Криза в Ормузькій протоці та конфлікти з Газпромом: як Європа готується до нестабільної зими

Світові ЗМІ висвітлюють занепокоєння єврозони щодо можливого припинення постачання газу взимку. Зокрема, Financial Times зазначає, що ситуація на Близькому Сході може призвести до закриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світових поставок зрідженого природного газу. Це може загрожувати енергетичній безпеці Європи.

Вже дві зими поспіль Європа отримує газ з перебоями і тепер готується до нових викликів. Але минулі зими були досить лагідними, тому Старому Світу вдалося завершити сезон з рекордними запасами в газосховищах. Переходячи на скраплений природний газ (СПГ), єврозона стала більш залежною від світових ринків. Хоча газові сховища заповнені, навіть невеликі збої можуть ускладнити ситуацію.

Енергетичний наглядовий орган ЄС Acer попереджає, що якщо споживання газу цієї зими значно перевищить показники попередніх років, країнам ЄС доведеться підвищити свою конкурентоспроможність на ринках зрідженого природного газу (ЗПГ) для поповнення запасів у 2025 році, що потенційно призведе до зростання оптових цін на газ.

Видання The Guardian повідомляє про нещодавнє зростання цін на блакитне паливо в Європі на 5% на тлі побоювань щодо можливого припинення постачання з Росії через юридичні суперечки між російським “Газпромом” та австрійською нафтогазовою та нафтохімічною компанією OMV. Через це ціни на газ в Європі піднялися вище 45 євро за мегават-годину через можливий дефіцит постачання газу взимку.

OMV виграла справу проти “Газпрому” та розраховує на компенсацію за нерегулярні поставки газу до Німеччини, що може спровокувати повне припинення експорту російського блакитного палива. Якщо OMV не здійснить платіж у розмірі 213 млн євро, поставки можуть бути зупинені вже наступного тижня. Варто зазначити, що Європа отримує близько 38 млн кубометрів російського газу щодня через Україну, половина з якого призначена для Австрії.

У Великій Британії ціни на газ піднялися на 3% і перевищили 114 пенсів за терм (довідково: терм – одиниця енергії для вимірювання обсягу природного газу в Великобританії та США. Один терм дорівнює 29.3 кВт·год або 100,000 британських теплових одиниць (BTU). Проте ці рівні все ще нижчі за рекордні показники серпня 2022 року. Австрійська влада запевняє, що країна підготовлена до можливих перебоїв, маючи достатні запаси і альтернативні джерела.

Аналітики Rystad Energy очікували зниження цін на газ у Європі завдяки достатнім запасам. Вони прогнозують, що надлишок видобутку викопного палива може знизити ціни на енергоресурси вже наступного року. Зростання імпорту зрідженого природного газу (СПГ) у жовтні на 17% забезпечило зимові запаси, хоча обсяг імпорту був на 16% нижчим, ніж торік, через зменшений попит на фоні високого виробництва відновлюваної енергії.

Чим ризикує Європа через ймовірне припинення постачання блакитного палива

Зростання цін на газ у Європі, спричинене потенційною зупинкою постачання з боку “Газпрому” після судового рішення на користь австрійської компанії OMV, створює певні ризики у соціально-політичній та економічній сферах.

Очевидно, що зростання тарифів на опалення та електроенергію може вдарити по гаманцю громадян. Крім того, високі витрати на енергоресурси для промисловості можуть підняти собівартість продукції, що спровокує зростання цін на товари та послуги і може спричинити додатковий інфляційний тиск. Раптовий перехід на інші джерела газу – скраплений природний газ чи поставки з Норвегії – може обернутися ще більшими витратами та логістичними викликами для країн ЄС.

У соціальному плані зростання цін на енергію може знизити рівень життя, що може підвищити соціальне напруження і спричинити громадські протести або тиск на уряди щодо субсидій чи компенсацій, що додатково навантажить держбюджети.

На політичному рівні ситуація ставить під загрозу енергетичну безпеку Європи, яка намагається зменшити залежність від російського газу. Раптове припинення постачань може викликати енергетичну кризу, змусивши ЄС диверсифікувати поставки та інвестувати у відновлювану енергетику. Це також може підштовхнути ЄС до суворішої санкційної політики проти Росії, що вплине на світову економіку, особливо на ринок енергоресурсів.

Зростання цін на газ і можливі перебої з постачанням створюють тиск на уряди європейських країн. Виборці можуть вимагати від влади швидких рішень для стабілізації цін, що ускладнює координацію спільної політики ЄС. Національні уряди можуть бути змушені ухвалювати складні рішення, балансуючи між внутрішніми економічними потребами і довгостроковими зобов’язаннями перед ЄС щодо енергетичної незалежності.

45 євро за мегават-годину та 114 пенсів за терм – це мало чи багато?

Ціну газу в Європі, яка перевищила 45 євро за мегават-годину, і оптову ціну у Великобританії, що досягла 114 пенсів за терм, варто розглядати в контексті попередніх періодів та поточної ситуації на енергетичних ринках. У порівнянні з попередніми роками ціни на газ нині залишаються відносно помірними, особливо порівняно з серпнем 2022-у, коли внаслідок російського вторгнення вони “пробили стелю” у 300 євро за мегават-годину. Тоді в ситуації невизначеності та суттєвого зниження поставок російського газу утворився гострий дефіцит.

У порівнянні з цим піковим значенням нинішні 45 євро виглядають поміркованими, проте вони все ще перевищують звичайний сезонний рівень. У холодну пору року ціни зазвичай зростають через збільшення попиту на опалення. Тому значення у 45 євро за мегават-годину є середнім, однак на тлі ризиків щодо стабільності постачань це може стати передумовою для подальшого зростання цін, особливо якщо виникнуть перебої в постачанні або підвищиться попит через холодну зиму.

Також для розуміння поточної кон’юнктури енергоринку важливий глобальний контекст: на світових ринках спотові ціни на зріджений природний газ можуть сягати $20-30 за мільйон британських теплових одиниць (що еквівалентно 70-100 євро за мегават-годину) у періоди високого попиту або обмежених поставок. Порівняно з цим, поточні європейські ціни залишаються нижчими, але їхня подальша динаміка залежатиме від доступності ЗПГ та конкуренції з азійськими країнами за ці ресурси.

У Великобританії оптова ціна на газ у 114 пенсів за терм також є вищою за середній рівень, хоча це все ще значно нижче за показники 2022 року, коли ціни сягали понад 400 пенсів за терм. Загалом, нинішній рівень цін виглядає контрольованим, однак у разі виникнення перебоїв у постачанні або суворих погодних умов ціни можуть стрімко зрости. Тож, порівняно з можливими зимовими стрибками, значення у 45 євро за мегават-годину може здатися помірним.

Дії єврозони щодо зменшення енергозалежності від Росії

Прагнучи енергетичної безпеки та зменшення залежності від російських постачань, єврозона розвиває альтернативні джерела енергії та інфраструктуру. Зокрема, ставку зроблено на збільшення імпорту зрідженого природного газу із США, Катара, Норвегії та Алжира. ЗПГ доставляється танкерами, що дозволяє гнучко адаптувати поставки до потреб європейських країн.

Окрім цього, значну роль відіграє Норвегія, яка залишається одним із найнадійніших постачальників газу до ЄС і в останні роки збільшила обсяги постачань, частково компенсуючи втрати російського газу. Ще однією альтернативою є Південний газовий коридор, через який азербайджанський газ постачається в Європу транзитом через Грузію, Туреччину та Грецію. Цей маршрут допомагає диверсифікувати поставки та зменшити залежність від російського газу. Країни Центральної Європи, зокрема Угорщина і Словаччина, прагнуть збільшити імпорт газу з Азербайджану.

Для зменшення залежності від викопного палива та стабілізації енергосистеми в перспективі Європа інвестує у сонячну та вітрову енергетику. Німеччина, Данія та Нідерланди розширюють свої проєкти вітроенергетики, зокрема офшорні вітрові станції на узбережжі.

Франція та Фінляндія, серед іншого, покладаються на  ядерну енергетику для забезпечення базового навантаження на енергосистему.

Для покращення внутрішньої енергетичної безпеки Європа інвестує і в такі інфраструктурні проєкти як інтерконектори та нові газопроводи, що з’єднують країни ЄС. Це дає змогу перерозподіляти енергію між регіонами до тих, де вона більш необхідна. Такі мережі уможливлюють імпорт електроенергії з сусідніх країн, наприклад, Північної Африки.

Крім того, в Європі запроваджено програми енергоефективності, спрямовані на скорочення споживання населенням на промисловість. Мається на увазі модернізація обладнання, утеплення будівель, використання енергоефективних приладів та ін.

Завдяки диверсифікації джерел енергії, розвитку відновлюваних технологій та інвестицій в сучасну інфраструктуру Європа поступово посилює свою енергетичну незалежність та стабільність.

Тетяна Вікторова