Наразі ЗСУ продовжують утримувати територію всередині Курської області, але ситуація стає дедалі складнішою. Як повідомляє Politico, інтенсивні російські атаки змушують Україну розглядати можливість виходу з Курська. Українське командування постає перед ухваленням непростих рішень. Чи варто ризикувати й утримувати позиції під загрозою оточення, чи доцільніше вчасно відступити, зберігши сили?
Офіційний Київ зберігає обережність у коментарях. У Генеральному штабі ЗСУ повідомляють, що ситуація в Курській області знаходиться під контролем. Разом з тим, військові аналітики попереджають: якщо момент буде обрано неправильно, українські підрозділи можуть опинитися в пастці. З іншого боку, сам факт присутності ЗСУ на території Росії вже є серйозним викликом для Москви. Та чи достатньо цього для продовження операції? У нашому матеріалі ми аналізуємо поточну ситуацію в Курській області, відзначаючи українські здобутки та загрози контрнаступу РФ.
Полювання на логістику: новий етап війни
Російські війська активізували атаки на логістичні маршрути, які ведуть з України до Курської області. Ще наприкінці лютого військово-аналітичний проєкт DeepState повідомляв про інтенсивне вогневе ураження росіянами всього, що рухається на Сумщині в напрямку Курська. Найбільш небезпечною ділянкою стала Писарівка-Юнаківка, де ворог застосовує FPV-дрони та артилерію.
За даними DeepState, російські сили повністю окупували Свердлікове і тиснуть на західній частині території Курського угрупування Сил оборони України. Основна мета ворога — перекриття української логістики, що може суттєво ускладнити утримання українських позицій у регіоні.
Згідно з актуальною аналітикою DeepState за 9 березня, активізація бойових дій на правому фланзі Курського угрупування Сил оборони триває, зокрема в районі села Курилівка біля державного кордону з Сумщиною. Російські війська прагнуть тримати контроль над логістичними маршрутами, як вогневими, так і фізичними. Ворог має перевагу в БПЛА, зокрема FPV-дронах, які активно використовуються для вогневого контролю руху “на” та “з” Курщини.
Провал “трубопровідної операції” РФ
Попри активізацію російських атак, українські війська здійснюють ефективні контрудари. 9 березня Десантно-штурмові війська України оприлюднили відео, де зафіксовано знищення російських спецпризначенців, які переміщувалися по гілці газопроводу в напрямку Суджі з метою закріпитися там на околицях. Завдяки аеророзвідці вдалося завчасно виявити ворожі сили та завдати ударів за допомогою артилерії та безпілотних систем. Російські пабліки також обурюються тим, що телеграм-канал, який веде дроновод Мойсей, допоміг українській розвідці та заздалегідь злив ідею операції. Він прямим текстом попросив привезти кисневі балони до Курська ще 1 березня.
За даними російських Z-каналів, погана підготовка операції призвела до того, що частина російських солдатів загинула від задухи, оскільки їм не забезпечили необхідного обладнання для пересування в газопроводі. Деякі російські воєнні блогери вже змінили тон оцінок наступу в Курській області, визнаючи значні втрати серед своїх військ.
Як повідомляє Командування Десантно-штурмових військ ЗСУ, на цей час сили російських спецпризначенців виявляються, блокуються та знищуються. Втрати противника в районі Суджі дуже великі.
Залучення північнокорейських військових: значний виклик для України
За інформацією The New York Times, Росія продовжує залучати до бойових дій у Курській області північнокорейських військових. Це значно ускладнює ситуацію для українських захисників, адже новий потік добре підготовлених російських підрозділів та корейських військових, які наступають великими групами під прикриттям артилерійського вогню, ставить українські сили під загрозу відрізання від основних позицій.
Командир українського підрозділу зв’язку, на якого посилається видання, зазначає, що ворог переважає чисельно: «Вони змітають нас, наступаючи групами по 50 північнокорейців, тоді як у нас на позиціях лише шестеро».
За інформацією The New York Times, Росія повернула собі вже близько двох третин території Курщини, яку Україна захопила минулого літа. Якщо українські війська будуть змушені відступити, це стане серйозним ударом по стратегічних задачах Києва. Операція в Курській області мала великий потенціал слугувати розмінною монетою у можливих мирних переговорах. Однак нинішня ситуація змушує командування ЗСУ ухвалювати непрості рішення.
Проблема вузького плацдарму
Військовий аналітик Ян Матвєєв вказує на те, що український плацдарм у Курській області небезпечно звузився — коридор між західними та східними флангами скоротився до 12-13 км. Крім того, весь фронт контролюється російськими дронами, що робить оборону надзвичайно складною та витратною.
Матвєєв зазначає, що подальше утримання Курської області буде можливим ще протягом 1-2 місяців, але ціна такого рішення може бути надто високою. Якщо ЗСУ продовжать оборону в умовах, що погіршуються, баланс втрат зміниться не на користь України. Водночас, відступ означатиме втрату території, що могла б бути використана у переговорах.
Переговори “пробуксовують”, пише Ян Матвєєв, а зайнята українськими силами територія поступово скорочується. Зараз вона становить близько 350 квадратних кілометрів, але до моменту можливого перемир’я може зменшитися до 50–100 квадратних кілометрів. Для порівняння, два невеликі російські плацдарми в Харківській області займають майже 200 квадратних кілометрів, тож немає гарантії, що на переговорах вдасться обміняти навіть їх.
При цьому важливо зважати на те, що на кону стоять не лише території, а й життя досвідчених українських бійців і збереження сучасної техніки. Втрата цього ресурсу суттєво послабить можливості всього українського угруповання. Тому не можна виключати сценарію, за якого ЗСУ ухвалять рішення про відхід із Курської області та зосередяться на обороні кордону Сумщини, щоб захистити її від можливого наступу російських військ із Курська.
Як повідомляє американське видання AOL, семимісячна українська операція в Курській області на межі зриву після прориву російських військ поблизу міста Суджа. Росіяни подолали оборонну лінію, яка утримувала їх протягом пів року. Російські війська змогли скористатися паузою в наданні Україні американських розвідданих, щоб прорвати оборону ЗСУ. Війська Кремля провели швидкий рейд, прикритий артилерією та дронами, і захопили непокриті території. “Ми можемо підтвердити збільшення кількості атак з використанням плануючих бомб, “шахедів” і безпілотників“, — заявив виданню The New York Post капітан Олександр Кабанов, заступник командира дивізіону радіоелектронної боротьби 15-ї артилерійської розвідувальної бригади. Спираючись на джерела в українських збройних силах, видання повідомляє про імовірне виведення з Курщини українських військ протягом двох тижнів.
Інформацію підтверджує і The Time. Згідно з п’ятьма високопоставленими джерелами, на які посилається видання, рішення США призупинити військову розвідку для України сприяло просуванню Росії на фронті, що ослабило переговорну позицію Зеленського і призвело до численних втрат серед українських військових. Один з офіцерів зазначив, що найбільша проблема — це моральний дух, оскільки українські війська залишаються без деяких з найкращих систем озброєння через відсутність підтримки з боку США.
Україна перед важким вибором
Якими можуть бути сценарії подальших дій на Курщині?
Сценарій 1: Відхід ЗСУ з Курської області
Збереження сил: вихід дозволить уникнути оточення та вивести досвідчені підрозділи.
Посилення оборони Сумщини: українські війська можуть сконцентруватися на укріпленні кордону.
Політичні втрати: втрата плацдарму ослабить переговорні позиції України.
Сценарій 2: Продовження оборони
Значні втрати: утримання території призведе до виснаження військ і техніки.
Можливість контрудару: якщо вдасться стабілізувати ситуацію, ЗСУ можуть завдати втрат росіянам.
Ризик оточення: якщо наступ РФ триватиме, відхід може стати складнішим.
Враховуючи інтенсивність російських атак, ЗСУ стоять перед важким вибором: утримувати позиції, ризикуючи значними втратами, або вчасно вийти з Курської області, зберігши сили для оборони Сумщини. Політичний аргумент утримання Курська важливий, але вирішальним залишається питання безпеки українських військових.
З огляду на ситуацію, найближчі тижні стануть критичними для України в цьому регіоні. Рішення про подальші дії визначатиме не лише тактичні перспективи, а й загальну стратегію Києва у війні.
