Київ на межі: Віталій Кличко розповів про причини енергетичної кризи, політичні проблеми і двовладдя в місті 

Ситуація з енергопостачанням у Києві взимку 2026 року оголила системні проблеми столиці, яка переживає масштабні удари по критичній інфраструктурі та дефіцит ресурсів, поєднані з обмеженими управлінськими можливостями місцевої влади. Мер Києва Віталієм Кличком розповів про проблеми міста під час повномасштабної війни, зокрема питання енергопостачання, комунальної інфраструктури, бюджету та двовладдя між міською владою і вертикаллю президента.

Енергетична криза

Віталій Кличко зазначає, що після масованих ударів по теплоелектроцентралях та аварії в енергосистемі країни місто фактично втратило значну частину досягнутого прогресу з відновлення теплопостачання. Ще до нової аварії кількість будинків без опалення вдалося скоротити з кількох тисяч до приблизно сотні, однак каскадне відключення електроенергії зупинило роботу систем тепло- і водопостачання та призвело до повторного знеструмлення і охолодження тисяч будинків. Він підкреслює, що в умовах морозів місто було змушене фактично заново запускати опалювальний сезон у половині житлового фонду.

Мер Києва наголошує, що масштаб робіт з порятунку систем опалення у січні був критичним через низькі температури і ризик повного виходу мереж з ладу. За його словами, тоді довелося терміново зливати воду з систем у тисячах будинків, а відновлення тепла відбувалося в надзвичайно складних умовах. Він акцентує увагу на роботі комунальників, які працювали безперервно вдень і вночі, часто на межі фізичних можливостей, і стверджує, що без їхніх зусиль більшість житлових будинків могла б залишитися без опалення надовго.

Кличко вважає, що ключовою проблемою стала нестача персоналу в комунальній сфері, спричинена мобілізацією та загальним кадровим дефіцитом. Багато працівників були призвані до війська, а ті, хто залишився, змушені виконувати роботу за двох або трьох. Він пояснює, що лише нещодавно місто отримало можливість повністю бронювати працівників, задіяних у тепло- та електропостачанні, і це рішення стало критично важливим для стабілізації ситуації.

Коментуючи заяви голови Деснянської РДА про можливі вигрібні ями у разі замерзання каналізації, Кличко зазначає, що не вважає за можливе серйозно обговорювати подібні сценарії. Він характеризує такі висловлювання як хайп і некомпетентність.

Говорячи про критику щодо недостатньої кількості когенераційних установок у Києві порівняно з Харковом, він пояснює, що столиця історично будувалася як місто з централізованою системою тепло- та електропостачання. Він підкреслює, що забезпечити мегаполіс такого масштабу виключно когенераційними установками технічно неможливо, а виробництво тепла для них є вторинною функцією. За його словами, нині в Києві працює п’ятнадцять таких установок, частина з яких була закуплена за кошти міста, а частина надана партнерами та державою, і вони передусім забезпечують об’єкти критичної інфраструктури.

“Зараз ми запустили 5 міні-ТЕЦ, загальна кількість когенераційних установок в місті – 15. Одну з них ми отримали від наших партнерів, одну – від держави, всі інші закупили за власні кошти. Ще дві когенераційні установки на днях надала Німеччина. У першу чергу установки забезпечують критичну інфраструктуру. Так, місто на 100% з водою. Тепло в будинках, де його досі немає, ми поступово відновлюємо”, – заявив Кличко.

Він зауважує, що відсутність електроенергії є загальнонаціональною проблемою, а не винятково київською, оскільки вся країна стикається з великим дефіцитом потужностей. Навіть за умови масового впровадження когенерації її неможливо розглядати як універсальне рішення, зважаючи на вартість, технічні обмеження та масштаби споживання столиці, яка взимку потребує близько двох тисяч мегават електроенергії.

За словами Кличка, альтернативи централізованому теплопостачанню для Києва наразі не існує, але водночас визнає необхідність поступової децентралізації системи з огляду на постійні загрози з боку Росії. Така трансформація потребує тривалого часу, системного планування та значних фінансових ресурсів, яких неможливо швидко залучити в умовах війни.

Віталій Кличко пояснює, що фінансові можливості міського бюджету не можна розглядати у відриві від масштабу загроз, з якими стикається столиця під час повномасштабної війни. Київ є однією з головних цілей російських атак, і за кількістю застосованих ракет, дронів та ударів по критичній інфраструктурі місто перебуває в принципово інших умовах, ніж більшість українських міст, навіть тих, що розташовані поблизу лінії фронту. Обстріли призвели до сотень загиблих цивільних, серед яких десятки дітей, і це прямо впливає на здатність міста стабільно функціонувати.

Він наголошує, що метою таких атак є не лише фізичне руйнування інфраструктури, а й психологічний тиск на населення, провокування паніки, депресії та внутрішніх конфліктів у суспільстві. Частково, за його оцінкою, ворог досягає цього результату, оскільки тривалі відключення світла і тепла неминуче впливають на емоційний стан людей. Водночас підготовка до можливих криз розпочалася з перших днів повномасштабного вторгнення, і місто системно інвестувало у резервні джерела живлення.

Кличко зазначає, що Київ закупив понад тисячу генераторів різної потужності, які були спрямовані насамперед на забезпечення водопостачання, водовідведення, теплової генерації та інших критично важливих систем. За його словами, без цієї роботи місто опинилося б у кризовому стані ще в попередні зими. Перед нинішнім опалювальним сезоном загальні потужності генерації електроенергії в столиці були навіть вищими, ніж до початку повномасштабної війни, однак жодна підготовка не може повністю нівелювати наслідки прямих ракетних влучань.

Він вважає, що вирішальним фактором у збереженні енергосистеми залишається робота протиповітряної оборони. За його словами, атаки мають комплексний характер, адже противник намагається знищувати не лише об’єкти інфраструктури, а й самі засоби ППО. Він підкреслює, що без тієї частки збитих ракет і дронів, яку демонструють сили оборони зараз, наслідки для Києва були б значно гіршими, і висловлює вдячність військовим за їхню роботу.

Говорячи про підтримку армії, Кличко зазначає, що місто системно допомагає Збройним силам України. За його словами, лише за минулий рік на потреби війська було спрямовано близько 12 мільярдів гривень з міського бюджету, передано десятки тисяч дронів, засоби радіоелектронної боротьби, транспорт і обладнання відповідно до запитів військових підрозділів.

Відносини з органами державної влади

Коментуючи публічну критику з боку президента, Кличко наголошує, що внутрішні звинувачення між різними рівнями влади грають на користь ворога. В умовах, коли люди тривалий час залишаються без базових послуг, емоційна напруга неминуче зростає, і суспільство починає шукати винних серед своїх. За його словами, саме цього і прагне Росія, щоб відповідальність за руйнування розмивалася і зникало усвідомлення справжнього джерела проблем.

Кличко підкреслює, що міська влада працює в режимі безперервного реагування, а кількість звернень від мешканців через гарячі лінії свідчить про масштаб проблеми. Він зазначає, що хоче попросити вибачення у тих киян, які опинилися в найважчих умовах, і просить розуміння, оскільки не всі процеси можна прискорити навіть за максимальної мобілізації ресурсів.

Він зазначає, що соціальні служби міста цілодобово опікуються маломобільними людьми, а медична система столиці з 2022 року функціонує в автономному режимі. При цьому всі лікарні забезпечені генераторами, резервним водо- та електропостачанням, що дозволяє їм працювати навіть під час масштабних відключень.

Говорячи про закиди щодо недостатньої організації роботи на рівні районів, Кличко пояснює, що міський голова фактично не має повноважень впливати на керівників районних державних адміністрацій. Ці посадовці призначаються і підпорядковуються вертикалі президента, а мер не може ані призначати їх, ані застосовувати до них дисциплінарні стягнення, попри те що вони відповідають за частину комунальних питань, зокрема стан тротуарів і прибирання снігу.

Така система управління створює парадоксальну ситуацію, коли відповідальність перед мешканцями формально є, а реальних важелів впливу немає. За його словами, міська влада змушена вирішувати проблеми шляхом постійних нарад і публічних звернень, намагаючись уникнути конфронтації, але водночас забезпечити елементарне функціонування міста в умовах війни.

Віталій Кличко зазначає, що управління житлово-комунальним господарством у Києві поділене між різними структурами. Він пояснює, що дороги прибирає підприємство “Київавтодор”, і за його словами, стан доріг у місті в цілому можна вважати прибраним. Водночас тротуари перебувають на балансі різних установ, але за їх чистоту відповідають районні адміністрації. Без доріг неможливо забезпечити своєчасний проїзд швидкої допомоги та пожежних машин, а шляхи сполучення є артеріями міста, без яких життєдіяльність районів значно ускладнюється. Він зазначає, що тротуари і двори перебувають на балансі районів, а дороги – на балансі міста.

Мер Києва наголошує, що минулого року з бюджету Києва було вилучено вісім мільярдів гривень на користь центрального бюджету, що це вплинуло на можливості міста фінансувати розвиток і модернізацію енергетики та комунальної сфери. Майже 70% бюджету Києва займають захищені статті, зокрема заробітні плати лікарям, викладачам, вчителям і комунальникам. Фактично бюджету розвитку у міста майже немає, і відсутність додаткових коштів не означає бездіяльності міської влади. Ремонт доріг і мостів є критично важливим не тільки з точки зору зручності, але й для забезпечення економічної екосистеми міста, а також для підтримки податкових надходжень, частина яких спрямовується на підтримку Збройних сил України.

За словами Кличка, численні кримінальні провадження проти комунальних підприємств, які працюють над відновленням енергосистеми, є частково політичним тиском. З 2019 року проти мерії було відкрито понад півтори тисячі кримінальних справ, але реальних підозр отримали лише обмежена кількість працівників, а більшість проваджень закрита. Кличко підкреслює, що такі дії паралізують роботу служб у критичний момент і ускладнюють реагування на надзвичайні ситуації, а їхнє завдання ускладнюється ще й через низькі зарплати та кадрову текучку.

Мер зазначає, що голів районних адміністрацій, які відповідають за комунальні служби, призначає президент, і мер не має повноважень ні призначати, ні давати догану цим посадовцям. Це створює парадоксальну ситуацію, коли відповідальність перед мешканцями формально є, але реальних важелів впливу у міської влади немає. У таких умовах доводиться вирішувати проблеми шляхом нарад, публічних звернень і координації з районними адміністраціями, щоб забезпечити мінімальний рівень життєдіяльності міста в умовах війни.

Питання двовладдя в Києві є складним і створює додаткові виклики для роботи міської влади. Він пояснює, що призначення начальника військової адміністрації у столиці, на його думку, є незаконним, оскільки суперечить закону України про правовий режим воєнного стану та указу президента про утворення військових адміністрацій. На початку повномасштабної війни він погодився на призначення генерала Жирнова, а згодом генерала Попка, враховуючи воєнну ситуацію, і визнає, що в таких умовах військовим було простіше комунікувати з військовим. Він підкреслює, що проблема виникає, коли люди, які не мають жодного стосунку до військових, намагаються втручатися в господарчу діяльність міста, що створює двовладдя і незрозумілість у розмежуванні повноважень між військовими і цивільними.

Кличко зазначає, що він намагається уникати конфліктів і гострих протиріч, бо нині не час звинувачувати один одного, але визнає, що наслідки двовладдя іноді проявляються у роботі міста, створюючи додаткові складнощі. Він наголошує, що за чотири роки не мав можливості зустрітися з президентом Зеленським для обговорення поточної ситуації в Києві, що обмежувало ефективність комунікації між столичною владою та центральною.

За словами Кличка, історично його стосунки з Володимиром Зеленським почалися задовго до його президентства. На початку президентської каденції спроби його усунути через Офіс Президента створювали додаткові труднощі. Він зазначає, що багато разів намагався налагодити комунікацію, розуміючи, що робота президента у воєнний час надзвичайно складна, і що успіх дій президента критично впливає на ситуацію в місті та країні загалом.

Віталій Кличко зазначає, що після публічних заяв його почали запрошувати на селекторні наради та онлайн-зустрічі, де він доповідає про поточну ситуацію в місті та бере участь у прийнятті рішень разом з центральними органами влади, зокрема Міненерго та Кабінетом міністрів. Він підкреслює, що така комунікація є важливою і сподівається, що вона буде стабільною і тривалою, адже спільна робота центральної влади і міської адміністрації над вирішенням проблем Києва в умовах війни є критично необхідною.