Spotify знадобилося близько 150 днів, щоб зібрати мільйон користувачів, Instagram – близько 75 днів, ChatGPT всього п’ять днів. Життєвий цикл інновацій скорочується, розвиток технологій пришвидшується. Наслідки технологічного розвитку стають усе впливовішими і часто непередбачуваними.
З моменту запуску ChatGPT компанією OpenAI світ вступив у нову еру генеративного штучного інтелекту. Цей інструмент стрімко набув популярності в різних країнах, змінив підходи до роботи, навчання та навіть спілкування. Хто з нас не стикався із репліками в соцмережах, які замість друзів для нас продукував ШІ? Звісно, це не може не турбувати, інколи й дратувати і вже точно змушує замислюватися над втратою людського чинника у нашому повсякденному спілкуванні. На щастя, не всі призначають ШІ своїм помічником у комунікаціях із близькими людьми. Багато хто відводить йому роль виконавця рутинних завдань, що значно економить час і вивільняє ресурс для творчості та справжньої креативності.
Наразі ChatGPT стає не просто поточною технологічною інновацією, а важливим чинником у цифровій екосистемі багатьох держав. При цьому рівень його використання суттєво відрізняється від країни до країни і залежить від низки факторів — від економічних умов до рівня цифрової грамотності.
Розглянемо, які країни лідирують за рівнем використання ChatGPT і що саме впливає на цей процес. Від Індії, де майже половина населення активно використовує інструмент завдяки потужній ІТ-індустрії, до США, де ChatGPT впроваджується в освітніх і наукових сферах, — кожна країна має свої особливості й причини того, чому штучний інтелект став невід’ємною частиною їхнього повсякденного життя.
На використання ChatGPT впливають такі чинники, як розвиненість технологічної інфраструктури, доступ до високошвидкісного інтернету, наявність сучасних цифрових пристроїв. Усе це робить ШІ-інструмент доступним у країнах з розвиненою цифровою екосистемою. Рівень цифрової грамотності населення, зокрема серед молоді, також впливає на інтенсивність застосування ChatGPT. Як відомо, молодші покоління швидше сприймають нові технології. Державна політика та економічні можливості також відіграють важливу роль у масштабах впровадження штучного інтелекту: у країнах із доступнішою технологією більше користувачів можуть долучитися до цифрових інструментів.
У цьому зв’язку молоді за медіанним віком країни частіше використовують ChatGPT. Це пояснюється технічною підкованістю молодого населення. Наприклад, в Індії та Філіппінах, де рівень використання ChatGPT високий, респонденти використовують ШІ для конкретних цілей, таких як допомога в дослідженнях або віртуальна особиста допомога. Натомість у США та Німеччині, де рівень використання ChatGPT нижче, респонденти частіше “грають” з цим інструментом, без конкретних цілей.
Для споживачів, які використовують ШІ більше, ніж просто з цікавості, ключовою темою є виконання конкретних завдань. Йдеться про досягнення фінансових цілей, пошук персоналізованих рекомендацій або знаходження товарів, подібних до запропонованих.
Багато споживачів мають певний досвід взаємодії з штучним інтелектом, але як вони ставляться до цієї технології?
Споживачі демонструють глибоке розуміння як позитивних, так і негативних аспектів штучного інтелекту. Більшість з них чітко усвідомлює ризики, з якими зустрінеться, якщо технологія ChatGPT буде реалізована неправильно.
За даними у Boston Consulting Group, у цілому близько 40% респондентів в опитуванні сказали, що вони захоплені штучним інтелектом, 28% мають суперечливі почуття, а 29% стурбовані.
33% стурбовані безпекою даних і етичним використанням ШІ, 30% відсотків хвилює ймовірність заміни працівників у певних професіях. Значна частина респондентів має суперечливі почуття щодо впливу ШІ на робочі процеси.
Споживачі бачать цінність, яку технологія ШІ може забезпечити, зокрема у покращенні їхнього повсякденного життя. 39% респондентів позитивно оцінюють вплив ШІ саме на сферу повсякденності. Захоплення ШІ у сфері праці також є високим: 60% вважають, що ШІ допоможе в навчанні та освіті, а 55% очікують підвищення ефективності на робочому місці.
Усі ці фактори формують явище, яке має назву “Крива дезінформації-захоплення-турботи”. На початкових етапах використання ШІ споживачі зазвичай відчувають побоювання щодо нової та незнайомої технології. Це робить їх вразливими до дезінформації та міфів про неї. Як нова технологія ШІ може бути складною і заплутаною темою для тих, хто не має достатнього рівня цифрової грамотності.
Згодом, коли споживачі більше дізнаються про ШІ та взаємодіють з такими додатками, як ChatGPT або рекомендаціями в магазинах на основі ШІ, їх захоплення можливостями технології зростає. Утім поступове розуміння, яке приходить із досвідом, привносить у розуміння цієї технології нові, більш обгрунтовані занепокоєння, відмінні від початкових страхів. Серед них: чи не станемо ми надто залежними від ШІ? Чи не загрожують певні ризики від ШІ моїй роботі? Чи не будуть мої дані скомпрометовані?
Отже, розвиток технологій, зокрема ChatGPT, значно змінює підходи до роботи, навчання та повсякденного життя. Попри переваги штучного інтелекту, споживачі усвідомлюють як його позитивний вплив, так і потенційні ризики, що породжує суперечливі почуття. Тим, хто використовує цей інструмент у повсякденні, важливо забезпечити етичне використання ШІ та гарантувати безпеку даних, аби уникнути непередбачуваних наслідків і максимально застосувати його потенціал для поліпшення якості життя.
