Китай активно розвиває свої позиції у космічних технологіях та цифровій інфраструктурі, прагнучи стати світовим лідером у цих сферах. Азійський тигр прагне не лише наздогнати Захід, а й запропонувати світу альтернативу домінуванню США та Європи.
Ще донедавна важко було уявити гравця, здатного скласти конкуренцію глобальній супутниковій мережі Starlink, яка впевнено домінує у наданні високошвидкісного інтернету з космосу. Однак ситуація змінилася: на арену вийшов амбітний конкурент із Піднебесної, який може не лише кинути виклик технологічній перевазі SpaceX, а й створити новий осередок напруження між американськими та китайськими інтересами у боротьбі за контроль над ключовими ресурсами та технологіями майбутнього.
Китай планує серйозно конкурувати з проєктом супутникового інтернету Starlink, що належить Ілону Маску, розгорнувши власну супутникову мережу в Бразилії. Державна компанія SpaceSail, що займається розробкою високошвидкісного інтернету через низькоорбітальні супутники, підписала меморандум про взаєморозуміння з бразильською державною телекомунікаційною компанією Telebrás під час візиту Сі Цзіньпіна до Бразилії. Старт угоди, що передбачає надання супутникового інтернету в регіонах Бразилії, не охоплених оптоволоконною інфраструктурою, намічено на 2026 рік.
У чому перевага низькоорбітальних супутників
Розвиток технологій низькоорбітальних супутників – а саме цю технологію використовуватиме Guowang, – змінює спосіб доступу до інтернету, і відкриває нові можливості для економічного зростання. Ці супутники, що обертаються на відстані від 500 до 2000 км над Землею, забезпечують високошвидкісний інтернет навіть у найвіддаленіших куточках планети. Вони стають важливим елементом глобальної цифрової інфраструктури, яка впливає на різні сектори економіки.
Низькоорбітальні супутники охоплюють території, де традиційна інтернет-інфраструктура недоступна або занадто дорога для розгортання, наприклад, острови, пустелі, гірські райони чи океани. Це особливо важливо для країн, що розвиваються, де доступ до інтернету обмежений.
Через те, що ці супутники знаходяться ближче до поверхні Землі, затримка сигналу – латентність – значно менша, ніж у традиційних геостаціонарних супутників. Це робить їх ідеальними для послуг, які вимагають швидкого зв’язку: відеоконференцій, онлайн-ігор чи дистанційного навчання. Серед провідних проєктів у цій галузі варто виокремити, передусім, дітище Ілона Маска Starlink, яке вже запустило понад 5 тисяч супутників і активно розширює покриття. Starlink забезпечує інтернет у віддалених районах, включаючи гірські регіони Південної Америки та віддалені села в Африці. Наприклад, ця система допомогла швидко відновити зв’язок після стихійних лих – землетрусів чи ураганів.
Британський проєкт OneWeb, створивши мережу з понад 600 супутників, співпрацює з урядами та компаніями, забезпечуючи інтернет у школах, лікарнях та інших установах у важкодоступних місцях, навіть в Арктиці. Компанія Amazon також працює над амбітним проєктом Kuiper, плануючи запустити понад 3000 супутників, щоб забезпечити інтернет-покриття для 95% населення Землі.
Саме з цими західними проєктами конкуруватиме Китай, розвиваючи власну мережу супутників у країнах Латинської Америки. Запуск китайського супутникового проєкту у Бразилії вказує на глобальне змагання між Китаєм та США за вплив у різних частинах світу. Пекін прагне запропонувати альтернативу західним технологіям, просуваючи свої стандарти та моделі співпраці.
Як Китай розвиває свій вплив у Латинській Америці
Китайський проєкт не лише стане конкурентом Starlink, але й сприятиме зміцненню позицій Китаю в Латинській Америці як стратегічно важливому регіоні. Своєчасності та актуальності проєкту додають напружені відносини між Ілоном Маском і бразильською владою, яка цьогоріч тимчасово заборонила використання платформи X (раніше Twitter) через звинувачення у поширенні дезінформації. У такому контексті китайський проєкт може бути сприйнятий як альтернативне рішення для задоволення потреб Бразилії у цифровій інфраструктурі.
Латинська Америка вважається справжнім ристалищем глобальної конкуренції, оскільки має великий потенціал для економічного зростання та інноваційних технологій. Інвестиції Піднебесної у цю сферу можуть не лише розширити його вплив, а й створити нові приводи для співпраці з іншими країнами регіону. Плани Піднебесної запустити супутниковий інтернет у серці Південної Америки вказують на кілька важливих економічних, соціальних та політичних тенденцій.
Глобальна конкуренція з Маском за технологічне лідерство
Конкуренція зі Starlink свідчить про амбіції Глобальної фабрики створити альтернативу західним технологіям. Розробка китайської супутникової системи Guowang, відомої також як SatNet, що конкурує з американською Starlink від SpaceX, впевнено це унаочнює. Ця система, планована як мегасузір’я з приблизно 13 000 супутників, розробляється China Satellite Network Group і має забезпечити високошвидкісний інтернет у важкодоступних регіонах. Для тестування технології Китай вже успішно запустив кілька супутників. Guowang – частина космічної програми, що включає й інші амбітні проєкти, в тому числі такі мегасміливі як створення власної космічної станції “Тяньгун” та місії на Місяць і Марс.
Ще один приклад глобальних амбіцій потужного геополітичного гравця – проєкт Beidou, китайська альтернатива американській GPS. Ця глобальна навігаційна система вже використовується в Азії, Африці та Латинській Америці для забезпечення позиціонування, навігації та точного часу. Beidou сприяє реалізації китайської стратегії цифрової незалежності й доводить здатність наддержави створювати масштабні технологічні рішення.
Китай сміливо інтегрує космічні проєкти з іншими технологічними ініціативами. Наприклад, використання супутникових даних в агротехнологіях, управлінні кліматом і логістиці. Китай постачає цифрові рішення для сільського господарства, яке є ключовим сектором економіки країни кави. Наприклад, супутникові дані допомагають фермерам управляти врожаями, стежити за погодою і ефективно використовувати ресурси, наприклад, воду чи добрива.
Guowang – не перший технологічний проєкт, впроваджений Глобальною фабрикою в Бразилії. Huawei вже активно працює у Латинській Америці. Китайський технологічний гігант розвиває у регіоні мережі 4G і 5G, що робить інтернет швидшим і доступнішим. Компанія постачає в Бразилію обладнання для мобільних операторів і розбудовує інфраструктуру нового покоління.
У галузі цифрової інфраструктури Китай інвестує в будівництво підводних кабелів і дата-центрів. Один із таких проєктів – кабель, що з’єднає Латинську Америку та Африку, обійшовши традиційні маршрути через США чи Європу. Це зробить комунікації швидшими та безпечнішими та зменшить їх залежність від західних телекомунікаційних маршрутів.
Крім того, Азійський гігант розширює впровадження технологій ШІ у супутникових системах, використовуючи їх для моніторингу погодних умов, навколишнього середовища і навіть для оптимізації військових операцій. Частиною цієї стратегії є інновації в галузі квантових комунікацій, які забезпечують захищений зв’язок.
Очевидні амбіції економічного тигра Азії створити не лише конкурентоспроможні технології, але й повноцінну екосистему, та досягти ролі лідера у глобальній економіці.
Чому Бразилія важлива для Китаю, а Китай – Бразилії
Керманичі Піднебесної добре усвідомлюють перспективність Латинської Америки для розвитку цифрових технологій. Бразилія – найбільша економіка Латинської Америки, де проживає понад 200 мільйонів людей, і багато хто з них все ще не має стабільного доступу до інтернету. Крім того, значна частина території країни кави важкодоступна через густі ліси, гори або віддаленість, що ускладнює прокладення звичайних телекомунікаційних мереж. Недорозвиненість інфраструктури створює чудові можливості для інвестицій і розвитку цифрової інфраструктури у віддалених регіонах, серед іншого, в Амазонії. Так, через супутниковий зв’язок місцеві громади отримують доступ до інтернету, а уряд – до інструментів моніторингу природних ресурсів.
Інвестиції у Латинську Америку дозволяють Китаю продавати свої технології та послуги мільйонам нових клієнтів. Розвиток цифрової інфраструктури у регіоні приносить Китаю довгостроковий дохід від продажу обладнання, послуг і технологій. Наприклад, розгортання супутникового інтернету створює джерело постійного доходу від підписки користувачів.
Співпраця у сфері технологій зміцнює зв’язки між країнами. Для Бразилії китайські інвестиції – це можливість розвивати інфраструктуру, а для Китаю – спосіб посилити свій геополітичний вплив у Латинській Америці. У підсумку, Китай бачить у Латинській Америці не лише ринок для своїх технологій, але й стратегічного партнера, співпраця з яким вигідна для обох сторін.
Для іспаномовної Америки китайські інвестиції відкривають нові можливості: мільйони людей зможуть отримати доступ до інтернету, покращиться якість освіти, медицини, бізнесу і навіть державних послуг. Це також сприятиме зростанню економіки та інтеграції регіону у світову цифрову екосистему.
Протистояння США та Китаю
Іспаномовна Америка довго перебувала у сфері впливу США. Однак Китай, через економічні інвестиції та технологічні проєкти, поступово змінює цей баланс. Наприклад, чаша терезів хитнулася в бік китайських інвестицій в Бразилію ще у 2022-у, перевищивши вкладення США, а впровадження китайських технологій рівня Huawei викликає стурбованість у Вашингтоні.
Очевидно, що проєкт Guowang є частиною глобальної конкуренції між азійським тигром та дядьком Семом. Пекін пропонує Бразилії доступні альтернативи західним технологіям, що дозволяє країні зменшити залежність від США. Країна кави напевно виграє від цього партнерства, отримавши доступ до інновацій та можливість розвивати цифровий суверенітет, максимізувати контроль над цифровими даними та забезпечувати інтернет у віддалених регіонах.
Тетяна Вікторова
