Політичні рішення урядів або іноді прості події в подальшому можуть мати суттєві наслідки не тільки для одної, але й інших країн. Це особливо помітно на геополітичному просторі, коли держави мають тісні економічні, політичні та соціальні взаємозв’язки. Більш того, навіть, дія однієї людини може призвести як до благополучних, так і масштабних катастрофічних подій в суспільстві.
Це явище називається “ефектом метелика”, який став відомим завдяки оповіданню Рея Бредбері “І пролунав грім”, хоча з’явився у більш ранніх фантастичних творах інших письменників. Цей ефект вдало продемонстровано і в культовому фільмі 80-х “Назад у майбутнє”, також його описували вчені Анрі Пуенкаре та Едвард Лоренс. Свого часу американський математик і метеоролог, один із творців теорії хаосу Лоренс написав:
“Метелик, що змахнув крилами в Айові, може викликати лавину ефектів, які можуть досягти найвищої точки у сезон дощів в Індонезії”.
Звісно, метелики своїми крилами не можуть викликати ураган, але незначні на перший погляд події, можуть бути справжніми каталізаторами низки непередбачуваних явищ.
Британський письменник і космолог Джон Гриббін у своїй книзі “Глибока простота: хаос, складність та виникнення життя” з цього приводу писав:
“Поведінка деяких систем дуже залежить від вихідних умов, так що дрібні відмінності в початковій точці призводять зрештою до величезних змін”.
Отже, в цьому світі все тісно взаємопов’язане, має причинно-наслідкові зв’язки, при чому часто випадковості стають зовсім не випадковими. І це стосується не тільки глобальних процесів, але й особистих відносин між людьми. Наше життя являє собою ланцюжок подій, які послідовно випливають одна з одної, визначаючи наше майбутнє. Кожне рішення, прийняте людиною, у подальшому впливає на стан речей і змінює траєкторію всього життя. Це можна вважати низкою випадковостей, проте багато вчених прагнуть знайти певні закономірності, за якими можна було би прорахувати подальший перебіг речей. Тобто, взяти долю під контроль. Цікаво уявити, наскільки простіше стало би наше життя, якби існував певний алгоритм, здатний передбачити наслідки наших вчинків та рішень.
Відносно історичних подій в цьому сенсі відомо, що “історія не терпить умовного способу”, вона не визнає слова “якби”. Однак історія знає безліч прикладів “ефекту метелика”, за яких незначна подія впливала на низку явищ, а вони, в свою чергу – на долі цілих держав, змінюючи світ. Так, в епоху хрестових походів, на початку 1189 року, величезна армія німецьких хрестоносців переправлялася через річку Салеф, яка зараз знаходиться на території сучасної Туреччини. Легендарний імператор Фрідріх Барбаросса, який очолював армію, зайшов на коні у воду, але раптово тварина стала дибки. Імператор, не втримавшись в сідлі, впав у річку і помер. Втративши свого командира, німецькі хрестоносці одразу ж повернулися додому, внаслідок чого третій хрестовий похід, який мав великі шанси на перемогу над сарацинами, зазнав повного краху. В результаті Єрусалим, через який було здійснено похід, так і залишився під впливом мусульман ще на кілька століть. Тобто, все відбулося через коня.
Якби під час Першої світової війни британський солдат Генрі Тенді не помилував, а вбив би іншого солдата – молодого Адольфа Гітлера, не було би Другої світової війни і Голокосту з багатомільйонними жертвами. Крім того, якби на початку 1900-х років Гітлер став художником, не провалив би вступні іспити до Віденської академії мистецтв, не було би кривавого диктатора, якого знає весь світ. Можна тільки уявити, наскільки би була інша світова історія, якби Гітлер писав картини, а не влаштовувал геноцид.
Є такий вислів, що Перша світова війна почалася із принципу. Саме Гаврило Принцип, сербський студент, у 1914 році застрелив ерцгерцога Франца Фердинанда – спадкоємця австро-угорського престолу. Принцип був членом “Чорної руки” – підпільної групи, яка планувала вбивство ерцгерцога. Коли спроба замаху закінчилася невдало, він пішов обідати в кафе. В той же час за волею долі кортеж Фердинанда зупинився саме біля цього кафе, і саме це надало можливість Принципу зробити абсолютно точний постріл. Вбивство Франца Фердинанда спровокувало початок Першої світової війни і цілу низку глобальних подій, що відбулися далі. Вже за місяць Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, через два дні Німеччина оголосила війну Росії, потім німецькі війська здійснили вторгнення до Люксембургу, а згодом у Першу світову війну було втягнуто всю Європу, Китай, Японію, США і Австралію.
22 квітня 1992 року у місті Гвадалахара (другому за величиною після Мексики) сталися 4 серії вибухів, які тривали 4 години 14 хвилин. В той час загинуло 252 особи, понад 1440 були поранені, 15 тисяч залишилися без даху над головою, було зруйновано 450 підприємств, збитки склали від 300 млн до 1 млрд доларів США. Причиною вибухів виявився тимчасовий працівник, найнятий на роботу у 1980 році. Він проклав каналізаційні труби в одних траншеях із бензопроводом, при чому перші були оцинкованими, а другі – сталевими. Така комбінація призвела до виникнення корозії та витоку бензину, що викликало серію вибухів, які практично зруйнували місто. При чому народ за кілька днів до катастрофи скаржився на запах бензину, але влада по радіо заперечувала небезпеку вибуху.
Однак залишимо історію і наведемо приклади сучасних світових подій. Так, рішення Великої Британії вийти з Європейського Союзу (Brexit) не тільки змінило її політичний ландшафт, але й вплинуло на політичну динаміку в Європі та світі в цілому.
Мирні протести на Майдані у 2014 році були спочатку сприйняті як незначні зміни в політичному ландшафті України, але в подальшому призвели до глобальних наслідків. Вони повністю змінили політичну ситуацію і режим в державі, а також викликали реакцію міжнародної спільноти, що в свою чергу, призвело до санкцій проти РФ та змін політичного балансу в Європі. Рішення України підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, яке на перший погляд могло здатися незначним, призвело до глобальних наслідків.
У 2020 році Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії Сергій Корсунський зауважив, що події, які відбуваються на кордоні нашої країни з РФ, є “ефектом метелика”, бо можуть вплинути на явища в інших кінцях світу, включаючи японські острови, хоча вони знаходяться в тисячах кілометрів від місця подій.
Найбільший воєнний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, який зараз відбувається на території України, спричинив в світі глобальний шок. Він ознаменував різке закінчення тридцятирічного періоду глобалізації та системи міжнародного співробітництва, а також призвів до виникнення найгострішої безпекової кризи. Наслідки цих воєнних дій безпосередньо впливають на глобальні тенденції всієї світової спільноти, спонукають до створення зовсім інших засад європейського порядку і оновлення архітектури світової безпеки.
Війна змінила умови життя всього українського суспільства, призвела до суттєвих проблем, яких ніколи до цього не було. Однією з них є мобілізація військовозобов’язаних, а також наслідки, які з неї витікають. 23 квітня здійснилася подія, яка приголомшила українців за кордоном – МЗС України видала розпорядження щодо призупинення надання консульських послуг усім чоловікам від 18 до 60 років. Міністр МЗС Дмитро Кулеба заявив, що дане рішення прийнято у відповідь на новий закон про посилення мобілізації, під дію якого підпадають чоловіки, які зараз перебувають за кордоном. Таке рішення викликало неабияке обурення, а також шалені черги в паспортних столах. Зараз напруженість зростає, а поряд з нею нерозуміння — що робити далі?
Згідно з інформацією проєкту Мобілізаційний резерв, опублікованої 24 квітня, на даний час за кордоном перебуває 865 тисяч українських чоловіків, з них приблизно 688 тисяч – працездатного віку:
- 812 тисяч чоловіків віком від 18 до 64 років отримали тимчасовий захист у країнах ЄС;
- 22 тисячі повнолітніх чоловіків є біженцями в Молдові;
- 31 тисячі чоловіків віком 18–64 років перебуває в Сполученому Королівстві за програмами для українців.
Ця статистика свідчить про ситуацію станом на жовтень 2023 року, при цьому єдиною країною, яка її не надала, є Угорщина. Однак є високий ступінь вірогідності, що на даний час кількість чоловіків, які перебувають за кордоном, набагато більша.
Які наслідки цієї події можуть бути згідно поняття “ефекту метелика”?
Безсумнівно, наша держава знаходиться у військовому конфлікті з РФ, тому її необхідно захищати. Однак методи здійснення мобілізації, а також оновлення даних і постановки на облік всіх військовозобов’язаних, повинні бути виваженими і обдуманими з урахуванням далекосяжних наслідків. Владі слід враховувати, що у громадян України є не тільки законодавчо визначені обов’язки, але й права. З юридичного погляду дане рішення є, як мінімум, дискримінацією за віковим принципом і незаконним обмеженням прав громадян. Для того, щоб не було невизначеності, необхідно на законодавчому рівні чітко їх визначити на період воєнних дій і внести відповідні зміни до Конституції.
Такими діями як призупинення надання консульських послуг не вдасться змусити чоловіків воювати, а навпаки — ще більше віддалить їх від бажання повернутися в Україну і стане стимулом для заміни громадянства. Тим більше вони відчувають несправедливість, спостерігаючи за скандальним існуванням так званого “батальйону Монако”, представники якого отримали нові паспорти і доволі спокійно себе почувають.
Слід взяти до уваги, що призупинення надання консульських послуг вплинуло також і на тих чоловіків, які покинули Україну ще у 1990-2000-х роках і задовго до воєнних дій вже пустили своє коріння за кордоном. В більшості випадків люди покинули Батьківщину вимушено, щоб прокормити свої сім’ї. Саме тоді державі необхідно було вирішувати проблему трудової міграції та “витоку мізків”, застосовуючи заходи мотивації для залишення наших громадян вдома.
Порушення прав українців, які виїхали за кордон, з високою долею вірогідності може ще більше посилити демографічну кризу в державі. За даними The Wall Street Journal, рівень народжуваності в Україні ще до лютого 2022 року був найнижчим у Європі. Українські й світові демографи прогнозують, що цей показник згодом стане самим низьким у світі. За прогнозами дослідників з Institute for Health Metrics and Evaluation до 2050 року Україна увійде до десятки країн з найнижчим сумарним коефіцієнтом народжуваності – він становитиме 1,01.
Війна в Україні призвела до ще більшої кризи рівня народжуваності та смертності. Як повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Міністерства юстиції у 2023 році в країні народилось 187 387 дітей, що майже на третину менше, ніж до вторгнення РФ на нашу територію.
Отже, призупинення надання консульських послуг усім чоловікам від 18 до 60 років, а також інші подібні необдумані дії можуть мати для України глобальні критичні наслідки. Ми можемо втратити ціле покоління українців і посилити демографічну кризу, яка є теж самою справжньою війною, тільки без зброї. Ось такий “ефект метелика” в сучасних реаліях.
Як правило, причинно-наслідкові взаємозв’язки між подіями набагато глибші, ніж здаються на перший погляд. Для того, щоб правильно розуміти процеси, що відбуваються, і приймати виважені рішення, необхідно знати безліч здавалося б зайвих подробиць, які, як потім з’ясовується, є зовсім не зайвими. При цьому не слід забувати, що за будь-якою грою завжди стоїть таємний диригент…
Оксана Іщенко
