Коли долар вже не цар: що відбувається зі світовим грошовим порядком і до чого тут Україна

Американський інвестор і засновник Bridgewater Associates Рей Даліо вважає, що світовий фінансовий устрій перебуває на межі серйозної трансформації, а можливо, і краху. У своїй замітці він проаналізував вплив торговельних обмежень і тарифної політики США на глобальну економіку.
За словами Даліо, попри сподівання на те, що наслідки тарифної війни будуть тимчасовими, дедалі більше компаній визнають, що зміни вже стали незворотними. Експортери та імпортери скорочують присутність на американському ринку, усвідомлюючи, що навіть за умови зниження мит довіра до торговельних відносин із США підірвана. Це, на думку відомого інвестора, веде до поступового зменшення взаємозалежності з американською економікою.
Він прогнозує, що незалежно від результатів китайсько-американських перемовин, великі гравці почнуть будувати альтернативні торгові союзи і використовувати нові платіжні системи та валюти. Цей процес фрагментує глобальний економічний простір, загрожуючи стабільності валют і загострюючи геополітичні суперечності.
Даліо вважає, що США мають терміново переосмислити свою політику, зосередившись на врегулюванні торговельного балансу та зменшенні державного боргу, щоб уникнути глибшої фінансової кризи.
Як тло до цієї ситуації, він нагадав про турбулентність, яку спричинили мита, запроваджені адміністрацією Трампа. Ці заходи вплинули на фондові ринки й криптовалюти, а подальші рішення щодо Китаю лише посилили нестабільність, створивши умови для спекуляцій і різких коливань активів.
Що таке “світовий грошовий порядок” і чому він важливий
Уявіть собі світову економіку як гігантський механізм: країни торгують, обмінюються валютами, інвестують і накопичують резерви. Цей механізм працює завдяки “світовому грошовому порядку” — системі правил, валют і домовленостей, що забезпечують стабільність глобальних фінансів.
Після Другої світової, у 1944 році, країни домовилися про Бреттон-Вудську систему: долар США став основною валютою, прив’язаною до золота за фіксованим курсом: 35 доларів за тройську унцію, а інші валюти — до долара. Це забезпечило стабільність, але в 1971 році США скасували прив’язку долара до золота, і світ перейшов до плаваючих валютних курсів.
Попри це, долар залишився головною резервною валютою: у ньому проводиться більшість міжнародних розрахунків, торгівля нафтою та зберігаються валютні резерви центробанків.
Як емітент долара США мають унікальну перевагу: можуть фінансувати дефіцит бюджету, продаючи боргові зобов’язання, які охоче купують інші країни. Це дозволяє США жити “в борг”, а світу — довіряти, що ці борги будуть погашені.
Однак зростаючий держборг США і політична нестабільність викликають сумніви в надійності долара. Рей Даліо попереджає, що сподівання на стабільність долара можуть бути “наївними” .
Крах світового грошового порядку — не обов’язково раптова катастрофа, а поступовий процес втрати довіри до долара, формування альтернативних валютних блоків і зростання фінансової нестабільності.
Це може призвести до коливань валютних курсів і інфляції, зростання вартості обслуговування боргів, труднощів у міжнародній торгівлі та переорієнтації країн на альтернативні валюти.
Рей Даліо закликає до “гармонійного перезбалансування” глобальної економіки: зменшення боргів, відновлення виробництва і зниження залежності від долара. Він вважає, що без цих змін світ може зіткнутися з глибокою фінансовою кризою.
У сучасному світі, де країни шукають альтернативи долара, важливо розуміти ці глобальні процеси і готуватися до можливих змін у фінансовій системі.
Глобальна економіка тріщить по швах: що це означає для світу і України
Ще недавно світова економіка нагадувала гігантське павутиння, де усе пов’язано з усім: китайські товари на полицях американських супермаркетів, українське зерно на африканських ринках, німецькі автозапчастини в турецьких цехах. Але ця модель почала руйнуватися. І все частіше економісти говорять про фрагментацію глобального порядку — розпад єдиного економічного простору на окремі табори.
Це не про фантастику, а про те, що країни більше не довіряють одна одній як раніше. США вводять мита, Китай відповідає обмеженнями, Росія та Іран шукають обхід SWIFT, а країни БРІКС уже відкрито обговорюють створення власної валюти замість долара.
Усе це веде до появи нових фінансових і торговельних блоків: США з партнерами по G7 — з одного боку, Китай, Росія, Бразилія, Індія та інші — з іншого. І кожен грає за своїми правилами.
Це не просто “економічні труднощі”. Це справжній глобальний розлам. МВФ транслює думку: втрата єдиної системи може коштувати країнам до 7% ВВП — це мільярди доларів, робочі місця, зарплати, ціни.
Уже сьогодні ми бачимо наслідки. Виробники змушені будувати паралельні ланцюги постачання, бо бояться майбутніх заборон. Бізнес відкладає інвестиції, бо незрозуміло, де завтра буде кордон, мито чи санкція. Валюти нестабільні, а це означає, що все імпортне дорожчатиме.
Україна — частина глобальної економіки. Ми експортуємо агропродукцію, імпортуємо паливо, обладнання, добрива, техніку. Будь-який розкол між світовими гравцями — це автоматично удар по нам. Наприклад, через війну та санкції зруйновані ринки РФ і Білорусі, через нестабільність долара й євро важко прогнозувати курс гривні, якщо світ розпадеться на закриті економічні табори, Україні доведеться обирати, до якого блоку примикати, і цей вибір матиме ціну.
Навіть зараз країна має обмежений доступ до азійських інвестицій, бо Китай фокусується на БРІКС. А європейські капітали поки не поспішають через війну та ризики.
Фрагментація — це ще й розширення геополітичної напруги. Адже гроші, як і армії, слідують за політикою. Коли фінансова система більше не єдина, збільшується ризик конфліктів, торгівельних війн, а з ними — і реальних війн.
Світ стає дедалі більш непередбачуваним. Але Україні варто діяти на випередження: будувати нові торговельні союзи, зокрема в Африці, Азії, Латинській Америці, працювати над економічною автономією — розвивати внутрішнє виробництво, гнучко лавірувати між блоками, зберігаючи стратегічні альянси з ЄС і США, але не ігноруючи інші регіони.
Альтернативи долару: хто і як формує нові валютні союзи
Ще донедавна було просто: хочеш купити нафту — плати доларами. Потрібні резерви — купуй доларові облігації. Але світ змінився. Тепер долар — не безальтернативний король, а лише один із гравців у новій глобальній валютній грі.
Китай давно мріє: “А чому не наш юань?” І вже багато зробив: у 2024–2025 роках юань вийшов на рекордні позиції в міжнародних розрахунках, вперше обігнавши євро і ставши другою за популярністю валютою в глобальних платежах. І все це на тлі американських санкцій, торгових воєн і цифрової революції.
Навіть Саудівська Аравія почала продавати нафту за юані. А це вже удар по системі петродолара, яка десятиліттями тримала США у статусі фінансової наддержави.
Євро давно другий у списку глобальних валют. Його використовують у ЄС, Африці, на Близькому Сході. Але політична роздробленість ЄС і залежність від долара в фінансовій інфраструктурі поки що не дозволяє євро повністю вийти з тіні.
Можливо, це несподівано, але дирхам ОАЕ стає популярною валютою для торгівлі в регіоні Затоки та Азії. Росія після відключення від SWIFT почала активно використовувати саме дирхам у розрахунках.
Bitcoin, Ethereum, стейблкоїни звучать модно. І дійсно, в умовах санкцій, війни, інфляції саме криптовалюти часто стають єдиною валютою, яку не можуть заблокувати.
Але їх висока волатильність і непередбачуваність роблять крипту поки що не зовсім готовою заміною долара. Особливо для великих контрактів між країнами.
Країни БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР) давно працюють над власною платіжною системою — BRICS Pay. Ідея проста: ми великі, сильні, у нас є свої валюти, тож чому б не торгувати напряму.
Іран уже роками проводить торгівлю в національних валютах із партнерами, які теж під санкціями, — Туреччиною, Китаєм, Росією. Це практичний приклад дедоларизації у дії.
Справді замінити долар у найближчі роки майже нереально. Бо долар має найглибший і найнадійніший фінансовий ринок. всі знають: якщо все рушиться — долар залишиться. Глобальні компанії, банки, фонди все ще прив’язані до долара.
Але ось що змінюється: монополія долара більше не є аксіомою. Усе більше країн шукають варіанти — і це формує нову багатополярну валютну систему.
Світ більше не хоче грати за правилами одного гравця. Долар і далі буде важливим, але він уже не єдиний. А нові блоки — валютні, торгові, цифрові — це не майбутнє, а сьогодення. І в ньому дедалі менше місця для абсолютних монополій.
…Наступного разу ми розглянемо, які галузі вже зазнали втрат внаслідок нових тарифних політик і чи ведуть ці заходи до реіндустріалізації США, чи навпаки — лише підривають довіру партнерів і руйнують довгострокові економічні зв’язки. Особливу увагу приділимо реакції ключових гравців світової економіки — Китаю, Євросоюзу, Мексики, Канади та інших держав, які вже готують симетричні або асиметричні відповіді на американські ініціативи.
Водночас аналізуватимемо поведінку глобальних інвесторів, які дедалі частіше шукають фінансові притулки в золоті, державних облігаціях або криптовалютах. Зміщення акцентів також помітне у стратегіях великих інвестфондів: вони переглядають портфелі, виходять із ризикованих ринків і шукають нові напрямки для зростання, орієнтуючись на сектори, менш залежні від політичних рішень.
Зміни в глобальній торгівлі вже впливають на фондові та валютні ринки: спостерігаємо підвищену волатильність, зміну курсових співвідношень і коливання біржових індексів. Ми також обговоримо, чи можуть Bitcoin, Ethereum і стейблкоїни стати справжнім фінансовим притулком у новій геоекономічній реальності.
У цьому контексті важливо дослідити, яку роль може відігравати держава: чи намагатиметься вона стримувати ці тренди через регуляцію, чи, навпаки, сприятиме адаптації до них. Водночас зростає ймовірність формування нових економічних альянсів на основі спільних інтересів і прагнення до захисту національного виробника.
Нарешті, ми поставимо запитання про безпекові наслідки цих процесів: чи можуть економічні потрясіння загострити існуючі глобальні конфлікти, створити нові вогнища напруженості або змінити баланс сил на міжнародній арені.
Тетяна Вікторова