Крістоф Гойсген у сльозах закрив Мюнхенську конференцію-2025: розбіжності, рішення та виклики для Європи
Завершуючи роботу Мюнхенської безпекової конференції та одночасно головування в MSK, Крістоф Гойсген не зміг стримати сліз. Його каденція припала на 2022-2025 роки — найтяжчі для Європи часи після закінчення Другої світової війни. “Це було неймовірно важко…” — сказав Гойсген, витираючи очі. Зала вибухнула оплесками підтримки. Згодом, в інтерв’ю німецьким медіа, голова конференції підбив підсумки, зазначивши, що цьогорічна безпекова подія стала справжнім шоком для європейців. Однак, водночас, за його словами, вона змусила переглянути шляхи захисту Європи від нових загроз, враховуючи, що США та Трамп вже опинилися «на іншій планеті».
“Наші спільні цінності вже не такі спільні”
Мюнхенська безпекова конференція 2025 року виявила серйозні розбіжності між США та Європою. Віце-президент США Дж. Д. Венс у своїй промові різко розкритикував європейських партнерів, а спецпредставник США з питань України Кіт Келлог прямо заявив, що Європа не братиме участі в переговорах з Путіним. Це стало важким ударом для ЄС.
В інтерв’ю ZDF “Heute-journal” голова конференції Крістоф Гойсген визнав, що події останніх днів стали для Європи справжнім жахіттям. Однак він підкреслив, що ця конференція дала чітке розуміння ситуації: стало очевидно, що адміністрація Трампа перебуває в іншій реальності.
У той самий час президент України Володимир Зеленський закликав Європу взяти ініціативу у свої руки. Тепер європейським лідерам доведеться вирішувати, як відповісти на ці виклики.
Крістоф Гойсген підсумував, що з триденної Мюнхенської конференції можна винести дві ключові думки. Перша — це позиція віце-президента Венса, яка фактично ставить під сумнів спільні цінності США та Європи.
Друга — попри цю різку риторику, участь інших американських представників показала, що трансатлантичний зв’язок усе ще існує. Однак вплив Дональда Трампа відчувається навіть серед тих політиків, які менш критично ставляться до його політики. “Ми помітили, що навіть республіканські сенатори обережно висловлюються публічно, оскільки бояться реакції свого президента”, — зауважив Гойсген.
Деякі американці також занепокоєні
Дехто з американських дипломатів також поділяє занепокоєння щодо можливих рішень США проти Європи. Колишня посол США при НАТО Джулі Сміт вважає, що існує ризик, що Трамп може погодитися на виведення 20 тисяч американських військових, яких Байден направив до Європи після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Ці війська розміщені переважно в Польщі та Румунії, а також частково в країнах Балтії, і становлять приблизно п’яту частину всього американського контингенту в Європі.
На думку Сміт, якщо США зараз підуть на такий крок, інші союзники – зокрема Велика Британія, Франція та Німеччина – можуть вважати подальше розміщення своїх військ на східному фланзі НАТО надто ризикованим. Крім того, якщо Трамп захоче завдати політичного удару по Німеччині, він може вирішити вивести з країни від 30 до 40 тисяч американських військових, що суттєво змінить баланс сил у регіоні. Сміт попереджає, що ситуація викликає серйозну тривогу.
Додатково союзники НАТО занепокоєні нещодавніми заявами Трампа про можливу «денуклеаризацію» разом із Росією. Це може поставити під загрозу розміщення американської тактичної ядерної зброї в Європі, яку використовують деякі європейські ВПС.
“М’яч на нашому полі”
“Є десятиліття, коли нічого не відбувається, і є тижні, коли відбуваються десятиліття“, – так президент Фінляндії Олександр Стубб підсумував результати безпекової конференції. “М’яч тепер на нашому полі“, — охарактеризував він ситуацію, коли Європа зіткнулася з реальністю: післявоєнний порядок, ймовірно, більше не працює. Тепер їй доведеться самостійно забезпечувати власну безпеку перед загрозою російської агресії. Поки одні перебували в шоковому стані через усвідомлення цієї загрози, інші пропонували більш прагматичний підхід до її вирішення. Олександр Стубб підкреслив, що Європа має довести США свою спроможність робити вагомий внесок у глобальну безпеку.
Подібну думку висловив і генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він зауважив, що для того, аби європейці мали вплив на процеси прийняття рішень, їм потрібно довести свою важливість. Лише так вони зможуть повернутися до участі в переговорах щодо України, зокрема в питаннях, пов’язаних з гарантіями безпеки для країни, щоб захистити її від можливих нових атак Росії.
Хоча Гойсген, підбиваючи підсумки і вказав, що не побачив достатньо чіткої реакції з боку європейських партнерів, він відзначив певні зрушення. Потужний сигнал від США призвів до того, що вже в понеділок у Парижі відбудеться зустріч міністрів закордонних справ ЄС, присвячена ситуації в Україні. “Було відчуття, що Європа справді почула це послання”, — зазначив він.
У ЄС готові підвищити оборонні видатки
Прогрес помітний і в питанні оборонних витрат. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала виключити оборонні видатки з правила про тривідсотковий дефіцит бюджету в ЄС. “Тут вже є певна готовність діяти”, – підсумував Гойсген.
Правило тривідсоткового дефіциту (3% дефіциту ВВП) є частиною Пакту стабільності та зростання Європейського Союзу. Воно передбачає, що дефіцит державного бюджету країн-членів не повинен перевищувати 3% від їхнього ВВП. Це правило спрямоване на забезпечення фінансової стабільності та запобігання надмірному зростанню боргових зобов’язань.
Однак у контексті зростаючих загроз безпеці в Європі з’являється ідея зробити виняток для оборонних витрат. Урсула фон дер Ляєн запропонувала виключити їх із загального розрахунку бюджетного дефіциту, щоб країни могли інвестувати більше в оборону без ризику порушення фінансових правил ЄС.
Крістоф Гойсген наголосив, що для Європи важливо не стільки брати участь у переговорах між Росією та Україною, скільки мати чіткий план для забезпечення безпеки України.
“Ми повинні проявити більше рішучості, адже саме це в кінцевому підсумку вражає Володимира Путіна“, — підкреслив він.
США більше не хочуть захищати Європу
Підсумовуючи свої розмови під час конференції, колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначає: є очевидним, що політика США під керівництвом Дональда Трампа змінила орієнтацію на безпеку в Європі. США більше не хочуть залишатися основним захисником Європи, а розглядають можливість часткового виведення своїх військ і зміщення своїх стратегічних пріоритетів в інші регіони світу. У Мюнхені склалося враження, що США готуються відмовитися від своїх зобов’язань щодо безпеки в Європі. Промову віце-президента Дж. Д. Венса Ландсбергіс та інші учасники сприйняли як підтвердження того, що американський уряд бачить себе союзником правих популістських рухів у Європі, які намагаються зруйнувати європейський проєкт, подібно до того, як це робить Москва.
Крістоф Гойсген очолює Мюнхенську безпекову конференцію. За фахом економіст, він розпочав кар’єру в Брюсселі. Після приходу до влади Ангели Меркель у 2005 році Гойсген став частиною її команди в канцлерському апараті, а згодом представляв Німеччину в ООН. 61-ша Мюнхенська конференція з безпеки була останньою для Гойсгена на посаді голови.
Гойсген передає керування MKS Столтенбергу
У 2025 році його замінить колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Прикметно, що Столтенберг високо оцінив роботу Гойсгена, відзначивши, що той зробив одну з найважливіших зустрічей експертів з безпекової політики у світі “сильнішою, ширшою та кращою”. Тепер йому буде простіше продовжувати цю важливу роботу.
Столтенберг, який мав би перебрати головування на конференції, тимчасово відкладе свої обов’язки на шість місяців. Причина – його призначення міністром фінансів у перехідному уряді Норвегії, його рідної країни. Однак у лютому 2026 року, як і планувалося, він очолить наступну конференцію з безпеки.
