Арешт Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду не відбувся. В МЗС України заявили, що цей факт завдав «важкого удару» системі міжнародного кримінального права. «Монголія дозволила злочинцеві уникнути правосуддя, тим самим розділивши його відповідальність за військові злочини», – заявив спікер Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
Напередодні МКС заявив, що всі його члени мають обов’язок затримувати осіб, яких розшукує суд. Водночас було визнано, що на практиці мало що можна зробити, якщо Монголія не дотримається цього обов’язку. «Президент Путін є втікачем від правосуддя», — сказала Алтантуя Батдорж, виконавча директорка Amnesty International Mongolia. — Будь-яка поїздка до держави-члена МКС, що не закінчується арештом, буде стимулювати поточний курс дій президента Путіна і має бути розцінена як частина стратегічних зусиль з підриву роботи МКС».
Монголія – країна, затиснута між двома потужними сусідами: Росією та Китаєм, – дійсно мала небагато можливостей для маневру. У цьому зв’язку президент Південноафриканської Республіки Сиріл Рамафоса зауважив, що арешт Путіна міг би бути сприйнятий Росією як акт агресії, еквівалентний оголошенню війни.
Ще більш чітко висловився речник уряду Монголії в заяві виданню Politico, заявивши, що країна опинилася в ситуації енергетичної залежності і ускладнює можливість арешту Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду через військові злочини в Україні.
«Монголія імпортує 95% своїх нафтопродуктів та понад 20% електроенергії з нашого найближчого оточення. Ці постачання є критично важливими для забезпечення нашого існування і існування нашого народу», — сказав речник. Він додав, що Монголія завжди дотримувалася політики нейтралітету у всіх своїх дипломатичних відносинах, і війна Росії проти України цю позицію не змінила. Вона не засудила вторгнення Росії в Україну і утрималася від відповідного голосування в Організації Об’єднаних Націй.
Зазначимо, що Росія роками веде переговори про будівництво трубопроводу для транспортування 50 мільярдів кубометрів природного газу на рік з Ямальського регіону до Китаю через Монголію. Проєкт, відомий як «Сила Сибіру 2», є частиною стратегії компенсації падіння продажів газу в Європі після широкомасштабного бойкоту російських ресурсів через вторгнення в Україну.
Не можна сказати, що Путін взагалі індиферентно ставився до можливості бути заарештованим. Свого часу він не поїхав на саміт БРІКС. Його візит було скасовано після тиску з боку громадянського суспільства та рішення південноафриканського суду, яке підтвердило зобов’язання Південної Африки виконати ордер МКС на арешт російського президента. Однак відвідування Монголії, вочевидь, не турбувало його в цьому контексті.
І дійсно, Монголія зустріла Путіна з почесною вартою і не зробила навіть натяку на те, що йому загрожує арешт. Не було і офіційної реакції Монголії на заклики зреалізувати ордер.
Центральна площа столиці була прикрашена величезними монгольськими та російськими прапорами. У другій половині дня зібралася невеличка акція протесту, де демонстранти тримали плакат із вимогою «Геть звідси військового злочинця Путіна». Ще одна акція протесту пройшла у вівторок біля пам’ятника репресованим в Улан-Баторі, який вшановує тих, хто постраждав від комуністичного режиму Монголії, підтримуваного Радянським Союзом. Уряд Монголії не прокоментував ці події.
За даними Центру європейської політики аналізу, візит Путіна до Монголії переслідував кілька цілей, які не мали нічого спільного з офіційною версією. По-перше, передбачалося, що міжнародна поїздка відверне увагу від подій у Курську та допоможе зберегти імідж Путіна як сильного лідера вдома та за кордоном. Дійсно, важко втримати повагу до Росії як до глобальної сили, коли її президент перебуває в ізоляції і не відвідує ключові міжнародні заходи протягом двох років.
Консультанти Кремля сподівалися, що“безстрашна” поява Путіна на публіці надішле сигнал його прихильникам, що Захід не може диктувати умови Росії. Рейтинг російського президента останнім часом впав на тлі повільної реакції Москви на події в Курську, тож для суспільства знадобився меседж, який би простимулював повернення поваги до Путіна.
Як відомо, Монголія є однією з 94 країн, які у червні підписали спільну заяву, що підтверджує їхню «непохитну підтримку» МКС. Ерденебалсурен Дамдін, громадянин Монголії є одним із суддів МКС. Нагадаємо, що Монголія стала членом МКС ще у 2003 році. Згідно з установчим договором суду, Монголія має обов’язок співпрацювати з судом, зокрема, арештовувати і передавати будь-яких підозрюваних, які потрапляють на її територію. Оскільки МКС не має власної поліції, суд змушений покладатися на держави та міжнародну спільноту для допомоги в арештах.
Напередодні візиту Путіна до Монголії речник Міжнародного кримінального суду доктор Фаді ель-Абдалла повідомив, що держави-учасниці суду, включаючи Монголію, «мають обов’язок співпрацювати відповідно до Розділу IX Римського статуту» — угоди, яка створила суд. У випадку некооперації судді МКС можуть винести відповідне рішення і повідомити про це Асамблею держав-учасниць. Тоді Асамблея має вжити заходи, які вважатиме доцільними.
Водночас угода зазначає, що за певних обставин держави можуть бути звільнені від обов’язку здійснити арешт, якщо це призведе до «порушення зобов’язань за договором» з іншою державою або якщо це порушить «дипломатичний імунітет особи або майна третьої держави». А це фактично знімає відповідальність за не арешт Путіна.
Врешті-решт, відмова країни, яка є членом Міжнародного кримінального суду, видавати підозрюваного підриває авторитет самого Суду і міжнародної кримінальної юстиції загалом. Це створює значні переваги для осіб, підозрюваних у скоєнні міжнародних злочинів.
Прокоментував відмову Монголії виконати свій обов’язок перед МКС і генпрокурор Андрій Костін: Сьогодні Путін принизив Монголію, цинічно використавши її як розмінну монету у своїй геополітичній грі. Хочу нагадати владі цієї країни, що здатність дотримуватись своїх зобов’язань за міжнародним правом є одним із головних критеріїв належності держави до цивілізованого світу. Світ, який цінує життя і свободу людини»
Після поїздки, під час якої Путін і президент Монголії Ухнагійн Хурелсух підписали угоди щодо постачання енергоносіїв і нафтопродуктів, реконструкції електростанції та захисту навколишнього середовища, Кремль цинічно заявив, що такі установи, як МКС, не можуть обмежити Росію у стосунках зі «світовою більшістю».
МЗС України заявило, що це удар по міжнародній системі кримінального права, і воно працюватиме над наслідками для Улан-Батора.
