У сучасному світі штучний інтелект поступово стає частиною щоденного життя, адже його застосовують як у професійній діяльності, так і в особистій сфері. Люди звикають до взаємодії з чат-ботами, звертаються до них по допомогу в навчанні, у роботі, у вирішенні побутових завдань або навіть у пошуках емоційної підтримки. Проте саме в цій звичності криється небезпека, адже надмірна довіра до технологій може призвести до психологічних, етичних і навіть юридичних проблем. На цьому акцентує увагу експерт з психології та підприємництва Костянтин Круглов, який детально пояснює, чому користувачі не повинні розслаблятися, взаємодіючи зі штучним інтелектом, і яких правил слід дотримуватися, аби уникнути ризиків.
Круглов вважає, що результати досліджень, проведених останніми роками, повинні насторожувати користувачів і змушувати їх уважніше ставитися до наслідків взаємодії з цифровими системами. Згідно з даними дослідження PMC 2024 року серед підлітків зафіксовано 17 відсотків тих, хто вже має залежність від штучного інтелекту, а через певний час ця цифра зростає до 24 відсотків.
На думку експерта, проблема полягає в тому, що підлітки й молодь дедалі частіше використовують штучний інтелект як спосіб уникати емоційних проблем і реальних труднощів у спілкуванні, і саме така форма заміщення створює небезпечну залежність. Окремо слід зважати на нові дослідження, зокрема на публікацію видання Time, яке повідомило про зростання кількості випадків так званого «AI-психозу». Йдеться про явище, коли тривала взаємодія з чат-ботами провокує або посилює психотичні симптоми, особливо у людей з підвищеною вразливістю.
За словами Круглова, наслідки можуть бути драматичними: від втрати роботи й соціальних контактів до госпіталізації та навіть виникнення правових проблем. Він підкреслює, що, незважаючи на всю серйозність такої інформації, мова не йде про те, щоб люди повністю відмовилися від використання штучного інтелекту, адже важливо не боятися технологій, а навчитися ставитися до них уважніше й усвідомлювати, що саме людина має контролювати інструменти, а не навпаки.
Експерт також акцентує увагу на етичній стороні використання штучного інтелекту. Системи можуть відтворювати й навіть посилювати упередження та дискримінацію, оскільки їхня логіка ґрунтується на підлаштовуванні під конкретного користувача. У такій ситуації виникає небезпечна інформаційна бульбашка, коли людина отримує лише ту модель світу, яка відображає її власні запити й очікування, але не обов’язково є об’єктивною.
Круглов зазначає, що в цьому криється особливий ризик, адже при відсутності належної інформаційної гігієни генеративні моделі можуть продукувати неправдиві дані, фейки чи дезінформацію. Саме тому він наголошує на необхідності зберігати критичне ставлення до всіх результатів, які надає штучний інтелект, і пам’ятати, що створений текст чи відповідь не завжди відповідають дійсності.
Окремим блоком експерт розглядає питання безпеки даних. Дослідження, проведені в Ben Gurion University, показали: більшість найпопулярніших чат-ботів, серед яких ChatGPT, Gemini та Claude, можна відносно легко обійти, змусивши їх видавати шкідливу або навіть незаконну інформацію — від інструкцій із хакінгу до порад із виготовлення наркотичних речовин.
Круглов зазначає, що небезпека полягає не лише в тому, що ці знання можуть бути використані сторонніми особами, а й у тому, що самі системи можуть стати інструментом для здійснення атак. Він звертає увагу на результати дослідження вчених з Нью-Йоркського університету, які створили демонстраційний зразок, де великий мовний алгоритм автономно виконував усі етапи кібератаки: від пошуку файлів і їхнього шифрування до формування вимоги викупу. Цей експеримент показав, що використання комерційних API штучного інтелекту робить такі атаки надзвичайно дешевими, приблизно за 70 центів, тоді як відкриті моделі дозволяють проводити їх фактично безкоштовно.
На думку Круглова, такі результати викликають серйозне занепокоєння у сфері кібербезпеки, оскільки вони демонструють, що доступність технологій може обернутися масштабними ризиками як для компаній, так і для пересічних громадян.
Експерт пояснює, що для бізнесу це означає значне підвищення вразливості, оскільки витік даних клієнтів, фінансові збитки, регуляторні штрафи та втрата репутації можуть стати прямими наслідками неналежного контролю над впровадженням ШІ. Для звичайних користувачів загроза проявляється у можливості крадіжки особистої інформації, шахрайства або маніпуляцій, що може мати як фінансові, так і психологічні наслідки. Тому питання безпеки даних повинно стати першочерговим, потрібна чітка політика обмеження доступу, анонімізація інформації, постійний моніторинг систем і підвищення культури поводження з власними цифровими слідами.
Крім технічних та етичних питань, Круглов звертає увагу на соціальні й психологічні наслідки використання штучного інтелекту. Автоматизація призводить до змін на ринку праці, і вже зараз можна спостерігати скорочення робочих місць серед молодих працівників у галузях, які найбільше піддаються впливу ШІ. Посилаючись на дослідження компанії ADP, він пояснює, що рівень працевлаштування серед людей віком від двадцяти двох до двадцяти п’яти років у сферах, де можливе використання автоматизованих систем, знизився на шістнадцять відсотків. При цьому старші покоління виявляють більшу здатність до адаптації й перекваліфікації. Такі зміни з одного боку стимулюють розвиток і пошук нових напрямів діяльності, але з іншого — створюють небезпеку неправильної інтерпретації меж можливостей штучного інтелекту.
Він наводить приклад з професією психолога, яку деякі користувачі намагаються замінити цифровими інструментами. На його думку, це небезпечно, оскільки людина здатна розуміти соціальний контекст, відчувати емоційні підтексти й підбирати слова відповідно до стану співрозмовника, тоді як алгоритм таких властивостей не має. Круглов наголошує на прикладі американського підлітка Адама Рейна, який наклав на себе руки після тривалого спілкування з ChatGPT, що продемонструвало межі й небезпеку спроб заміни справжньої психологічної допомоги штучними системами.
Він також звертає увагу на проблему нерівності доступу до нових технологій. Ті, хто має змогу працювати з інструментами штучного інтелекту, отримують суттєву перевагу, тоді як інші залишаються осторонь і втрачають можливості для розвитку. Це створює ризик посилення соціального розриву не лише між окремими групами населення, а й між країнами.
Підсумовуючи свої міркування, Костянтин Круглов наголошує, що розвиток штучного інтелекту неможливо зупинити, проте можна й потрібно контролювати характер його використання. Єдиний спосіб зберегти баланс між користю та небезпекою полягає у поєднанні критичного мислення, уваги до безпеки, дотримання етичних норм і розуміння соціальних наслідків. На його переконання, це дозволить людині залишитися суб’єктом, який керує технологіями, а не об’єктом, на який вони впливають.
