Перемога Дональда Трампа на президентських виборах 2024 року не залишила байдужими світових лідерів і політичних діячів. Привітання лідеру республіканців пролунали з усіх куточків світу, від європейських столиць до Близького Сходу. Разом з тим реакції на його перемогу відображають не тільки дипломатичні вітання, а й серйозні стратегічні побоювання, які пов’язані з можливими змінами в міжнародній політиці, оборонних зобов’язаннях і глобальних альянсах. Від ейфоричних висловлювань на адресу Трампа з боку праворадикальних політиків до обережних, але водночас дипломатичних заяв європейських лідерів, світ стежить за тим, які зміни принесе новий-старий президент у відносини між США та рештою світу.
“Найбільше повернення в історії” для Ізраїлю
“Найбільшим поверненням в історії” назвав перемогу Трампа прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу і висловив сподівання на потужне поновлення альянсу між Ізраїлем та Америкою.
Попри те, що Трамп критикував дії ізраїльського лідера у війні проти ХАМАСу в Секторі Газа, той підтримав лідера республіканців, адже напруженість між Вашингтоном і Тель-Авівом різко зросла за останній рік через політику адміністрації Байдена.
Віктор Орбан став одним із перших іноземних лідерів, хто привітав Трампа з перемогою. Він – один із небагатьох, хто відкрито підтримував лідера республіканців задовго до підрахунку останніх голосів у США. Праворадикальний прем’єр-міністр Угорщини, якого протягом десятирічного керівництва східноєвропейською державою звинувачували у підриві демократичних інститутів через концентрацію влади та обмеження судової системи і громадянських інституцій країни, назвав успіх Трампа “довгоочікуваною перемогою для світу!”
У повідомленні в соціальних мережах Орбан заявив, що Трамп здійснив “найбільше політичне повернення в історії США“, та привітав його з “величезною перемогою“.
Підтримуючи антиімігрантську політику та зберігаючи тісні зв’язки з президентом Росії Путіним, Орбан здобув геростратову славу серед лідерів Європейського Союзу. Одночасно він завжди підкреслював свої тісні стосунки з Трампом. В одній з літніх промов Орбан навіть натякнув, що допомагав формувати майбутню державну політику Трампа і брав “глибоку участь” в роботі його команди.
Вочевидь неймовірних зусиль доклав прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер, щоб незважаючи на чітке розмежування між його власними цінностями та тими, що очікуються від наступного президентства Трампа, зберегти пристойність і повагу до історичних “особливих відносин” між двома країнами.
У своєму дописі в соціальних мережах Стармер привітав Трампа “з історичною перемогою на виборах“, додавши, що він з нетерпінням чекає “на співпрацю з вами в майбутньому“.
“Як найближчі союзники, ми стоїмо пліч-о-пліч в обороні наших спільних цінностей: свободи, демократії та підприємництва”, — написав Стармер.
Обережні привітання від Макрона і Шольца
“Вітаю, Президенте @realDonaldTrump,” — написав президент Франції Еммануель Макрон у короткому пості в соціальних мережах. Він визнав, що його уряд “готовий знову працювати разом“, як це було під час першого терміну Трампа на посаді президента, “з вашими переконаннями та моїми. З повагою та амбіціями. Задля більшого миру та процвітання.”
Але за годину французький президент видав ще один меседж, який видавав занепокоєння новим-старим резидентом Овального кабінету. У своєму другому твіті Макрон повідомив, що він щойно поговорив з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, і що лідери двох найбільших економік ЄС погодилися “працювати над більш єдиною, більш сильною і більш суверенною Європою в цьому новому контексті“. Вочевидь Париж і Берлін, як і більшість європейських столиць непокоїть політика Трампа щодо НАТО, російсько-української війни та митних тарифів на імпорт з різних країн.
У своєму зверненні канцлер Німеччини Олаф Шольц підкреслив необхідність тісної співпраці Європейського Союзу, заявивши, що ЄС має діяти як єдине ціле. Він також підтвердив важливість трансатлантичного партнерства, запевнивши, що Німеччина залишатиметься надійним партнером для США.
Сумнівна щирість Рютте
Важко повірити й у щирість привітань генерального секретаря НАТО Марка Рютте. У своєму дописі в соціальних мережах він написав, що “лідерство Трампа знову буде ключовим для зміцнення нашого альянсу. Я з нетерпінням чекаю на співпрацю з ним для просування миру через силу в рамках Альянсу“.
Широковідома критика Трампа у бік європейських членів НАТО за те, що вони не виконують зобов’язання витрачати хоча б 2% свого ВВП на оборонні бюджети. Під час цьогорічних передвиборчих перегонів лідер республіканців заявляв, що вимагатиме від союзників збільшити витрати на оборону, і ця політика буде однією з його основних його векторів, якщо він буде переобраний.
У травні прессекретар передвиборчої кампанії Трампа Каролін Левітт з гордістю повідомила, що “Трамп змусив союзників збільшити їхні витрати на НАТО, вимагаючи, щоб вони платили”, і що у разі переобрання він відновить мир і відбудує американську силу та стримування на світовій арені”.
Фатеме Мохаджерані, речниця іранського ісламського режиму, виступила із заявою на державному телеканалі IRIB і повідомила, що перемога Трампа на виборах не матиме суттєвого впливу на ситуацію в Ірані, який знаходиться в конфлікті із Заходом через підтримку збройних проксі-груп на Близькому Сході та ядерну програму.
“Мир через силу” у привітанні Зеленського
Зеленський привітав Трампа із “вражаючою перемогою” і, користуючись нагодою, високо оцінив підхід нового-старого президента США до глобальних справ, зокрема завдяки принципу “мир через силу”, який, за його словами, може наблизити справедливий мир в Україні. Він також висловив сподівання на потужну двопартійну підтримку України в США та підкреслив важливість розвитку взаємовигідної політичної й економічної співпраці між країнами. Зеленський додав, що Україна, як одна з найбільших військових сил Європи, прагне забезпечити мир і безпеку в регіоні за підтримки союзників.
Перемога, яка не має значення для Ірану
“Перемога президента США для нас не має значення” — сказала вона, зазначивши, що політика як США, так і Ірану є “постійною і не змінюється залежно від того, хто обіймає посаду президента“. За її словами, те, хто буде в Білому домі, не матиме жодного впливу на “умови життя людей” в Ірані. Іранська економіка зазнала серйозних труднощів через масштабні санкції США та міжнародної спільноти, які були введені спочатку через підозри в розробці ядерної зброї, а також через підтримку терористичних організацій, таких як ХАМАС у Газі, Хезболла в Лівані та хуситські повстанці в Ємені.
Під час першого терміну президентства Дональд Трамп в односторонньому порядку вивів США з міжнародної ядерної угоди, укладеної його попередником. Угода мала на меті стримування ядерної програми Ірану в обмін на пом’якшення санкцій. Трамп посів більш жорстку позицію, знову запровадивши санкції. Це викликало обурення серед європейських союзників США, які брали участь у переговорах і підписали угоду. Відтоді Іран активізував свою ядерну діяльність, через що зросла стурбованість, що його підтримка так званих проксі-груп на Близькому Сході може призвести до масштабної війни з Ізраїлем.
Особиста справа американців
Своєю чергою Басем Наїм, високопосадовець режиму ХАМАС, який керував палестинським сектором Газа протягом майже двох десятиліть до того, як група спровокувала поточну війну з Ізраїлем своїм безпрецедентним терористичним нападом більше року тому, назвав переобрання Трампа “особистою справою американців”. При цьому він зауважив, що “палестинці чекають негайного припинення агресії проти нашого народу, особливо в Газі, і шукають допомоги в досягненні своїх законних прав на свободу, незалежність та утворення власної суверенної держави з Єрусалимом як її столицею“.
На тлі поточної війни між Ізраїлем і ХАМАС майже зникли міжнародні дипломатичні зусилля щодо так званого “рішення двох держав”, яке передбачало б створення незалежної Палестини поруч з Ізраїлем.
Адміністрації США з обох політичних таборів підтримували таке рішення, однак оскільки нинішній ізраїльський уряд рішуче виступає проти ідеї палестинської державності, більшість палестинців не бачать особливих підстав для надії, незалежно від того, хто виграє вибори в США.
Ейфорія і купа смайлів від Дуди
Президент Польщі Анджей Дуда привітав Трампа з перемогою, і це привітання значно відрізнялося від його реакції на перемогу Байдена у 2020 році, коли він уславив лідера демократів у спосіб, який викликав чимало суперечок. Тоді Дуда привітав його лише з “успішною передвиборчою кампанією”, замість того щоб привітати з самою перемогою. Цьогоріч Дуда вийшов із привітанням ще до оголошення офіційних результатів, що було помічено всіма медіа. І був при цьому більш прямолінійним, емоційним і однозначним. Дуда написав: “Вітаю, пане президенте Дональде Трампе. Ви це зробили!” та додав емодзі з аплодисментами і прапорами Польщі та США, що символізує успішну співпрацю між країнами.
Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, заявив, що Польща поважає рішення американського народу та підтвердив правильність зовнішньої політики Польщі, яка передбачає підтримку політичних зв’язків як з демократами, так і з республіканцями. Разом з тим він зазначив, що Європі необхідно терміново взяти на себе більшу відповідальність за свою безпеку.
Загалом, перша реакція світових лідерів на перемогу Дональда Трампа свідчить про наявність як оптимізму, так і побоювань, пов’язаних з можливими змінами у міжнародному порядку. Для багатьох країн, особливо в Європі, найбільшими питаннями залишаються майбутні позиції США щодо оборони, торгівлі, екології, а також співпраця в сфері безпеки. Трамп, відомий своєю непередбачуваністю та різкими заявами, здається, залишатиме світ на роздоріжжі, і багатьом країнам буде важливо вчасно зреагувати на нові виклики, що постануть перед ними в умовах зміни політичного лідерства у США.
