Харкову потрібне повернення українців: Ігор Терехов виступив проти масового залучення трудових мігрантів
Кадровий дефіцит у прифронтових містах став однією з проблем війни, оскільки частина людей виїхала за кордон, частина служить у війську, а бізнес, комунальні служби, лікарні, школи й будівельні компанії продовжують працювати в умовах постійного навантаження. Для Харкова це питання має особливу вагу, бо місто залишається великим економічним і освітнім центром поблизу фронту, де нестача працівників впливає не лише на підприємства, а й на щоденне функціонування міської інфраструктури.
Позиція харківського міського голови
На форумі, який провела Асоціація прифронтових міст та громад, харківський міський голова Ігор Терехов заявив, що негативно ставиться до масового залучення трудових мігрантів до України. На його думку, держава має зосередитися на поверненні українців, які виїхали за кордон через війну, та створити для них умови для роботи й життя вдома.
«Я негативно ставлюся до завезення трудових мігрантів. Нам потрібно повертати наших українців з-за кордону, щоб вони приїжджали зі своїми родинами та заробляли гідні кошти тут. Саме на це має бути спрямована державна політика», — наголосив Ігор Терехов.
За його словами, українці мають повертатися разом з родинами та отримувати можливість заробляти гідні кошти в Україні. Він вважає, що державна політика повинна бути спрямована на працевлаштування власних громадян, а не на заміщення кадрового дефіциту за рахунок іноземної робочої сили.
Де Харків відчуває нестачу працівників
У Харкові дефіцит кадрів помітний майже в усіх ключових сферах. Місту бракує фахівців у медицині, освіті, транспорті, будівництві та інших галузях, від яких залежить нормальна робота міста.
Нестача людей у прифронтовому регіоні має складні причини. Частина харків’ян виїхала в безпечніші області або за кордон, частина змінила роботу через війну, а частина підприємств і установ працює в умовах підвищених ризиків, що ускладнює пошук працівників.
Позиція мера ґрунтується на тому, що Україна вже має значний людський ресурс за кордоном. Багато громадян зберігають зв’язок із домом, стежать за ситуацією в країні та можуть повернутися, якщо матимуть роботу, житло, безпеку для дітей і зрозумілі перспективи.
Для Харкова повернення українців означало б не лише закриття вакансій. Це також відновлення місцевої економіки, наповнення шкіл, підтримку бізнесу, збільшення податкових надходжень і поступове повернення міста до активнішого життя.
Окремо про іноземних студентів
Водночас Ігор Терехов розмежував трудову міграцію та міжнародну освіту. Він підтримує повернення іноземних студентів до Харкова, оскільки це пов’язано з розвитком університетів, міської економіки та освітньої репутації Харкова.
Іноземні студенти, за його логікою, не є частиною масового залучення робочої сили. Їхня присутність допомагає вищій освіті, підтримує університети та пов’язані з ними сфери, але не вирішує кадровий дефіцит у медицині, транспорті, будівництві чи комунальному господарстві.
Дефіцит працівників у Харкові показує ширшу проблему, з якою стикаються українські міста під час війни. Економіці потрібні люди, але повернення громадян залежить від безпеки, зарплат, житла, доступу до освіти й медицини, а також від того, чи бачитимуть родини реальну можливість стабільно жити в Україні.
Тому питання трудової міграції для прифронтових громад не зводиться лише до пошуку працівників. Воно пов’язане з тим, чи зможе держава створити умови, за яких українці з-за кордону обиратимуть повернення, а роботодавці матимуть достатньо людей для відновлення міст і роботи базових сфер.
