Фіцо погрожує обмежити допомогу українським біженцям у Словаччині через зупинку транзиту газу
Вплив політичних рішень європейських країн на життя українських біженців став ключовою темою останніх років. У контексті війни в Україні та численних викликів, пов’язаних із переміщенням мільйонів українців до інших країн, взаємодія міжнародних урядів із Києвом набуває особливого значення. Політичні рішення, прийняті в країнах Європейського Союзу, часто відображаються на умовах перебування, рівні допомоги та загальному ставленні до біженців. Особливу увагу привертає позиція Словаччини, де Прем’єр-міністр Роберт Фіцо висловив погрозу суттєво обмежити підтримку українців через зупинку транзиту російського газу.
Політична заява Роберта Фіцо
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про можливість скорочення допомоги українським біженцям у відповідь на рішення України припинити транзит російського газу з 1 січня 2025 року. У своєму зверненні через Facebook він охарактеризував це рішення як “саботаж Зеленського”, що, за його словами, завдає фінансових збитків не лише Словаччині, а й усьому Європейському Союзу.
“Від імені Smer-SD (партія Фіцо. – Ред.) я оголошую, що ми готові вести переговори і домовитися в коаліції про припинення поставок електроенергії, а також про значне скорочення підтримки громадян України, які перебувають на території Словацької Республіки”, – наголосив Фіцо.
Фіцо також висловив намір обговорити на урядовому рівні питання припинення постачання електроенергії до України та значного скорочення програм підтримки українських біженців. Прем’єр-міністр наголосив, що Словаччина як суверенна держава має право на такі дії, зважаючи на ситуацію, яка, на його думку, погіршує фінансові інтереси країни.
Зустріч із Путіним і звинувачення Зеленського
23 грудня Фіцо здійснив офіційний візит до Москви, де зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним. Він заявив, що ця поїздка стала відповіддю на відмову України продовжувати транзит російського газу. Фіцо звинуватив українську сторону у недобросовісності та навіть заявив, що президент Зеленський нібито пропонував йому 500 мільйонів євро з заморожених російських активів в обмін на підтримку вступу України до НАТО. Сам Фіцо зазначив, що він «ніколи» не погодиться на вступ України до військового альянсу.
Контекст енергетичного конфлікту
Контракт між Україною та Росією на транзит газу завершується 1 січня 2025 року. Київ раніше неодноразово заявляв, що не планує продовжувати угоду. Росія поставляє до Європи близько 15 мільярдів кубометрів газу щороку, значна частина якого йде до Словаччини та Австрії. Європейська комісія вважає, що припинення транзиту через Україну не створить критичних загроз для енергетичної безпеки ЄС завдяки активному розвитку альтернативних джерел енергії та зусиллям із підвищення енергоефективності.
Україна пропонувала Словаччині компенсацію за можливі втрати та сприяння у пошуку альтернативних шляхів постачання газу з ЄС. Однак Фіцо відмовився, зазначивши, що його країна не готова йти на такі компроміси. Президент Зеленський звинуватив Фіцо у тіньових домовленостях із Путіним, припустивши, що його дії мотивовані особистими інтересами.
Вплив на українських біженців
Слова Фіцо про скорочення допомоги українським біженцям викликали занепокоєння серед гуманітарних організацій та самих біженців. Наразі у Словаччині перебуває значна кількість українців, які залишили країну через війну. Багато з них залежать від підтримки держави, зокрема у вигляді фінансової допомоги, доступу до медицини, освіти та соціального захисту.
Гуманітарні експерти застерігають, що обмеження допомоги може призвести до загострення гуманітарної кризи. Крім того, такий крок може спровокувати напруженість у відносинах між Україною та Словаччиною, а також вплинути на імідж Словаччини як члена Європейського Союзу.
Політичні рішення, прийняті в європейських країнах, мають безпосередній вплив на долю українських біженців. У випадку Словаччини позиція її прем’єр-міністра демонструє, як економічні та енергетичні інтереси можуть перетинатися із соціальною та гуманітарною політикою. Подальший розвиток цієї ситуації залежатиме від здатності обох країн знайти спільну мову та врахувати не лише економічні, але й моральні аспекти взаємин.
