Айтівці під час війни: результати опитувань щодо нових орієнтирів та трансформації на ринку праці

Війна докорінно змінила український ІТ-сектор. Після 24 лютого 2022 року життя сотень тисяч айтівців виявилося зруйнованим або суттєво переформатованим не лише у фізичному, а й професійному вимірі. Висока мобільність, потужний досвід дистанційної роботи й здатність швидко адаптуватися дозволили галузі встояти. Однак за цією стійкістю постають великі зміни, про які красномовно свідчить статистика останніх трьох років.

Релокація: від відкладених планів до масового виїзду й повернення

Згідно з опитуваннями, проведеними AIN, ще до початку повномасштабного вторгнення приблизно 45% айтівців в Україні не розглядали еміграцію взагалі, а ще 45% не виключали її, але не готувалися. Активно ж планували релокацію лише 7–9% фахівців. Причому ця частка зменшувалась — з 9% у 2016 році до 7% у 2021-му. Повномасштабна війна різко змінила ситуацію: у 2022 році 13% вже активно прагнули виїхати, а частка тих, хто не мав таких намірів, зросла до 56%. Пояснюють це як патріотичними міркуваннями, так і чинними обмеженнями на виїзд чоловіків, які становлять більшість у галузі — від 60 до 74% за різними оцінками.

У 2023-му відсоток тих, хто готувався до виїзду, впав до 8%. У 2024 році він знову зріс — до 15%, натомість частка тих, хто не планує їхати, знизилася до 44%. За даними Львівського ІТ Кластера, у серпні 2024 року з 302 000 українських айтівців — 238 000 перебували в Україні, а 62 000–64 000 — за її межами.

Найбільші ІТ-компанії України вже в перші місяці війни організували масштабну релокацію співробітників. Так, ZONE3000 евакуювала близько 350 спеціалістів з Харкова до західних регіонів України та за кордон. У Болгарії запрацював окремий хаб. Протягом 2023–2024 років відбулося часткове повернення. В Україні відкрили 15 нових хабів у найбільших містах, включаючи Львів і Харків.

Компанія SoftServe у перші місяці війни перевезла понад 4000 працівників до Польщі, Румунії та Болгарії. У цих країнах співробітникам забезпечили офіційне працевлаштування, повний соцпакет, медичне страхування, адаптаційні програми та мовні курси. Вже у травні 2022 року розпочався процес повернення до України. Частка тих, хто після релокації вирішив змінити місце роботи, становила лише 5–9%.

EPAM запропонувала спеціалістам, які виїхали, контракти в місцевих представництвах або переїзд у ті країни, де є попит на їхню спеціалізацію. Компанія дотримується вимог місцевого податкового законодавства.

Зміни у чисельності команд

Попри кризу, деякі компанії зросли. Так, ZONE3000 збільшила чисельність з 2000 у січні 2022 року до понад 2400 у 2024-му. У SoftServe навпаки — скорочення: з 10918 у липні 2022 року до 7335 у липні 2024. В EPAM чисельність працівників в Україні зменшилася з 14000 до 9500.

У 2022 році за кордон виїхало близько 20% ІТ-фахівців. Із них 64% — жінки. За даними опитування AIN, у 2024 році в Україні залишаються 85% респондентів, за кордоном — 15%. Серед чоловіків (44 опитані) — 14% виїхали. Частка тих, хто не планує повертатися, знизилася до 4% (у 2022–2023 роках — 8–9%).

Серед основних факторів, що стримують повернення, — мобілізація (66,67%), небезпека обстрілів і блекаутів (44,44%), налагоджене життя за кордоном (33,33%).

Нові пріоритети ІТ-фахівців

Війна змінила пріоритети ІТ-фахівців у виборі роботодавця. До традиційних критеріїв — стабільної компанії та своєчасної зарплати — додалася позиція щодо підтримки ЗСУ. За даними MacPaw, це важливо для 26% фахівців. 97% компаній підтримують військові ініціативи, а самі айтівці донатять щомісячно $80 млн (майже 3 млрд грн). Водночас, за даними DOU, для 68% айтівців у ЗСУ компанії зберігають робочі місця, а для 60% — і грошові виплати.

Компанії також пропонують нові формати підтримки: в EPAM запроваджено відпустки на випадок небезпеки, фінансову і психологічну підтримку, компенсації для захисників. У SoftServe акцент зроблено на ментальному добробуті й медичному страхуванні.

Згідно з опитуванням ITExpert, найбажанішими напрямами є: GameDev, Defense Tech, e-commerce, Fintech, Data Science. За типами компаній перевагу надають продуктовим (57,9%). Сервісні компанії цікавлять 9,2%, аутстаф — 4,8%, стартапи — 6,6%.

У ZONE3000 найважче знайти кандидатів у сферах ML&AI, DevOps і Senior-розробки. Часто бракує досвіду або гнучкості до нових технологій. В EPAM фіксують постійний попит на Data, Cloud, .NET, а також на Security, SAP, Shopify, Golang, Salesforce, Performance Analysis.

Серед сфер, яких фахівці уникають, лідирує гемблінг — 61%, adult-контент — 44%, блокчейн — 24%, GameDev — 19%. 26% опитаних не мають упереджень до жодної сфери.

Ринок праці також українізувався: у жовтні 2022 року 84% вакансій на Work.ua були українською, у жовтні 2023 — 95%, а у вересні 2024 — вже 97%. Частка вакансій російською зменшилася до 1,5%.

За даними AIN, 43% айтівців повідомили про серйозні зміни у кар’єрних планах, ще 43% — про помірні, 14% не змінили своїх орієнтирів.

У 2024 році пріоритетами стали: фінансова стабільність і зростання доходу — 72%, підтримка родини — 54%, професійний розвиток — 37%, власна справа чи стартап — 35%. Купівля нерухомості втратила актуальність (17%), натомість зростає частка тих, хто прагне емігрувати (19%).