Грошова допомога дітям після смерті військовослужбовця: чи має право на її отримання дитина загиблого, народжена після його смерті

Життя кожної людини неоціненне, але військовослужбовці в зоні бойових дій кожної хвилини стикаються зі смертельною небезпекою та ризиком для життя. Ніколи ніякі виплати та компенсації не замінять близької людини, яка покинула цей світ. Однак у країні війна, тому, нажаль, українці стикаються з питаннями щодо отримання виплат дітям після смерті військовослужбовця, бо життя продовжується і вони потребують допомоги.

Як юридично грамотно її отримати? Які діти взагалі мають право на її отримання? Чи має право на отримання допомоги дитина загиблого військовослужбовця, зачата за його життя, але народжена після його смерті? ІА “ФАКТ” звернулося за коментарями до адвокатського об’єднання “Репешко і партнери”.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року сім’ям загиблих військовослужбовців виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Це стосується всіх, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво РФ. Виплата одноразової грошової допомоги, здійснюється також сім’ям військовослужбовців, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану, участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

За статтею 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до членів сімей загиблих (померлих) осіб належать:

• діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
• вдова (вдівець);
• батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
• внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
• жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
• утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Хто вважається утриманцями загиблої особи?

Утриманцями загиблої особи вважаються ті члени сім’ї, які перебували на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним та основним джерелом засобів до існування. До них відносяться:

• непрацездатні повнолітні діти;
• повнолітні діти до 23 років, які отримували аліменти у зв’язку із навчанням;
• брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років та перебували на повному забезпеченні загиблого.

Хотілося б більш детально дізнатися, які категорії дітей мають право на отримання допомоги.

Якщо більш детально розглядати це питання, то допомогу мають право отримати наступні категорії дітей:

– діти до 18 років та старші 18 років, якщо вони або інвалідами дитинства, або здобули інвалідність до досягнення ними повноліття;

– рідні діти, народжені у шлюбі, відносно яких військовослужбовцем свого часу було подано заяву до органів РАЦСу про запис в актовому записі про народження у якості батька;

– діти, батько яких визнаний за рішенням суду;

– діти, народжені до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним;

– діти, зачаті  дружиною в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, тому він вважається батьком;

– усиновлені діти – діти, відносно яких є рішення  суду про усиновлення на підставі якого до актового запису про народження дитини внесено інформацію щодо усиновлювача та відповідно у свідоцтві про народження також змінений запис що до батьківства;

– діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав – дана процедура здійснюється на підставі рішення суду та після цього вноситься органами РАЦСу  зміну в актовий запис  про народження дитини.

Дуже складне питання щодо дітей, зачатих за життя загиблого військовослужбовця, але народжених після його смерті. Як вони можуть отримати допомогу?

З нашої точки ця категорія дітей є найбільш незахищеною. Якщо дитина була зачата у шлюбі та народилась до спливу десяти місяців, тут питань не виникає – дитина автоматично буде записана на чоловіка.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу (під цим законодавець розуміє розірвання шлюбу, смерть чоловіка або оголошення чоловіка померлим), але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі. Тобто, якщо жінка розлучалась із військовослужбовцем, коли була на п’ятому місяці вагітності, але на шостому місяці вагітності вийшла заміж за  іншого чоловіка, то батьком дитини буде вважатись новий чоловік жінки. У разі загибелі військовослужбовця єдиним шляхом довести факт споріднення народженої дитини з батьком-військовослужбовцем є отримання відповідного рішення суду про встановлення факту батьківства.

Якщо дитина народилась від батька-військовослужбовця у жінки, яка ніколи не перебувала з ним у шлюбі офіційно, а перебувала в “цивільному шлюбі” або взагалі не мешкала разом, а просто зустрічалась, то в такому випадку також єдиним шляхом доведення факту споріднення народженої дитини з батьком-військовослужбовцем є отримання відповідного рішення суду про встановлення факту батьківства.

Треба зазначити, що справи про встановлення факту батьківства є досить складними по своїй сутності саме у зв’язку із необхідністю надання доказів, які би обґрунтовано та однозначно підтвердили батьківство загиблого військовослужбовця щодо народженої дитини, і любовної переписки у Вайбері тут зовсім не досить. Самим ідеальним доказом є експертиза ДНК, але зразки для її проведення повинні бути відібрані правильно, що на жаль не завжди можливо. І якщо дана категорія справ потребує окремої теми, то наступна реальна ситуація із життя віддзеркалює бюрократичний підхід органів влади навіть в досить болючих питаннях.

Хочемо привести в якості прикладу дуже цікаве рішення, ухвалене Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року, справа № 440/6725/23. Сутність ситуації в тому, що проблема виникла взагалі там де її ніхто не очікував. Позивачка – мати в інтересах малолітнього сина, звернулась до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168 сину загиблого військовослужбовця. Відповідач (ТЦК та СП) відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки син військовослужбовця народився після його загибелі. Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з позовом. Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб дитина військовослужбовця народилась у зареєстрованому шлюбі, але вже після смерті військовослужбовця.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України за результатами розгляду поданих документів комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 дружині загиблого у період воєнного стану сержанта, яка діє в інтересах неповнолітнього сина. Вказане рішення обґрунтоване тим, що військовослужбовець загинув і на дату його смерті визначається право осіб на одержання одноразової грошової допомоги, син народився після загибелі військовослужбовця, тому враховуючи положення статті 25 Цивільного кодексу України, дружині було відмовлено у призначенні частки одноразової грошової допомоги на сина.

Колегія суддів встановила, що дитина народжена у шлюбі, бо це підтверджується свідоцтвом про шлюб, яке є в матеріалах справи. У Постанові суду зазначено:

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

Підхід Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 дитині, зачатій за життя загиблої (померлої) особи та народженій після її смерті є дискримінаційним. Висновок Міністерства оборони України про те, що дитина загиблого військовослужбовця народилася після його смерті, а тому не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, є помилковим, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідає положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також він суперечить  основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов`язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації».

Пункт рішення комісії Міністерства оборони України яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги дружині загиблого, яка діє в інтересах неповнолітнього сина, був визнаний судом необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, які мали місце та значення для його прийняття, а також вимог законодавства, а тому він був визнаний протиправним та скасований.

Дане рішення суду ще раз підтверджує необхідність та важливість судового захисту та наполегливості у відстоюванні своїх інтересів.

Зазначимо, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста є дата смерті, вказана у свідоцтві про смерть. Однак тут необхідно врахувати ще один нюанс. Сім’я загиблої особи – військовослужбовця одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства. Вона здійснюється за вибором. Крім того, якщо мова йде про дитину, як отримувача компенсаційних виплат, то в такому випадку вибір, яку саме грошову допомогу отримувати робить саме мати дитини як її законний представник. Саме тому матері дитини потрібно бути дуже уважній, коли їй пропонують підписати будь-який документ, бо в цій ситуації вона діє не тільки від себе та в своїх інтересах, але в першу чергу захищає інтереси дитини чи дітей.

Також існує ще один важливий момент. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі (15 000 000 гривень) за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Тож швидкість захисту інтересів дитини в такому випадку повинна бути максимальною, як то кажуть «по гарячих слідах». Треба пам’ятати, що хоча загальний строк позовної давності й встановлено в три роки, але чим швидше відбувається збір необхідних документів та захист інтересів дитини, тим більша ймовірність успіху справи.

Які документи необхідно зібрати для отримання допомоги?

Після сповіщення про загибель ТЦК та СП або військова частина мають видати родичам свідоцтво про смерть. Після того, як сімʼя його отримала, можна починати збирати інші необхідні документи. Для цього родина має звернутися до військового керівництва загиблого, і протягом 10 днів воно повинно надати:

1. Витяг з наказу про виключення загиблого зі списку особового складу військової частини.
2. Документ, що свідчить про причини та обставини загибелі військового.
3. Витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця.

Після отримання цих документів члени сім’ї мають звернутися до районного ТЦК та СП незалежно від місця реєстрації, там подати заяву про призначення виплати і такі документи:

• документи, які підтверджують загибель військового та обставини;
• особисті документи особи члена родини, яка претендує на виплату;
• документи, які підтверджують родинні зв’язки із загиблим (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей, копію свідоцтва про народження загиблого, копія рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого).

Якщо є судові рішення про опіку чи батьківське піклування, їх теж варто подати.