Ключові виклики четвертого воєнного літа: російський наступ і відповідь Заходу (огляд преси)

Цього літа війна в Україні знову переходить у фазу загострення. Росія концентрує сили на Донбасі та північному сході, просуваючись малими кроками, але системно. Україна, натомість, змушена реагувати в умовах хронічної нестачі зброї, людей і політичної визначеності з боку партнерів. Четверте воєнне літо починається не з проривів, а з поступової зміни розстановки сил і акцентів — як на полі бою, так і в дипломатії.

На тлі анонсованого російського наступу та відсутності бодай короткострокових перспектив для мирного врегулювання, країни Заходу починають переформатовувати свої підходи. Зокрема, Німеччина вперше дозволила завдавати ударів по території РФ із західної зброї, що свідчить про зміну стратегічного бачення ситуації. Водночас Кремль зберігає риторику «довгої війни», демонструючи готовність вести кампанію на виснаження як України, так і її союзників. Разом з тим, з’являються повідомлення про те, що Росія оголосить про наступний раунд прямих переговорів з Україною «найближчим часом». Як міжнародна преса описує ці зрушення — читайте в нашому огляді.

Очікуваний літній наступ Росії: виклики для України на тлі застою мирного процесу

The Washington Post присвячує розлогу аналітичну статтю небезпекам і ризикам ймовірного літнього наступу Росії на тлі дипломатичної безвиході та військового виснаження. Видання цитує аналітиків та військових чиновників, які попереджають: Кремль готує головний удар у східній частині Донецької області, тоді як вздовж кордонів із Сумською та Харківською областями формуються флангові атаки з метою розосередження українських сил.

Попри застій мирного процесу, зокрема ініціатив за посередництва США, Росія відкидає будь-які заклики до припинення вогню. Натомість Москва посилює авіаудари по українських містах: минулих вихідних удари стали одними з найпотужніших з початку вторгнення.

The Washington Post цитує аналітика НІСД Миколи Бєлєскова, який уважає, що Кремль надає пріоритет захопленню Покровська і Костянтинівки — двох ключових міст на Донеччині, штурм яких триває вже майже рік. Хоча фронт поблизу Костянтинівки не критичний, російські війська мають змогу атакувати з трьох напрямків, що створює загрозу її оточення.

Очікування, що ці міста впадуть до кінця 2023 року, не справдилися. Це, на думку аналітика, свідчить про стійкість української оборони, попри брак людей та вогневої потужності.

Паралельно Росія концентрує сили на північному сході. Наразі, за даними української розвідки, біля кордону Сумської та Харківської областей перебуває близько 125 тис. російських військових. Цей контингент навряд чи здатен захопити обласні центри, але може забезпечити просування на кілька кілометрів углиб української території.

Мета – створення «буферних зон», які Москва позиціонує як засіб захисту від українських атак на Курську та Бєлгородську області. Водночас, за словами представника воєнної розвідки Андрія Черняка, якого також цитує The Washington Post, російські сили можуть використовувати зайняті території як плацдарм для тиску на Суми.

Україна зосереджується на обороні, адже ресурсів на наступ бракує, – повідомляє видання. На тлі обмежених людських і технічних ресурсів Україна зберігає оборонну стратегію: утримання позицій і ускладнення просування ворога. Ефективність цієї стратегії залежить від стабільності постачання озброєння із Заходу.

Тим часом Сполучені Штати не дають чітких гарантій щодо подальших поставок, тоді як Європа, зокрема Німеччина, нарощує підтримку. Канцлер Фрідріх Мерц заявив про зняття обмежень на використання зброї великої дальності українською армією. Цей крок Кремль сприйняв як «антипацифістський», звинувативши Європу у підбурюванні до ескалації.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, коментуючи нещодавню критику Путіна з боку Дональда Трампа, пов’язав її із невдоволенням Трампа діями європейських партнерів, які, за словами Лаврова, “штовхають Україну на безрозсудні дії”. Зокрема йдеться про атаки дронів на російські міста та навіть гелікоптер Путіна, що, за словами російського дипломата, нібито викликало емоційну реакцію у Трампа.

Німеччина дозволила Україні завдавати ударів по Росії: що це означає для ходу війни

Видання The Time задається питанням: що означає в контексті війни зелене світло Німеччини щодо ударів углиб Росії?

Нове рішення уряду Німеччини дозволити Україні використовувати німецьку зброю для ударів по території Росії стало важливим поворотом у політиці Заходу щодо війни, – пише газета. Про зміну оголосив канцлер Фрідріх Мерц, підкресливши, що тепер більше немає обмежень на дальність використання переданих Україні систем.

Цей крок розцінюється як сигнал рішучішої позиції Заходу на тлі затяжного протистояння. Раніше колишній канцлер Олаф Шольц відмовлявся надавати Україні далекобійну зброю через ризик ескалації з боку Росії. Тепер позиція Берліна змінилася: Україна може “захищатися”, вражаючи військові цілі на російській території.

Хоча не йдеться про конкретну згоду на передачу ракет Taurus, які просив Київ, Німеччина зняла територіальні обмеження на використання всієї вже поставленої зброї. Мерц пояснив це необхідністю підтримати Україну в умовах агресії.

Москва відреагувала очікувано — речник Кремля Дмитро Пєсков назвав рішення “небезпечним” і таким, що “заважає політичному врегулюванню”.

The Time зауважує, що рішення збігається в часі з ознаками можливих переговорів між Києвом і Москвою. Президент США Дональд Трамп повідомив про “відмінні” розмови з Путіним і Зеленським та оголосив про початок перемовин. Утім, невдовзі після цього Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по Україні за час війни — 367 дронів і ракет, 12 загиблих.

У відповідь Трамп засудив Путіна як “абсолютно божевільного”, але також критично висловився і про Зеленського, звинувативши його в ескалації риторики.

Водночас Сполучені Штати не надали остаточної відповіді, чи буде знято всі обмеження на застосування американських далекобійних систем. Відомо, що Джо Байден, ще до відходу з посади, дозволив використання ATACMS проти цілей у Брянській області Росії. За адміністрації Трампа це питання переглядається.

Як зелене світло на удари вглиб Росії оцінюють експерти

Агенція Al Jazeera цитує Тімоті Еша, асоційованого експерта програми з Росії та Євразії в Chatham House, який уважає, що заява Мерца стала “відповіддю на затягування з боку Росії”.

“Європейці сподіваються, що це змусить Росію серйозніше поставитися до переговорного процесу», — заявив він в коментарі для Al Jazeera. Еш також зазначив, що цей крок свідчить про «суттєву зміну підходу» нового канцлера Німеччини. «Він набагато жорсткіший щодо Росії, ніж Шольц”, — переконаний аналітик. “Сторони досі знаходяться дуже далеко від мирного врегулювання. Обидві готуються до затяжної війни — це рішення лише трохи схиляє шальки терезів на користь України“, — додав він.

Al Jazeera також повідомляє своїм читачам, що у неділю Повітряні сили України зафіксували наймасованішу повітряну атаку з боку Росії за весь період війни.

“Німеччина стає останнім великим спонсором України, який дозволив використання ракет далекого радіуса дії проти Росії”, – пише видання  NBC News й уточнює, що Берлін є другим за обсягами постачальником військової допомоги Україні після США, однак не розкриває, які саме види озброєння передає, посилаючись на політику так званої “стратегічної невизначеності”.

Британський авторитетний журнал The Spectator повідомляє: після кількох років прохань і заборон Україна, схоже, остаточно отримала дозвіл завдавати ударів по військових цілях на території Росії західною зброєю. З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Києву було заборонено використовувати західні ракети для атак на об’єкти в Росії.

Тепер ситуація змінилася: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив, що обмеження дальності дії західного озброєння більше не чинні — ані з боку Британії, ані Франції, ані Німеччини. За словами Мерца, навіть США погодилися на цю зміну. Він наголосив, що держава не може ефективно захищатися, якщо дозволено завдавати ударів лише на власній території.

Разом з тим провідне англомовне медіа Туреччини Türkiye Today процитувало російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, який заявив, що рішення Заходу дозволити Україні завдавати ударів по території Росії за допомогою західної зброї було ухвалене давно, але трималося в таємниці. Він вважає, що нинішні публічні заяви західних лідерів є лише спробою “гарно упакувати” вже прийняте рішення для громадськості.

Разом з тим, британський 24-годинний новинний телеканал Sky News повідомляє, що Кремль найближчим часом оголосить про наступний раунд прямих переговорів з Україною. Про це на саміті з безпеки в Москві заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Він також наголосив, що Москва наполягатиме на скасуванні Києвом усіх “дискримінаційних законів” під час нових переговорів.

Отже, літній наступ Росії, ймовірно, стане вирішальним етапом у нинішній фазі війни. Від його перебігу залежатиме не лише подальша ситуація на фронті, а й динаміка міжнародної підтримки України. Затримки у військовій допомозі можуть коштувати дорого, тоді як рішучість Заходу, зокрема Європи, набуває нового значення на тлі американської політичної непередбачуваності.

Зняття географічних обмежень з боку Німеччини — не лише практичний крок, який дозволяє Україні бити по тиловій інфраструктурі РФ, а й політичний меседж: Захід більше не стримує себе у страху перед ескалацією. На фоні суперечливих заяв Трампа і триваючих атак Росії така підтримка може мати вирішальне значення, як у військовому, так і в дипломатичному вимірах.