На черговому саміті ЄС, що відбувся в Брюсселі, лідери 27 держав та урядів країн-членів Європейського Союзу знову зібралися, аби обговорити одну з найгостріших проблем сьогодення — політику надання притулку біженцям. Проблема нелегальної міграції та притулку вже не перший рік викликає глибокі розбіжності серед держав ЄС, де кожна країна має свої підходи та інтереси. Останнім часом серед учасників спільноти виникає дискусія: як краще протидіяти зростанню кількості прохань про притулок, чи варто вводити жорсткіші заходи контролю на кордонах або ж звернутися до “аутсорсингу” — передати розгляд заяв до третіх країн. Однак, попри намагання знайти спільну стратегію, ці питання стають джерелом суперечок і конфліктів навіть всередині самої спільноти. Деякі країни вживають власних заходів щодо розв’язання цієї проблеми, що додає нових викликів у побудові спільної політики.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що засоби масової інформації розділилися у своїх оцінках ситуації. Одні вважають, що жорсткі заходи допоможуть зупинити потік нелегальних мігрантів, інші ж вказують на ризики гуманітарних катастроф та звинувачують такі підходи у порушенні прав людини. Очевидно, що ця проблема потребує злагодженого та стратегічного рішення, адже вона стосується не лише національних інтересів окремих країн, але й європейської безпеки та стабільності загалом. Що про цю проблему пишуть зарубіжні ЗМІ?
Kleine Zeitung — Австрія. Віденська Kleine Zeitung закликає до єднання:
“Реакція країн ЄС завжди одна й та сама — безглуздість і повний хаос — загалом, жалюгідна картина. І сьогодні як ніколи сильний імпульс для того, щоб зробити великий крок вперед у політиці щодо надання притулку. Головне тут — відокремити легальну міграцію від нелегальної і не віддавати поле діяльності популістам, які — дай їм волю — в одну мить усе б скасували.
Потрібно знайти ефективний вихід із нинішньої політики надання притулку, яка явно зійшла на манівці. Чим більше самодіяльності серед країн спільноти, тим складніше стає це завдання. Закриття кордонів на половині території Європи, навіть якщо воно часто існує лише на папері, — це свідчення нашої безпорадності. Проблеми з біженцями, що просять притулку, просто перекладаються на плечі сусіда — замість того, щоб спільно шукати спільне рішення”.
Le Figaro — Франція. У сфері міграційної політики ЄС повинен дотримуватися єдиної та чіткої лінії, — зазначає паризька Le Figaro:
“Італія в особі Джорджії Мелоні зараз дає всім приклад для наслідування: німці, французи, шведи і навіть прем’єр-міністр Великої Британії від лейбористів Кір Стармер із цікавістю спостерігають за початком її експерименту в Албанії: там відкрилися центри прийому мігрантів, де будуть розглядатися їхні клопотання про надання притулку.
Винятком поки що є лише іспанський соціаліст Педро Санчес. Але як довго він ще протримається? В Італії приплив нелегальних мігрантів за рік скоротився на 60 відсотків, а в Іспанії — на стільки ж відсотків виріс. Цей факт має спонукати ЄС подолати свою слабкість, а саме — труднощі в спільному русі вперед, заради підвищення ефективності”.
Die Welt — Німеччина. Нарешті крига скресла, — із задоволенням зазначає берлінська Die Welt:
“Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про активний курс, спрямований на те, щоб спонукати країни походження забрати своїх мігрантів назад. У той же час країни ЄС уважно стежать за ініціативою прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні, пов’язаною з перенесенням процедури розгляду клопотань про притулок в Албанію. Наразі туди вже прибувають перші мігранти.
Після десяти років після міграційної кризи Євросоюз починає розуміти, що жорсткий захист кордонів і послідовність у справі розгляду клопотань про притулок не є чимось нелюдяним. Навпаки — це спосіб забезпечити захист тим людям, які дійсно його потребують. Адже тільки в такому випадку суспільство не буде негативно налаштоване щодо права на притулок”.
El País — Іспанія. Немає ніякої міграційної кризи, — вважає мадридська El País:
“Немає ніякої нагальності або надзвичайності: згідно з даними організації Frontex, приплив нелегальних мігрантів до ЄС навіть дещо знижується. Але цифри говорять одне, а ось політичний наратив рухається в зовсім іншому напрямку, задаваному крайніми правими партіями.
У Європі є що завгодно, тільки не міграційна криза, але політичний вітер змінюється і набирає сили жорсткий дискурс — незважаючи на те, що Європа потребує мігрантів, як повітря. Раніше ми міркували про права і економічні причини, а тепер міграційні дебати обертаються навколо безпеки. Відкриті кордони більше не є символом свободи, вони стали символом невпевненості”.
La Vanguardia — Іспанія. Європа діє під впливом паніки, — таке занепокоєння висловлює барселонська La Vanguardia:
“Шенгену завдано смертельного удару. Табори для інтернованих — це вже жест відчаю. Страх перед мігрантами призвів у Фінляндії, Швеції, Данії, Австрії, Нідерландах, Франції та Іспанії до зростання популярності ультраправих партій. Європа впала в паніку і вже не здатна емоційно впоратися з присутністю тих, хто шукає нові горизонти, намагаючись втекти від бідності, переслідувань і воєн”.
Irish Examiner — Ірландія. На думку дублінської Irish Examiner, “аутсорсинг” розгляду справ про притулок в іншу країну не може бути рішенням проблеми:
“А ось інвестиції в заходи, що забезпечують ефективний доступ до притулку, а також прийом і інтеграцію в ЄС, не обмежуючи людську гідність, цілком могли б змінити ситуацію. Гуманітарна криза в Україні показала, що міграційна проблема ЄС має зовсім не кількісний вимір. ЄС зміг прийняти понад чотири мільйони біженців з України, тому що на те була політична воля”.
