Чи може менший податок приносити до бюджету більше грошей? Як не дивно, але це можливо: яскравим прикладом може слугувати низький корпоративний податок невеликої європейської держави, що став магнітом для транснаціональних корпорацій та вивів країну на вершину економічного зростання. Де інші підвищують ставки, втрачаючи через це інвестиційну привабливість, Ірландія збирає рясний фіскальний врожай, граючи за іншими правилами.
Ірландія продемонструвала всьому світу, як низький корпоративний податок може перетворитися на двигун економічного зростання. Ставка у 12,5% стала ключовим фактором залучення таких транснаціональних гігантів як Apple, Google, Pfizer та Microsoft, які перенесли свої міжнародні доходи до цього фіскального ельдорадо. Завдяки цьому острівна держава зміцнила свою позицію як глобальний економічний центр.
Привабливість податкової політики країни полягала в створенні умов для скорочення витрат компаній, що сприяло масовому припливу інвестицій. Різниця в податкових ставках із США, де податок тривалий час перевищував 20%, та багатьма країнами єврозони дозволила Ірландії виграти конкуренцію за розміщення прибутків. У результаті це стимулювало зростання бюджетних надходжень, які у минулому році сягнули рекордних 37,5 млрд євро, тоді як десять років тому цей показник становив лише 4,6 млрд.
Окрім цього, економічна стратегія “Кельтського тигра” сприяла розвитку таких високоприбуткових галузей як технології та фармацевтика. Податкові угоди, зокрема, механізм “Double Irish”, що діяв раніше, дозволяли корпораціям оптимізувати глобальні податкові витрати, посилюючи інтерес до країни. (Довідково: “Double Irish” – податкова схема, що дозволяла міжнародним корпораціям мінімізувати податки, використовуючи різницю між юрисдикціями. Компанії створювали дві ірландські структури: одну, зареєстровану в Ірландії, але керовану з офшорної зони, і другу, що діяла в Ірландії. Операційна компанія сплачувала роялті першій за інтелектуальну власність, знижуючи оподатковуваний прибуток. Завдяки цьому доходи переводилися в юрисдикції з низькими податками. Схему закрили в 2015 році під тиском ЄС, оскільки вона суттєво знижувала податкові надходження інших країн. )Хоча ці практики зараз заборонені, вони відіграли свою роль у побудові репутації Ірландії.
Однак виклики не зникли. Глобальна ініціатива запровадження мінімального корпоративного податку у 15%, що набула чинності минулого року, змінює умови конкуренції. Більше того, потенційне зниження податкових ставок у США може зробити американським компаніям менш вигідним розміщення доходів за кордоном. У відповідь Ірландія зосереджується на інших перевагах: висококваліфікованій робочій силі, розвиненій інфраструктурі та доступі до європейського ринку.
Ефект масштабу на службі “Кельтському тигру”
У 1990-х Ірландія знизила податок на прибуток компаній до 12,5%, щоб впоратися з економічною кризою, що виникла у 1980-х. Тоді країна була обтяжена безробіттям, еміграцією, слабкою економікою та значним боргом. Ідея полягала в тому, щоб залучити іноземні компанії, які б інвестували в економіку і створювали робочі місця.
До 2015 року майже 4/5 економіки залежало від грошей, інвестованих міжнародних компаній. Такі гіганти як Intel, Dell і Microsoft, відкривали в Ірландії свої офіси й заводи, створюючи тисячі робочих місць. Їх приваблювали низькі податки, урядова підтримка та доступ до ринку ЄС. Це допомогло зменшити безробіття й розвинути інші галузі, пов’язані з їхньою діяльністю.
Спочатку здавалось, що низькі податки можуть зменшити доходи держави, але економічне зростання це компенсувало. Завдяки інвестиціям і новим робочим місцям бюджет отримував більше податків, що дозволило країні вкладати гроші в соціальні програми та інфраструктуру.
Завдяки низькому податку великі бізнеси, особливо технологічні та фармацевтичні, почали відкривати в Ірландії офіси та заводи. Це призвело до створення робочих місць, зростання експорту та збільшення державних доходів. До того ж, Ірландія використала допомогу ЄС для покращення доріг, шкіл та іншої інфраструктури, і стала такими чином ще привабливішою для інвесторів.
Люди знаходили роботу не тільки в таких Google чи Apple, але й у галузях, які їх обслуговували, наприклад у транспорті, кафе чи будівництві. Це зменшило безробіття і додало податків від зарплат працівників і їхніх покупок.
Крім того, іноземні інвестиції зробили Ірландію важливим центром виробництва технологій і ліків, що підняло експорт. У результаті, навіть із низьким податком, держава почала заробляти більше, адже компаній і їхніх доходів стало значно більше.
Політика низького корпоративного податку в Ірландії найбільше допомогла розвинути технології, фармацевтику та фінанси.
У технологічному секторі такі гіганти як Google, Apple, Facebook і Microsoft, відкривали офіси та дослідницькі центри. Привабливим місцем для їхньої діяльності Ірландію зробили низькі податки та англомовне середовище. Це дало тисячі робочих місць і зробило країну одним із лідерів у сфері IT та інновацій.
Фармацевтичні компанії Pfizer і Johnson & Johnson побачили у цьому можливість для вигідного виробництва та досліджень. Вони відкривали заводи, що випускали ліки та медичне обладнання, які експортувалися по всьому світу. Це стало основою експорту країни й важливим джерелом доходів.
Швидко розвивався і фінансовий сектор. Міжнародні банки та страхові компанії, зокрема, Citibank і JP Morgan, релокували свої європейські офіси саме до Ірландії. Дублін перетворився на великий фінансовий центр.
Чому інші держави намагалися застосовувати схожі моделі, але не досягли успіху
Успіх Ірландії намагалися повторити Угорщина, Кіпр і Панама, запровадивши низькі податки для бізнесу, але не досягли таких результатів.
Так, Угорщина встановила один із найнижчих податків у Європі – 9%. Втім їй не вдалося залучити багато технологічних компаній. Далися взнаки слабка інфраструктура, недостатня підтримка інновацій та мовний бар’єр. Хоча країна розвинула автомобільну галузь, у сфері високих технологій вона залишилася позаду.
У свою чергу, Кіпр, подібно до Ірландії, запропонував податок у 12,5%, і зосередився на фінансовому секторі. Але великі корпорації були відлякані звинуваченнями у відмиванні грошей та нестабільністю економіки. У результаті Кіпр залишився здебільшого офшорною зоною, а не сучасним бізнес-хабом.
Панама приваблювала компанії вигідними умовами, але їй зашкодила репутація місця для відмивання грошей та слабкий розвиток технологій. Основний дохід країни й досі залежить від фінансових послуг і транспорту.
На противагу цим невдалим кейсам, Ірландії вдалося поєднати низькі податки з іншими важливими факторами: англомовним середовищем, інвестиціями в освіту, прозорими законами та стабільністю. Ймовірно, спроби інших країн не принесли подібних результатів, оскільки не забезпечили таких умов.
Потенційний вплив мінімального корпоративного податку
Якщо введення помірного мінімального корпоративного податку стане поширеною світовою практикою, це може позбавити конкурентної переваги країни, що залучали бізнес через низькі податки, як Ірландія. Якщо компанії будуть змушені платити однаковий податок, незалежно від країни реєстрації, перевага низьких ставок зникне, і частина бізнесів може переїхати в інші країни.
Для Ірландії це стало б справжнім викликом, адже її низький податок був важливим фактором для іноземних інвесторів. Проте країна має інші сильні сторони: кваліфікованих працівників, потужну інфраструктуру, стабільність та доступ до ринку ЄС. Завдяки цьому вона може залишитися привабливою для компаній навіть без податкових пільг.
Глобальний мінімальний податок також зменшив би конкуренцію між країнами, які знижували податки для залучення бізнесу. Це змусить уряди більше вкладати в освіту, технології та інновації, щоб створювати вигідні умови для бізнесу.
Ірландія вже адаптується до нових умов. Вона погодилася підвищити податок до 15% для великих компаній і водночас з цим інвестує в освіту, дослідження та розвиток інфраструктури. Завдяки сильним економічним основам країна має всі шанси залишитися успішною навіть у нових умовах.
Як податкові надходження вплинули на розвиток інфраструктури, освіти та соціальну сферу
Податки, які Ірландія почала отримувати завдяки економічному зростанню та іноземним інвестиціям, значно покращили життя в країні. Ці гроші дозволили будувати нові дороги, школи, лікарні та підтримувати людей, які потребували допомоги.
У транспорті з’явилися сучасні дороги, мости й оновлені аеропорти. що зробило країну зручнішою для бізнесу й туризму. Наприклад, аеропорт у Дубліні став великим міжнародним вузлом, а нові дороги об’єднали міста, полегшуючи пересування та розвиток бізнесу.
В освіту вкладали, щоб люди могли навчатися й працювати у відомих компаніях. Університети створювали нові програми з технологій, науки та інженерії, випускаючи спеціалістів, яких охоче брали на роботу в компанії на кшталт Google чи Pfizer.
Більше фінансування отримала і соціальна сфера. Будувалися лікарні, покращувалися медичні послуги, держава підтримувала громадян із низькими доходами, завдяки чому в країні зростав рівень життя.
Ці зміни зробили Ірландію ще привабливішою для інвесторів. Сучасна інфраструктура, якісна освіта й соціальний добробут створили сприятливі умови для бізнесу, що у свою чергу приносило ще більше податків. Такий підхід забезпечив Ірландії довготривалий успіх і розвиток, гідний успадкування.
Тетяна Вікторова
