Словесна перепалка між Віктором Орбаном та Урсулою фон дер Ляєн у Європарламенті: як її коментують зарубіжні ЗМІ
Ця суперечка, яка розгорілася на тлі проросійської політики Орбана, а також того, що Угорщина наразі головує у Раді Європейського Союзу, не лише відображає персональну неприязнь між двома політиками, але й акцентує на більш широких процесах у європейській політиці. Для Орбана цей конфлікт є можливістю закріпити свій імідж захисника “суверенітету” Угорщини від “диктату Брюсселя”, що особливо вигідно йому всередині країни, де контрольовані ЗМІ створюють образ непохитного лідера. Водночас фон дер Ляєн отримує підтримку проєвропейських сил, що зміцнює її позиції в ЄС.
Важливо зазначити, що цей конфлікт виходить за межі лише особистих амбіцій політиків: він символізує глибший розкол у Європі між прихильниками інтеграційних процесів та націоналістичних рухів, які прагнуть повернутися до політики “національних інтересів” і блокування наднаціональних структур. Що про це пишуть зарубіжні ЗМІ?
De Standaard – Бельгія. Ця перепалка на руку обом її учасникам, – такого висновку приходить брюссельська De Standaard:
“Відносини між фон дер Ляйєн і Орбаном напружені вже довгий час. У червні Орбан єдиним проголосував проти другого терміну німкені на посаді голови Єврокомісії. … На думку Орбана, ЄС під керівництвом фон дер Ляйєн проводить політику війни. Це протистояння – на руку обом. Орбан через контрольовані ЗМІ може продемонструвати, що він, мовляв, продовжує боротися проти горезвісного “Брюсселя”. А фон дер Ляйєн знає, що її позиція принесе їй окуляри в рядах проєвропейських фракцій. Їй уже зараз аплодують стоячи”.
La Repubblica – Італія. Орбан бажає зруйнувати Європу зсередини, – пояснює римська La Repubblica:
“Глава уряду Угорщини перетворився на путінського поплічника. … Ми, європейці, часто забуваємо про те, що коріння війни в Україні тягнеться від маніфестацій на Майдані, над яким майоріли сині проєвропейські прапори. Але Путін про це не забув. А в особі Орбана він знайшов інструмент, який дозволяє настроїти Європу проти самої себе. Протягом багатьох років Брюссель дивився убік і вдавав, ніби нічого не бачить. Проте вчорашні зіткнення в Європарламенті показують, що нарешті прийшло усвідомлення асиметричної війни, яка ведеться не лише на Донбасі, а й усередині наших власних кордонів”.
Der Standard – Австрія. Віденська Der Standard бачить в Орбані політика, який бажає демонтувати Євросоюз:
“Прем’єр-міністр Угорщини – не заблукалий правий популіст, який у молоді роки був ще ліберальним борцем за свободу – і щосили боровся за вступ своєї країни до НАТО та ЄС, тобто у співтовариство країн вільного Заходу. Він перетворився на радикального та переконаного антиєвропейця. Його дії не керуються тактичними міркуваннями. Він має місію стратегічного характеру – він має намір розколоти відкритий, ліберальний і різноманітний Євросоюз і повернути його назад в епоху ‘національних альянсів’. І тут усі засоби хороші – навіть обман”.
Süddeutsche Zeitung – Німеччина. Різка реакція фон дер Ляйєн не надто й турбує Орбана, – як припускає мюнхенська Süddeutsche Zeitung:
“Його не хвилює, що думає про нього голова Єврокомісії. … Те, що думають про нього його 26 колег по ЄС, турбує Орбана трохи більше. Якби вони об’єдналися, то змогли б відчутно покарати Угорщину. Але у товаришах згоди немає. … У будь-якому разі найважливішою з політичної точки зору датою цього року для Орбана є 5 листопада. Цього дня в США буде обрано нового президента, і Орбан не втрачає жодної можливості політично прикувати себе до Дональда Трампа. Якщо в Америці переможе Трамп, то це у свою чергу зміцнить Орбана та всіх інших правих популістів у Європі. А от якщо Трамп програє, то програє й Орбан”.
Hospodářské noviny – Чехія. Позиція Орбана на європейській арені слабшає, – вважає празька Hospodářské noviny:
“Йому завжди вдавалося дотримуватися тонкої межі і не злити своїх найважливіших союзників, а саме – Німеччину. Він забезпечував собі підтримку за рахунок співпраці з німецькою автомобільною та військовою промисловістю. Німецькі підприємці зараз критикують той факт, що їх в Угорщині витісняють із різних галузей місцеві олігархи. … Зовсім недавно посол Німеччини в Будапешті, всупереч дипломатичній етиці, різко розкритикувала Орбана у своїй промові, присвяченій Дню об’єднання Німеччини. Минули часи, коли Орбан у своїх суперечках на європейському рівні міг розраховувати на підтримку канцлера Ангели Меркель”.
hvg – Угорщина. У Страсбурзі різку критику на адресу Орбана висловив і ватажок угорської опозиції Петер Мадьяр. Угорським політикам не слід було б використовувати Європарламент як майданчик для внутрішньополітичних дебатів, – зауважує будапештський тижневик hvg:
“Рука об руку з іншими угорськими політиками Орбан накликав на всіх нас ганьбу. … Угорські політики поїхали до Страсбургу, тому що Віктор Орбан думав, що це піде на користь його популярності. … А інші угорські [опозиційні] політики охоче підключилися, щоб самим отримати вигоду на тлі того, що відбувається – щоб допитувати з пристрастю, наставляти, викривати, давати здачі – і руйнувати”.
