Україна

“Фільтр” ознайомив з основними трендами медіаграмотності

Розвиток медіаграмотності повинен враховувати потреби нових соціальних груп та аудиторій. Щороку сфера медіаграмотності продовжує адаптуватися до нових викликів і можливостей, що виникають завдяки розвитку інноваційних технологій. Національний проєкт медіаграмотності “Фільтр”, за підтримки Smart Angel, підготував аналітичний звіт про основні тренди медіаграмотності на 2024 рік.

Ольга Кравченко, керівниця Національного проєкту “Фільтр”, зазначила, що аналіз трендів медіаграмотності є критично важливим для організацій, які працюють у цій сфері, щоб вони могли ефективно реагувати на нові виклики і адаптувати свої стратегії та проєкти. Вона також відзначила, що це стимулює розвиток нових підходів у залученні різних аудиторій.

Згідно зі звітом, серед ключових тенденцій, які визначатимуть розвиток медіаграмотності в Україні та світі, є:

  1. Акцент на інклюзивності та появі нових цільових аудиторій
    Розвиток медіаграмотності має враховувати потреби різних соціальних груп, зокрема вразливих категорій населення, таких як внутрішньо переміщені особи, ветерани, люди на тимчасово окупованих територіях, люди старшого віку, а також люди з інвалідністю. Звіт підкреслює важливість інклюзивного підходу, який сприятиме залученню всіх верств суспільства до критичного споживання та створення медіаконтенту.
  2. Особливості використання штучного інтелекту для розвитку медіаграмотності
    Звіт розглядає як можливості, так і ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту у сфері медіаграмотності. Технології штучного інтелекту можуть стати потужним інструментом для фактчекінгу та аналізу інформації, але водночас створюють загрози через можливість поширення дезінформації та маніпуляцій.
  3. Боротьба з дезінформацією під час виборів
    У 2024 році у світі відбудеться найбільша в історії кількість виборів, що підвищує ризики дезінформації. Звіт пропонує рекомендації щодо підвищення стійкості громадян до фейкових новин та забезпечення прозорості виборчого процесу.
  4. Навчання медіаграмотності без терміна «медіаграмотність»
    Розвиток критичного мислення та медіакультури українців через інноваційні практики та підходи. Інтерактивні та візуальні формати сприяють залученню різних аудиторій до критичного мислення і медіаобізнаності.
ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Уряд затвердив порядок постановки засуджених на військовий облік

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку