“Говорять, що поліція не воює. Якщо це так, то кого ми тут ховаємо?”: начальник поліції Харківщини про загибель Дениса Котляра (відео)

Останнім часом багато розмов точиться про участь співробітників поліції у війні. Дехто вважає, що вони не воюють на фронті і їх слід відправити до лав Збройних Сил. Проте ті, хто так говорить, не знають або не хочуть знати, що значна кількість правоохоронців вже давно боронять країну зі зброєю в руках. Вони виконують бойові завдання, рятують людей під обстрілами, евакуюють мирних жителів і своїх побратимів. Багато з них віддали своє життя за Україну… 3 березня країна втратила ще одного героя – поліцейського Дениса Котляра.

У Харкові 5 березня попрощалися з 30-річним старшим лейтенантом поліції Денисом Котлярем, який загинув на Донеччині. Він їхав на передову, щоб змінити бійців, коли російський FPV-дрон атакував броньований автомобіль, у якому знаходилися правоохоронці. Цей виїзд був першим бойовим завданням Дениса у складі батальйону поліції особливого призначення. До цього він працював дільничним офіцером поліції у Слобідському відділі.

За словами начальника поліції Харківської області Петра Токаря, поліцейські вживали всіх можливих заходів безпеки: автомобіль був оснащений додатковими захисними решітками проти ворожих дронів. Проте росіяни атакували кількома дронами поспіль, і броньований транспорт не витримав удару. Токар емоційно прокоментував ситуацію, з болем наголосивши:

“Говорять, що поліція не воює. Я дивлюся на родичів, і хочеться сказати: якщо поліція не воює, то кого ми тут ховаємо?”.

Денис Котляр приєднався до стрілецького батальйону поліції в червні 2024 року, коли підрозділ лише формувався. Командир батальйону Роман Гончаров згадує його як безстрашного воїна, який ніколи не відмовлявся від виконання завдань. Під час служби на Сумщині Денис був у зоні бойових дій і завжди діяв професійно. Гончаров назвав його героєм і підкреслив, що для батальйону ця втрата є надзвичайно болючою.

Напередодні своєї загибелі Денис вирушав на ротацію. Його побратими вже 18 днів тримали позиції, знищуючи ворога, і він їхав змінити їх. Він знав, що місце, куди він прямував, є одним із найнебезпечніших. Хрещена мати загиблого Наталія Волкова згадує його слова: “Я піду, я хочу, я маю”. Вона каже, що намагалася відрадити його, казала: “Може, ще не час?”, але він відповідав: “Коли буде час? Зараз якраз цей час”.

Денис Котляр присвятив 12 років життя службі в органах внутрішніх справ. Він працював водієм, патрульним, а згодом – дільничним інспектором. Його життя обірвалося на передовій, але пам’ять про нього житиме у серцях його побратимів, які продовжать боротьбу. У нього залишилася дружина, 9-річна донька та батьки.

Ця трагедія є ще одним нагадуванням про те, що правоохоронці не просто виконують свої обов’язки у тилу, а й воюють, жертвуючи своїм життям заради перемоги. Вони ризикують не менше за інших військових, захищаючи країну в найгарячіших точках фронту. Денис Котляр пішов на війну, бо знав, що його місце – там, де найважче. Він загинув як справжній герой, і його ім’я назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав і з ким він пліч-о-пліч боронив Україну.