Політичні

Куди йдеш, Грузіє? Протести і виклики на шляху до європейських цінностей

Десятки тисяч грузинів вийшли на вулиці після того, як президент Саломе Зурабішвілі звинуватила правлячу партію у використанні фальсифікацій під час парламентських виборів. Результати, які вона відмовляється визнавати, стали каталізатором масових протестів. Вони засвідчили, що соціальна напруга в Грузії досягла критичної межі.

За що ЄС критикує Грузію?

Нині ситуація в країні є вкрай динамічною, і її розвиток залежить від декількох факторів. Якщо протести продовжаться і опозиція буде наполягати на захисті своїх голосів, то влада Грузії, ймовірно, змушена буде на це реагувати, хоча поки що ознак готовності до поступок не проглядається. Грузинська влада має значну підтримку з боку Росії, яка надає допомогу, включаючи присутність силовиків, що можуть за необхідності втрутитися для придушення протестів.

Іншим важливим аспектом є роль опозиції, яка має проблеми з єдністю. У парламенті представлені кілька опозиційних сил, але їхні внутрішні розбіжності послаблюють спроможність до ефективного співробітництва. Зараз вони висувають вимоги до влади, наприклад, провести позачергові вибори з міжнародним наглядом, але радикальні заклики до зміни режиму ще не прозвучали.

Вплив Росії на грузинську політику залишається сильним, і існує ризик ескалації конфлікту, якщо ці протести набудуть більшого масштабу або отримають підтримку з-за кордону. З боку міжнародної спільноти вже є певна критика на адресу Грузії щодо її послідовної орієнтації на європейський курс. Водночас Росія все ще може тиснути на владу Грузії, щоб зберегти свій вплив у регіоні.

Таким чином, розвиток подій у Грузії буде залежати від взаємодії між владою, опозицією та народом, а також від того, наскільки ефективно опозиційні сили зможуть об’єднатися і вести діалог з населенням.

Міжнародна спільнота вже відреагувала на події в Грузії. Зокрема, Європейський Союз, НАТО та США закликали до повного розслідування низки звинувачень, висунутих моніторинговими місіями про фальсифікації голосування до та в день суботнього голосування.

Тринадцять із 27 міністрів закордонних справ ЄС заявили, що вони стоять “у цей важкий час на боці грузин” і щопорушення чесності виборів несумісні зі стандартами, які очікуються від кандидата в Європейський Союз“.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що грузини мають “право на швидке, прозоре та незалежне розслідування порушень на виборах“. Вона додала, що “грузини, як і всі європейці, повинні бути господарями своєї долі“.

Представники США також закликали Грузію скасувати авторитарне законодавство, усунути недоліки у виборах і просувати Грузію до Європи. Речник Держдепу Метью Міллер заявив, що вибори в Грузії були “сформовані політикою правлячої партії, включаючи зловживання державними ресурсами, купівлю голосів і залякування виборців“.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Індекс ризику Трампа: як світ готується до можливих змін у зовнішній політиці США

Білоруський чи український сценарій?

Поки що не зрозуміло, чого сподівалася досягти президентка Грузії та чотири опозиційні групи, які вчора вивели громадян на головний проспект перед парламентом.Саломе Зурабішвілі дала чітко зрозуміти, що протест буде “дуже мирним” і що вона не вірить у те, що влада Грузії хоче конфронтації.

Як повідомляє ВВС, протести біля парламенту нагадують кількатижневі демонстрації, через які центральний проспект Руставелі в Тбілісі був тривалий час паралізований на початку цього року. У травні відбулися сутички з правоохоронцями, які відповіли водометами, сльозогінним газом і силою, коли грузини намагалися зупинити уряд, що просував закон про «іноземних агентів», написаний у російському стилі і спрямований проти ЗМІ та груп громадянського суспільства, які мають іноземне фінансування.

Врешті-решт, протести провалилися. ЄС заморозив заявку Грузії на приєднання до Євросоюзу, звинувативши її у відступі від демократії.

Цього разу влада ще більше підготувалася до протестів. За даними ВВС, міністр внутрішніх справ закупив нові водомети та інше обладнання для ОМОНу, включно зі смертоносною зброєю, для використання, “коли це буде необхідно”.

Італійське видання La Stampa пише, що в Грузії після фальсифікованих виборів може бути два варіанти – як в Білорусі у 2020 році, коли протести придушили силовики, або як в Україні, під час Помаранчевої революції у 2004 році, коли протестувальники домоглися нових виборів і це стало початком відриву країни від системи російського впливу. Основною складовою цієї системи є незмінність і недоторканність влади в клієнтелістичній олігархії, яка перетворює громадян на підданих. Грузини на вулицях побоюються, що Іванішвілі, лідер партії “Грузинська мрія”, буде готовий пожертвувати європейськими перспективами заради збереження свого контролю над владою і обере авторитаризм, що неминуче наблизить Тбілісі до впливу Путіна.

У ЄС обурені зухвалим візитом Орбана до Тбілісі

Прем’єр-міністр Угорщини та нинішній президент Ради ЄС Віктор Орбан, який не дочекавшись офіційних результатів виборів, привітав проросійську партію “Грузинська мрія” з перемогою, тепер ще й завітав до Грузії діє цілком в інтересах Росії. Про це пише угорське видання Magyar Hang. Видання вважає цинічною поспішну поїздку Орбана до Грузії та його коментар у Facebook про те, що ця країна, по суті, просто «консервативна, християнська та проєвропейська країна».

Італійське видання “Corriere della Sera” також висловлює обурення з приводу візиту угорського лідера до Грузії, де він “святкує антиєвропейський розвиток”. Орбан, перебуваючи на посаді ротаційного президента ЄС, своїм жестом вчиняє справжню зраду. Це зрада Європейському Союзу, його цінностям та альянсам, які формують його долю. З візитом до Тбілісі Орбан остаточно зняв маску: до ганьби неліберальної демократії, яку він встановив у своїй країні, він додає насмішку над міжнародною репутацією Європи. Він є другом Путіна та його соратників. Європейські країни більше не можуть залишатися осторонь.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Альянс Путіна і Кіма: новий союз у війні, що лякає світ

Британське видання “The Daily Telegraph” також обурюється цинічним візитом ротаційного президента Віктора Орбана, який, хоча й діючи з власної ініціативи, поїхав до Тбілісі, щоб привітати “Грузинську мрію” з тріумфом. Видання зазначає, що захід знову виглядає як безпомічний спостерігач. Державний секретар США Ентоні Блінкен лише висловив неконкретне засудження порушень міжнародних норм у день голосування і не ініціював жодних каральних заходів проти “Грузинської мрії”. ЄС закликав провести розслідування порушень на виборах в Грузії. Ця пасивність є трагічною спадщиною політики Заходу щодо Грузії.

Експерти з європейських і геополітичних питань закликають ЄС підтримати Молдову і Грузію в гостьовій статті в бельгійському виданні “La Libre Belgique”:

Європейці повинні остаточно підтвердити свій статус відданого партнера регіону, спираючись на зусилля, докладені з лютого 2022 року. Одним із найкращих інструментів ЄС для здійснення свого впливу є Європейське політичне співтовариство. Наступна зустріч відбудеться в Будапешті, на терені Віктора Орбана. Це буде справжнім випробуванням для згуртованості 27 країн-членів, які мають виступити єдиним фронтом у разі фальсифікації виборів і протестів у Молдові та Грузії. Тому що за відсутності європейського лідерства в короткостроковій та середньостроковій перспективі та з огляду на ризик відмежування США Росія та Китай продовжуватимуть просуватися в ці країни.

Дилема для ЄС: як реагувати на виклики в Грузії?

Прихильники опозиції можуть опинитися під подвійним тиском, зазначає німецьке видання Die Tageszeitung і пише: “Відомо, що поліція та сили безпеки звернуться до жорстоких методів проти демонстрантів. ЄС також стикається з серйозною дилемою. Процес вступу вже заморожений, і ситуація, схоже, залишиться такою, якщо Брюссель прагне зберегти своє обличчя. Ще гірше, на горизонті можуть з’явитися нові санкції, зокрема скасування безвізового режиму. Це може негативно позначитися, особливо на молоді, яка не відповідальна за політичні рішення, але все ж страждатиме внаслідок дій ЄС. Чи дійсно ми цього хочемо? Відповідь однозначна: Ні!

Ситуація в Грузії залишається напруженою, і подальший розвиток подій залежить від реакції влади, єдності опозиції та підтримки з боку міжнародної спільноти. Протести можуть стати переломним моментом, але існує ризик авторитарних репресій та посилення впливу Росії. Важливо, щоб ЄС і США активніше підтримали демократичні процеси в країні, адже від цього залежить не лише майбутнє Грузії, але й регіональна стабільність.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку