Соціальні конфлікти та розкол українців в соцмережах: результати дослідження експертів
Сучасний український медіапростір демонструє складну картину суспільних конфліктів, де політичні, соціальні та військові теми взаємопов’язані та впливають одна на одну. Дискусії в соціальних мережах не обмежуються суперечками навколо окремих питань, а формують ширші лінії розділення. Це проявляються у взаємних звинуваченнях, емоційних нападах і спробах маніпуляції інформацією. Аналіз найпопулярніших дописів, зроблений експертами, показує, як політичні сили, медіа та зовнішні актори використовують конфліктні теми для посилення напруги в суспільстві, і водночас виявляє соціальні групи, щодо яких напруга проявляється найяскравіше.
Методологія дослідження та основні висновки
ГО CAT-UA (Communication Analysis Team – Ukraine) провела дослідження ліній розділення у 2025 році за замовленням ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», який підтримується урядом Канади. Експерти відібрали вісім тем, які викликали максимальні суперечки, та проаналізували щонайменше 350 популярних дописів на кожну тему у таких соціальних мережах, як Facebook, Instagram, Twitter, YouTube, Telegram, TikTok, BlueSky, Threads та VK. Метою дослідження було порівняти нові дані з результатами аналогічного дослідження 2022 року та виявити динаміку суспільних конфліктів.
Дослідження підтвердило, що найбільш чутливими залишаються політичні теми, які спричиняють критичні напади на владу, а значна частина конфліктів штучно розганяється навмисними кампаніями окремих політичних груп. Водночас кількість агресії щодо соціальних груп зменшилася, за винятком теми біженців, де хейт залишається більш прийнятним у медіапросторі.
Дискусія навколо українських біженців
Тематика українських біженців включала два основних сюжети: обговорення урядового дозволу на виїзд юнаків до 22 років за кордон та досвід повернення жінок-біженок з Європи в Україну. Включеність російських акаунтів у ці дискусії була помірною, проявляючись насамперед у формі насмішок та звинувачень, але їхня присутність помітно впливала на атмосферу обговорень. Багато авторок відзначали, що російські боти коментують їхні заяви про намір повернутися в Україну, що створює додатковий психологічний тиск.
Опозиційні політичні сили також активно використовували цю тему для критики влади, посилюючи природну лінію розділення між тими, хто орієнтується на патріотичні міркування, та тими, хто робить вибір на користь особистих обставин або безпеки. Таким чином, обговорення біженців стало не лише соціальною, а й політичною точкою напруги.
Вплив проросійських акаунтів
Проросійські пабліки, орієнтовані на українську аудиторію, активно проявляли себе принаймні у шести з восьми скандальних тем. Вони рідко адаптують свої меседжі до реальних інтересів українців, однак у військовій сфері намагаються посилювати вже наявні нарративи: критикувати керівництво, мобілізацію та військову політику.
Найбільше охоплення проросійських джерел було зафіксовано у темі «Картонкових протестів», де понад 37% аудиторії отримувала повідомлення саме від цих акаунтів. Проросійські автори одночасно намагалися дискредитувати як протестувальників, так і владу, а їхня частина аудиторії була російською.
Загалом, проросійські дописи фокусуються переважно на політичних темах, практично не втручаючись у дискусії про соціальні проблеми, наприклад, права ЛГБТ, які колись привертали значну увагу в українському медіапросторі.
Політичне розгортання дискусій
У 2025 році увага до скандалів здебільшого формувалася через активні політичні кампанії. Найпомітнішими були групи, пов’язані з П. Порошенком, каналами та експертами, які виконують завдання Офісу Президента, пул проросійських акаунтів та антикорупційна спільнота. Коли хоча б одна з цих груп долучалася до обговорення, до дискусії підключалися топові медіа та впливові блогери.
Кожна суперечка водночас провокувала кілька ліній розділення. Люди, які не згодні з безпосереднім об’єктом критики, часто висловлюють претензії й до інших соціальних груп або інституцій. Така динаміка загострює розділення, водночас створюючи можливість для проговорення взаємних претензій та пошуку точок порозуміння.
Рекомендації дослідників
Експерти радять створити інституцію, яка опікуватиметься суспільною згодою та об’єднавчими наративами, здатними зменшити конфлікти. Ключовим напрямком вважається подолання розділення між тими, хто залишився в Україні, і тими, хто виїхав. Важливо поширювати практику конструктивної критики, спрямованої на окремих осіб, а не на цілі соціальні групи. Також слід відкрито комунікувати про спроби російських мереж впливати на українське суспільство, щоб протидіяти дезінформації та мінімізувати ефект зовнішньої пропаганди.
Водночас створення нового стратегічного наративу після зміни керівництва держави дозволяє посилити соціальну згоду та знизити ворожнечу у воєнних темах. Такий підхід допомагає суспільству не лише усвідомити власні розбіжності, а й перетворювати їх у конструктивний діалог, що зменшує ризики дестабілізації з боку зовнішніх акторів.
