як НАТО підтримує цю ініціативу та чи є аналоги в інших країнах
Створення Nordic Warden було ініційовано саме Сполученим Королівством як однією з провідних країн НАТО, що має потужний флот і великий досвід у захисті морських територій. Британія також очолює Об’єднані експедиційні сили – військовий союз, до складу якого також входять Данія, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Ісландія. Ці країни особливо вразливі до загроз у морських регіонах, і Британія координує зусилля щодо їх захисту.
Nordic Warden є частиною стратегії Великої Британії щодо посилення безпеки в регіоні. Після виходу з ЄС Лондон прагне тісніше співпрацювати з країнами Північної Європи та Балтії.
Країни НАТО допомагають розвивати Nordic Warden, надаючи технічну підтримку, обмінюючись інформацією про загрози та допомагаючи координувати дії. Ця система працює разом із іншими проєктами в різних країнах. Наприклад, у США є система IUSS для відстеження підводних загроз, а Франція використовує спеціальні підводні апарати для моніторингу кабелів. Німеччина, Нідерланди, Норвегія та країни Балтії також мають власні програми для захисту морської інфраструктури. У квітні минулого року Бельгія, Велика Британія, Данія, Німеччина, Норвегія та Нідерланди підписали угоду про спільну роботу із захисту підводної інфраструктури в Північному морі. Угода спрямована посилити безпеку підводних кабелів та трубопроводів після вибухів на газопроводах “Північний потік” у вересні 2022-у.
Як саме працює ШІ у Nordic Warden, як система захищає дані та справляється з викликами
Система Nordic Warden отримує інформацію з різних джерел. Наприклад, кораблі передають свої місцезнаходження через AIS – автоматичну ідентифікаційну систему, яка використовується для відстеження суден і забезпечення безпеки навігації і дозволяє судам передавати і приймати інформацію про себе через радіосигнали, що працюють у діапазоні VHF. Супутники показують їхні маршрути з висоти, а гідроакустика дозволяє “слухати” під водою і знаходити підводні човни чи інші об’єкти. Додатково система отримує дані від розвідки.
ШІ аналізує ці дані, шукає підозрілі деталі та оцінює рівень ризику для кожного корабля. Він може виявити, якщо судно поводиться дивно чи намагається приховати свій маршрут. Якщо щось виглядає небезпечно, система швидко повідомляє про це військових та партнерів НАТО.
Дані, які обробляє система, добре захищені від хакерських атак, і система постійно перевіряє себе на наявність загроз. У випадку атаки система може ізолювати уражені частини і продовжувати працювати.
Також Nordic Warden вчиться на кожному випадку, щоб ставати розумнішою і краще розпізнавати потенційні загрози. Це робить її надійним помічником у захисті важливих об’єктів і боротьбі з небезпеками, які ховаються під водою.
Nordic Warden ефективно реагує на виклики у моніторингу підводної інфраструктури. Основна проблема – навмисне спотворення даних AIS. Деякі кораблі змінюють ці дані, щоб приховати свої дії. Nordic Warden вирішує цю проблему, порівнюючи дані AIS із супутниковими знімками, сигналами гідроакустичних сенсорів і розвідувальною інформацією. Якщо система виявляє невідповідність, наприклад, судно зникає з радарів або різко змінює курс, це викликає підозру, і інформація перевіряється через додаткові джерела.
Одним із викликів є виявлення малих підводних апаратів – дронів чи мінісубмарин, які складно побачити через їхній розмір та здатність діяти на великих глибинах. Система використовує чутливі гідроакустичні сенсори, щоб фіксувати рух навіть невеликих об’єктів, аналізує рельєф дна і прогнозує місцезнаходження цих апаратів. Планується також додати автономні підводні дрони для патрулювання морських зон і перевірки підозрілих об’єктів.
Варто зауважити. що Nordic Warden стикається з юридичними та політичними викликами, оскільки моніторинг суден у міжнародних водах має обмеження. Адже кораблі мають право на свободу навігації, і деякі країни можуть вважати моніторинг втручанням у свої справи, що може викликати політичну напруженість.
Можливості вдосконалення Nordic Warden та інтеграції з іншими оборонними системами НАТО
Очікується, що система буде оновлюватися для кращого виявлення загроз. Її доповнять сучасні сенсори для пошуку найменших небезпек на дні морів. Також планують використовувати підводні дрони для автоматичної перевірки кабелів та трубопроводів, і швидкої реакції у разі загрози. Вдосконалений ШІ аналізуватиме дані в реальному часі, миттєво попереджаючи про небезпеки.
Nordic Warden буде інтегрована з іншими системами безпеки НАТО: американською IUSS, яка стежить за підводними загрозами. Франція, Німеччина та Нідерланди також матимуть свої програми моніторингу, пов’язані з Nordic Warden, що дозволить країнам працювати як єдина команда.
У майбутньому систему можуть використовувати не лише в Північній Європі, але й в інших регіонах з підводною інфраструктурою, – Середземному морі, Атлантичному і Тихому океанах.
…Завдяки інноваційним технологіям та співпраці між країнами, Nordic Warden може стати глобальним інструментом захисту підводної інфраструктури, допомагаючи зробити світ безпечнішим.
Тетяна Вікторова




