Кабінет міністрів прийняв рішення щодо бронювання всіх працівників 133 громадських організацій, які отримують іноземні гранти, визнавши їх “критично важливими”. Бронювання поширюється як на українські структури, так і представництва західних організацій. Рішення Кабміну стало об’єктом активного обговорення та критики у суспільстві, яке й без того є вкрай “наелектризованим”.
Таке рішення стало можливим завдяки постанові уряду від 5 червня №650, що дозволяє виконавцям грантових проєктів отримувати до 100% звільнення від мобілізації незалежно від напряму їхньої діяльності. Саме тому звільнення отримали такі організації, як “Інститут Київська школа економіки” (його почесним президентом є скандально відомий ексміністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофей Мілованов), “Інтерньюз-Україна” (її голова Костянтин Квурт заявив про необхідність ліквідації Telegram в Україні та про те, що “свобода слова для ліваків”), “Опора”, “Центр політичних студій та аналітики Ейдос”, антикорупційна організація “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, “Українська академія лідерства”, “Український незалежний центр політичних досліджень”, “Центр демократії та верховенства права”, “Центр економічної стратегії”, “Центр політико-правових реформ”, “Фонд архітектури реформ в Україні”, “Фонд Східна Європа” та інші.
Мета бронювання: як повинно бути
Бронювання працівників запроваджено урядом на час воєнного стану для забезпечення безперебійної роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, а також критично важливих підприємств. З цього приводу прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль заявив:
“Одним з ключових питань в цьому напрямку є справедливе бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, які є дійсно критично важливі. Тут не має бути жодних спекуляцій і маніпуляцій, тому даю доручення профільним міністерствам найближчим часом внести оновлену, більш справедливу постанову про бронювання та визначити вичерпний перелік об’єктів підприємств критичної інфраструктури”.
Бронювання повинне відповідати щонайменше трьом критеріям серед тих, які визначає закон:
- загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
- сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;
- має стратегічне значення для економіки й безпеки держави, відповідно до переліку, затвердженого постановою уряду від 4 березня 2015 року;
- має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади;
- відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
- розмір середньої зарплати працівників становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;
- є резидентом “Дія.Citу”.
Крім цього, закон визначає “критичними” банківські установи, дослідницьку службу Верховної Ради, підприємства протезно-ортопедичної галузі, операторів протимінної діяльності та підприємства, які виготовляють і ремонтують військову техніку.
Що насправді та яка користь від “грантоїдів”
Хоча законодавством визначені чіткі критерії для можливості бронювання, однак, як завжди у нас, щось пішло не так. Не встигли українці оговтатися від бронювання працівників цирку, як прийшла новина щодо бронювання “грантоїдів”. Сім цирків України визнали критично важливими підприємствами, і цьому вже не приходиться дивуватися. Безумовно, їх діяльність під час війни є вкрай важливою для держави. А яка користь від “грантоїдів”?
Згадаємо 2004 рік. Тоді Верховна Рада створила Тимчасову слiдчу комiсiю з13 депутатiв, які мали перевірити дiяльнiсть неурядових громадських органiзацiй з точки зору впливу на внутрiшнi справи країни. Після перевірки Голова слiдчої комiсiї Валерiй Мiшура з парламентської трибуни заявив, що “грантоїд” є синонiмом слова “агент”.
“НДО всмоктують до себе iнтелектуалiв i перетворюють їх на непогано оплачуваних агентiв впливу – пропагандистiв i апологетiв захiдної демократiї. Навiть поверховий аналiз свiдчить, що дiяльнiсть НДО, яка фiнансується з-за кордону, дає можливiсть проводити так звану легальну розвiдку iз вiдкритих джерел”.
З початку незалежності в Україні освоєно мільярди доларів грантових коштів на розробку реформаторських законів, боротьбу з корупцією, будівництво зерносховищ та об’єктів укриття ЧАЕС, дослідження виборів тощо. Про результати цієї діяльності нічого не відомо або відомо, що їх немає, як, наприклад, у діяльності щодо боротьби з корупцією.
При цьому грантові програми реєструються в міністерстві економіки з метою надання податкових пільг. Ще є реєстр (перелік) виконавців грантів, до якого включено організаціях, що заявили право на податкові пільги. Крім того, організації, які отримують гранти, можуть бути звільнені від податку на прибуток за умови, що гранти використовуються відповідно до умов договору та цільового призначення. Звільнення від оподаткування застосовується до неприбуткових організацій, які відповідають критеріям, визначеним Податковим кодексом України. Гранти, отримані від міжнародних організацій, можуть бути звільнені від ПДВ, якщо це передбачено міжнародними угодами або спеціальними законодавчими актами.
Ще за часів Революції Гідності з’явилися такі поняття як “сорозизм” і “соросята” – слова, утворені від прізвища відомого американського мільярдера та мецената грантових організацій Джорджа Сороса. “Соросятами” називають активістів, що відстоюють ліберальні цінності. Кошти на свою діяльність вони отримують не лише від Сороса, але й від інших західних донорів. Їх дуже часто звинувачують в непрофесіоналізмі та провалі ініційованих ними реформ в медицині, освіті, економіці, боротьбі з корупцією. Справедлива критика звучить і на адресу топ-менеджерів найбільших державних компаній та членів наглядових рад цих підприємств, створених за участю “соросят”, які отримують захмарні зарплати і премії, тоді як діяльність цих підприємств є вкрай неефективною. Вже ні для кого не є секретом, що руками “грантоїдів” державні підприємства готуються до продажу за безцінь транснаціональним компаніям.
Крім того, “соросята” багаторазово попадали до різних скандалів, які перерахувати не вистачить місця. Слід згадати Тимофея Мілованова, який на посту міністра економіки нічим корисним не відзначився та сам себе називав “дебілом”. Або екснардепа Сергія Лещенка, якого критикують за корупційні скандали. Також він “відзначився” тоді, коли увійшов до складу наглядової ради Укрзалізниці. Його звинуватили в отриманні вигідного місця завдяки зв’язкам і корупції, а також у відсутності кваліфікації для роботи в акціонерному товаристві. Українців тоді вразила інформація про розмір зарплати Лещенка за роботу на збитковому підприємстві, розміри якої становили близько третини мільйона на місяць.
Наслідки:
Рішення Кабінету міністрів щодо бронювання всіх працівників громадських організацій, які отримують іноземні гранти, викликало обурення в суспільстві. Українці вважають, що воно є несправедливим по відношенню до інших організацій та бізнесів, які також виконують важливі соціальні функції, але не отримують грантів. В умовах воєнного стану, коли мобілізація є необхідністю, бронювання лише певної категорії працівників створює нерівні умови для інших галузей, які дійсно роблять значний внесок у розвиток країни. Вони не мають можливості бронювати своїх працівників, що може призвести до дефіциту кваліфікованих кадрів. Ми це вже зараз спостерігаємо з водіями, інженерами, працівниками енергетичної галузі, сільського господарства, ЖКХ тощо.
Крім того, рішення Кабміну призведе до ще більших зловживань і непрозорості у процесі бронювання, а також сприятиме корупції, адже процес розподілу грантів не завжди є прозорим і справедливим.
Відсутність можливості бронювання працівників у інших галузях може призвести до відтоку кваліфікованих спеціалістів у сферу грантових організацій, що погіршить ситуацію у важливих секторах економіки.
Несправедливість та непрозорість у процесі бронювання можуть спричинити зниження довіри українців до урядових рішень та інституцій, при цьому нерівні умови для різних категорій працівників можуть призвести до зростання соціальної напруги в суспільстві.
Народний депутат України від “Слуги народу” Максим Бужанський прокоментував рішення Кабінету Міністрів щодо бронювання працівників організацій, які отримують гранти, заявивши про “народження нового дворянства в Україні”:
“По суті на наших очах відбулося офіційне затвердження існування нової касти. Такого собі нового дворянства. Щоправда, на відміну від традиційного, навпаки, офіційно захищеного від війни. 133 грантові організації, це не ті, кого ви обрали на виборах, і не ті, кого призначили до виконавчої влади ті, кого ви обрали. Це окрема каста, оформлена тепер постановою Кабміну, особлива тому, що… особлива. Не сплачують податків, не воюють, по суті, керують.
Будемо відвертими, дворяни про таке не могли і мріяти”, – написав Бужанський в соцмережі.
Своїм рішення уряд створив нерівні умови для інших організацій та бізнесів, в чергове розділив українське суспільство на “еліту” та всіх інших, що не може не призвести до серйозних соціально-економічних наслідків.
