Голова Патронатної служби “Азов” про передачу НСЗУ контролю за структурою, що замінить МСЕК

Система медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), яка протягом багатьох років мала вирішальне значення у визначенні інвалідності та забезпеченні соціального захисту для тисяч українців, опинилася в центрі численних скандалів та критики. Відсутність прозорості, численні випадки бюрократичних затримок, складний доступ громадян до послуг і неодноразові звинувачення у корупційних схемах стали підставою для переосмислення роботи МСЕК та потреби в її реформуванні. У зв’язку з цим було ухвалено рішення передати функції МСЕК Національній службі здоров’я України (НСЗУ), яка повинна буде взяти на себе відповідальність за визначення інвалідності та забезпечення справедливого доступу до цих послуг. Проте це рішення викликало багато суперечок і сумнівів серед експертів та громадськості.

Голова Патронатної служби “Азов” Олена Толкачова висловила своє бачення глибоких проблем управління в Національній службі здоров’я України та ризики передачі контролю над новою системою визначення інвалідності.

За словами Олени Толкачової, наразі в Україні існує чимало проблем у сфері охорони здоров’я, і неефективність Національної служби здоров’я України (НСЗУ) у виконанні своїх основних завдань викликає дедалі більше занепокоєння серед експертів, медиків і громадськості. Особливі побоювання викликає рішення доручити НСЗУ контроль за новоствореною структурою, яка має замінити МСЕК (медико-соціальні експертні комісії), відповідальні за визначення інвалідності. Такий крок видається сумнівним, особливо після неефективного використання 16 мільярдів гривень, що залишилися на рахунках у 2023 році і не були витрачені на лікування та реабілітацію українських громадян, включно з військовослужбовцями та постраждалими від війни.

Цей факт став свідченням управлінської неспроможності НСЗУ, а також невміння ефективно розпоряджатися фінансами, що були виділені на охорону здоров’я, та забезпечувати належну якість медичних послуг.

Відсутність контролю та бюрократія в управлінні медичними установами

Голова Патронатної служби “Азова” зазначає, що однією з основних проблем НСЗУ є відсутність належного контролю і моніторингу за діяльністю закладів охорони здоров’я, що фінансуються державою. На сьогодні у структурі організації не вистачає дієвої системи управління, яка б дозволяла чітко контролювати використання коштів і забезпечувати належний рівень медичних послуг.

Заклади охорони здоров’я, які фінансуються через НСЗУ, нерідко залишаються без належного нагляду. Це знижує якість медичних послуг, які вони надають. Відсутність чіткого контролю за їхньою діяльністю призводить до ситуацій, коли пацієнти отримують неповноцінне або недостатньо ефективне лікування.

Особливу стурбованість голови Патронатної служби “Азова” викликає той факт, що НСЗУ повернула до бюджету кошти, які призначалися на лікування та реабілітацію, у тому числі для військовослужбовців, що були поранені під час війни. Це питання є вкрай чутливим, адже в умовах війни потреба у лікуванні та підтримці поранених є надзвичайно високою, і кожен неефективно витрачений або невикористаний ресурс має реальний вплив на здоров’я та життя людей. Керівництво НСЗУ не лише продемонструвало нездатність ефективно управляти цими коштами, але й поставило під загрозу саму ідею забезпечення якісного лікування громадян у часи, коли така допомога є життєво необхідною.

“Неефективна робота Національної служби здоров’я України (НСЗУ) викликає дедалі більше занепокоєння серед експертів, медиків та громадськості. Одним із найбільш тривожних сигналів стало повернення до бюджету 16 мільярдів гривень у 2023 році — коштів, які мали бути використані на лікування та реабілітацію громадян, зокрема військовослужбовців та поранених в умовах війни. Ця ситуація стала наочним прикладом того, як неефективне управління та відсутність професійних навичок у керівництва можуть поставити під загрозу здоров’я нації та стабільність суспільства.

На чолі НСЗУ вже тривалий час залишається Наталія Гусак, яка продовжує займати посаду керівника, попри системні провали в адмініструванні коштів і контролі за якістю надання медичних послуг. Неефективність її управління призвела до того, що кошти, виділені на охорону здоров’я, не були використані, а це відбувається в умовах війни, коли потреба в лікуванні та реабілітації поранених військових і постраждалих цивільних є надзвичайно гострою”, – наголошує Олена Толкачова.

За її словами, якщо НСЗУ не може забезпечити належний контроль за поточними програмами лікування та реабілітації, важко уявити, що організація зможе управляти новоствореною системою визначення інвалідності. Рішення про передачу цієї відповідальності НСЗУ потребує значних внутрішніх змін у структурі самої служби, зокрема кадрових рішень і впровадження ефективних механізмів контролю, що дозволить уникнути тих проблем, які вже виникли у поточних програмах.

З іншого боку, бюрократичні затримки, які властиві управлінській структурі НСЗУ, створюють додаткові перешкоди на шляху до якісного обслуговування пацієнтів і своєчасного використання бюджетних коштів. У такій атмосфері функціонування нової системи визначення інвалідності під контролем НСЗУ, ймовірно, призведе до тих самих проблем, які вже стали типовими для роботи служби.

Проблема компетентності в керівництві НСЗУ

Ще однією серйозною проблемою, з якою стикається НСЗУ, Олена Толкачова називає відсутність професійної компетенції та управлінського досвіду серед членів її команди. Дефіцит управлінського досвіду в питаннях охорони здоров’я ускладнює проведення таких комплексних реформ, як заміна системи МСЕК. Створення прозорого та справедливого процесу визначення інвалідності вимагає від керівництва НСЗУ не лише технічних знань, а й глибокого розуміння медичних і соціальних потреб осіб з фізичними та психологічними травмами, які щодня звертаються за підтримкою. Відсутність професійної підготовки та відповідної освіти у керівників НСЗУ стає серйозною перешкодою на шляху до реалізації ефективних рішень і необхідних змін у цій сфері.

У військовий час, коли Україна потребує сильного та надійного медичного обслуговування, неефективність НСЗУ в управлінні ресурсами стає особливо гострою. Низька якість медичних послуг, що надаються під її контролем, не лише ставить під загрозу життя постраждалих на фронті та цивільних, але й впливає на загальну боєздатність Збройних Сил України. Через відсутність належної реабілітації та лікування багато бійців не можуть повернутися на службу, а ті, хто продовжує боротися, часто не отримують достатньої підтримки для відновлення свого фізичного та психологічного стану.

“Основною причиною такої ситуації є управлінське невігластво та відсутність профільної медичної освіти у керівництва НСЗУ. Адміністратори, які не мають необхідних знань та навичок для управління складною системою охорони здоров’я, ведуть медичну реформу до фіаско. Незважаючи на великі можливості, що надавалися реформою, відсутність належного управління та планування робить її неефективною і вразливою до корупційних ризиків та бюрократичних затримок.

Якщо ситуація не зміниться, Україна може опинитися перед серйозною демографічною кризою. Відсутність доступу до якісних медичних послуг призведе до зростання смертності, збільшення інвалідності серед поранених військових і цивільних, а також загального погіршення стану здоров’я нації. У військовий час це ще більш критично: зниження якості медичного обслуговування негативно впливає на боєздатність особового складу сил оборони України”, – вважає Толкачова.

Наслідки для українського суспільства

Олена Толкачова вважає, що зростаюча кількість ветеранів, які не отримують належної медичної допомоги, призведе до збільшення інвалідності серед населення та створить додаткове навантаження на соціальні системи. У перспективі це може перерости в серйозну соціальну кризу, де велика частина громадян потребуватиме постійної допомоги, а державний бюджет буде не в змозі забезпечити необхідну підтримку. В умовах війни, коли суспільство повинно бути максимально згуртованим і міцним, таке навантаження на соціальні структури може мати катастрофічні наслідки.

“Масштабна інвалідизація серед поранених бійців, які через неякісну медичну допомогу не можуть повернутися на службу або повноцінно реабілітуватися, загрожує створенням додаткового навантаження на систему соціального захисту. У довгостроковій перспективі це призведе до соціальної кризи, де велика частина населення потребуватиме постійної допомоги і підтримки.

Відсутність рішучих дій, щоб змінити керівництво НСЗУ і призначити компетентних фахівців з профільною освітою, загрожує погіршенням не тільки якості медичних послуг, але й загальною безпекою країни. Тому необхідні негайні кадрові зміни та повний перегляд підходів до управління медичною системою України, щоб уникнути катастрофічних наслідків для здоров’я нації і боєздатності наших захисників.

Парадоксальний факт: загалом, у 2024 році НСЗУ запланувала фінансування в межах 159 мільярдів гривень, яке перевищує минулорічний бюджет на 11,2%. Основне збільшення коштів спрямоване на послуги реабілітації, особливо для військових та постраждалих внаслідок війни, де сума фінансування виросла до 5,5 мільярдів гривень, порівняно з 3,1 мільярдами у 2023 році. Це означає, що на здоров’я військових під час війни цивільна медицина виділяє аж 3,46% – виглядає, як глузування“, – заявила Голова Патронатної служби “Азова”.