Кінець епохи стримування: чому заява Трампа про ядерні випробування лякає навіть союзників

Рішення президента США Дональда Трампа наказати військовим відновити ядерні випробування, уперше за понад три десятиліття, стало несподіваним сигналом, який одразу викликав асоціації з найнебезпечнішими періодами Холодної війни. Саме тоді Вашингтон, Москва і Пекін регулярно підривали нові бомби – спочатку в атмосфері та космосі, потім під землею – демонструючи силу й намагаючись залякати одне одного.

Забутий договір і новий виклик

У 1990-х світ, здавалося б, домовився припинити цю небезпечну практику. Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (CTBT) мав зупинити гонку озброєнь, але формально так і не набув чинності – не всі держави його ратифікували, зокрема й США. Попри це, більшість ядерних країн добровільно утримувалися від випробувань: останній американський вибух пролунав у 1992 році.

Трамп же, повертаючись із Кореї, заявив журналістам, що наказав відновити ядерні випробування, бо «інші держави вже це роблять». Проблема лише в тому, що ніхто, крім Північної Кореї, не проводив ядерних вибухів із 2017 року.

Росія не тестує ядерну зброю вже 35 років, Китай – майже три десятиліття. Є лише ознаки того, що Пекін підтримує готовність на полігоні Лоп-Нур, але до практичних кроків не дійшло.

Помилки у фактах і суперечлива логіка

На думку аналітиків видання “The New York Times” Девіда Е. Сенгера та Вільяма Дж. Брода, американський президент, як і раніше, оперує спрощеними чи неточними даними. Він назвав США “країною з найбільшою кількістю ядерної зброї”, хоча насправді першість належить Росії, яка має більше тактичних боєзарядів. США лідирують радше за технологічною складністю і точністю систем.

Подібним чином Трамп, ймовірно, сплутав ядерні випробування із російськими тестами нових систем доставки, наприклад, ядерного торпедного дрона “Посейдон” або крилатої ракети з ядерним двигуном.

Навіть його власний чиновник із питань ядерного тестування, Брендон Вільямс, заявляв під час слухань у Сенаті, що не бачить потреби повертатися до вибухових експериментів. Але зазначав: рішення “на рівні вище його посадового окладу”. І тепер, схоже, саме так і сталося.

Як повідомляє видання “The Washington Post”, фахівці в галузі нерозповсюдження не мають доказів, що Росія чи Китай справді проводили нові ядерні тести, про що заявляють деякі американські політики. Водночас США самі регулярно проводять так звані субкритичні випробування, тобто експерименти, які не доходять до фази ядерного вибуху.

Політична, а не наукова мотивація

Офіційних аргументів мало. Віцепрезидент Джей Ді Венс лише сказав, що тести потрібні, аби “переконатися, що все працює”. Та фахівці визнають: США вже мають найпотужнішу у світі систему моделювання та перевірки ядерного арсеналу – від суперкомп’ютерів до лазерних комплексів розміром зі стадіон. Це дозволяє контролювати стан зброї без вибухів.

Експерти вбачають у рішенні передусім політичний сигнал, покликаний показати “силу через демонстрацію”. Ще у 2023 році в програмному документі Project 2025, який готувався прихильниками Трампа, містився заклик до “негайної готовності до випробувань”.

Колишній радник з нацбезпеки Роберт О’Браєн ще рік тому писав у Foreign Affairs, що США “мають випробувати нову зброю для демонстрації рішучості”. Тож йдеться радше не про безпеку, а про символічну демонстрацію ядерного м’яза – послання Росії, Китаю та світу.

Небезпечні наслідки: нова гонка озброєнь

Аналітики попереджають: якщо США справді повернуться до вибухових тестів, це може розв’язати руки іншим державам. І саме зараз – за сто днів до завершення дії останнього великого договору між Вашингтоном і Москвою про контроль над стратегічними озброєннями. Багато вчених нагадують: США мають найбільшу базу даних у світі – понад тисячу повномасштабних випробувань за історію.

“Ми знаємо про ядерну зброю більше, ніж будь-хто. Якщо почнемо тестувати знову, інші лише наздоженуть“, – зазначає Гіндерштейн.

Колишній міністр Моніс додає, що щороку президент отримує технічний звіт про стан ядерного арсеналу, і впродовж десятиліть усі звіти підтверджували: нові тести не потрібні.

Ризик нового ядерного ланцюгового ефекту

Директор проєкту з ядерної інформації Ганс Крістенсен, якого цитує видання The Washington Post, попереджає:

“Якщо одна країна почне випробування, вся архітектура стримування впаде. Це буде ефект доміно“.

У Росії та Китаї, за даними експертів, полігони готові до швидкого запуску випробувань. США ж мають занедбану інфраструктуру в Неваді – територію розміром із Род-Айленд, де колись проводили понад тисячу підземних вибухів. Відновлення діяльності там потребуватиме років і мільярдів доларів.

Колишній директор Лос-Аламоської лабораторії Зігфрід Геккер наголошує:

“Так, тестування може дати нові знання, але в глобальному сенсі ми втратимо більше, ніж здобудемо“. За його словами, США мають перевагу саме завдяки відсутності випробувань, адже інші держави, які дотримуються мораторію, не можуть розвивати свої програми настільки глибоко.

Повернення у минуле

У 1996 році світ офіційно поставив крапку в епосі ядерних вибухів, поклавши край шаленій гонці.

Тепер, через тридцять років, президент Сполучених Штатів натискає на історичну кнопку “повернення”.

Його рішення не є просто технічною командою. Це символічний відкат до епохи, коли страх і демонстрація сили були головними інструментами політики.

“Заява президента плутана і небезпечна. Коли йдеться про ядерну політику, світ не може дозволити собі двозначність“, – заявив Даріл Кімбалл, директор Асоціації контролю над озброєннями.

Рішення Трампа може зруйнувати крихкий баланс, який тримав світ без реальних ядерних вибухів понад 30 років. І хоча адміністрація поки не розкрила деталей, сам факт наказу – сигнал, який здатен запустити нову ядерну еру.

Глобальні медіа: занепокоєння та невизначеність

Reuters коментує наказ Трампа у доволі стриманій тональності. Агентство зазначає, що заява президента може бути радше геостратегічним сигналом, ніж реальною підготовкою до вибухів. У коментарях експертів, наведених Reuters, наголошується, що Вашингтон таким чином “показує м’язи” Пекіну та Москві, нагадуючи про американську перевагу у сфері ядерних технологій. Водночас агентство додає, що навіть у Пентагоні поки немає чіткої конкретики, чи йдеться про фізичні випробування боєзарядів, чи про перевірку систем доставки або симуляційні експерименти. Загальний висновок Reuters – це спроба тиску через невизначеність, але така стратегія ризикує дестабілізувати вже хитку архітектуру контролю над озброєннями.

The Guardian формулює заголовок у стилі британського скепсису: “Трамп наказав “дорівнювати” Росії й Китаю – але не пояснив, у чому саме“. Видання пише, що риторика президента нагадує психологічну гру, характерну для холодної війни, коли натяк був не менш потужним за дію. Guardian підкреслює, що у Вашингтоні знову розмивають межу між оборонною демонстрацією та реальною ескалацією. Експерти, яких цитує видання, застерігають: навіть якщо не йдеться про вибухи, така заява може підірвати довіру до Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (CTBT), що де-факто утримував ядерні держави від тестів понад чверть століття.

France 24 називає ситуацію “сіянням плутанини”. Французькі журналісти зазначають, що європейські партнери США дізналися про заяву Трампа з медіа, а не через дипломатичні канали, що само по собі викликало тривогу в Парижі й Берліні. Коментатори France 24 наголошують: фраза про “тести, які інші проводять, а ми – ні” залишає надто широкий простір для тлумачень. Європейська преса загалом схильна бачити у цьому ще один прояв непередбачуваності адміністрації Трампа, який може зруйнувати міжнародну норму без прямих вигод для безпеки США.

ABC News зосереджується на внутрішньоамериканській реакції. Навіть серед аналітиків, близьких до Республіканської партії, немає впевненості, що президент мав на увазі справжні ядерні вибухи. Дехто вважає, що йдеться лише про перевірку компонентів чи модернізованих ракетних систем, що формально не порушує мораторій. Водночас ABC цитує колишніх чиновників адміністрації Байдена, які попереджають: “Будь-який натяк на відновлення тестів – це порушення стратегічної тиші, на якій тримався глобальний консенсус після 1990-х“.

Росія: стриманість і натяки

Російська реакція на заяву Дональда Трампа про можливе відновлення ядерних випробувань виявилася неочікувано виваженою. У Москві офіційно повідомили, що жодних офіційних повідомлень або дипломатичних нот від Сполучених Штатів не надходило, і що Кремль “спостерігає за розвитком ситуації”. Цю позицію озвучило агентство RBC-Ukraine з посиланням на російські джерела. Водночас речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков наголосив, що “США – суверенна держава, яка має право приймати власні рішення”, – формула, яку Москва зазвичай вживає, коли не хоче прямо засуджувати дії Вашингтона, але й не готова схвалювати їх.

Пєсков також підкреслив, що тема потенційних ядерних випробувань “жодним чином не пов’язана з долею Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНВ, New START)”. Така фраза – показовий дипломатичний жест. Вона дозволяє Кремлю розвести два паралельні треки: формально зберегти видимість дотримання стратегічного діалогу з США, але водночас не брати на себе жодних нових зобов’язань.

У публічних заявах російських політиків відчутна подвійна лінія: зовні – спокій, усередині – демонстрація готовності відповісти, якщо США справді зруйнують ядерне табу. Кілька кремлівських коментаторів, близьких до Ради безпеки РФ, натякнули, що “Росія має достатній арсенал і власні полігони, щоб не залишати дії США без реакції”. Проте на цьому етапі ці натяки мають радше риторичний характер: у російських медіа вони звучать як елемент симетричної гри у словесні погрози, а не як підготовка до реальної ескалації.

Аналітики, на яких посилається Reuters, відзначають, що Москва зараз не зацікавлена у новому витку ядерного протистояння, адже її військові ресурси виснажені війною проти України, а технологічна база оборонпрому переживає системну кризу. Відтак реакція Кремля – свідомо обережна, спрямована на збереження простору для маневру.

В цілому російська позиція виглядає як гра на паузі: Путін не хоче виглядати стороною, що реагує імпульсивно, але й намагається не дозволити Трампу перетворити тему ядерних тестів на односторонній інформаційний привід. Така стриманість свідчить, що Москва оцінює заяву Білого дому передусім як сигнал, а не як дію, і поки що не бачить сенсу відповідати на нього симетрично.

Іран: рішуча критика

Іран різко засудив план Трампа. Міністр закордонних справ Аббас Арагічі назвав це “регресивним” і “безвідповідальним” кроком, особливо на тлі критики Ірану за ядерну програму.

Тегеран вказує на подвійні стандарти: США, які критикували Іран за ядерні амбіції, тепер самі повертаються до заборонених практик.

Така реакція вкладається в раніше усталений тон іранської дипломатії: рішучий протест, апеляція до міжнародних норм і презирство до подвійних стандартів.

Загалом багато оглядачів наголошують, що Трамп використовує ядерний дискурс як політичний важіль, щоб поставити Китай і Росію під тиск, а не заявити про реальне відродження ядерних вибухів.

Відновлення американських ядерних тестувань може дати Москві і Пекіну політичне виправдання для власних випробувань. Для України це означає нову хвилю військової напруги в регіоні й зростання ризику, що Росія активніше шантажуватиме ядерною зброєю у війні.