У середині квітня 2025 року незалежне видання The Insider оприлюднило результати журналістського розслідування, яке проливає світло на нову масштабну інформаційну операцію Росії, цього разу спрямовану проти Молдови. За даними джерел, російська дезінформаційна мережа під назвою “Матрьошка” розгорнула агресивну кампанію в соцмережах, таких як X (колишній Twitter) і Bluesky, вперше зосередивши свою активність безпосередньо на внутрішній політиці цієї країни.
З часу здобуття незалежності Молдова залишається в зоні постійного інформаційного тиску з боку Росії. Кремль послідовно використовує весь арсенал гібридних впливів — від дезінформації до політичного втручання — аби тримати країну в орбіті власного впливу. Із моменту, коли громадяни Молдови зробили чіткий європейський вибір, обравши проєвропейського президента та уряд, атаки лише посилились. Особливо дратівливим для Москви став статус кандидата на вступ до ЄС, який Молдова здобула у 2022 році. Сьогодні кожен крок Кишинева до посилення інституційної стійкості та захисту інформаційного поля сприймається Росією як виклик — і, відповідно, зустрічається з новими хвилями дестабілізаційних зусиль. Особливу роль у цих зусиллях відіграє дезінформаційна мережа “Матрьошка”, яка активно працює на молдовському напрямку, підживлюючи недовіру до влади, ЄС та західних партнерів.
Кампанія, стилізована під західні джерела
Один з тривожних елементів кампанії — це її стиль, у якому подається брехлива інформація. Російські пропагандисти маскують відео під продукцію авторитетних світових медіа або академічних інституцій. У цих “матеріалах”, зокрема, йдеться про те, що президентка Молдови Майя Санду нібито здобула перемогу на виборах завдяки масованій пропаганді, а також переслідує політичних опонентів.
В окремому ролику, який буцімто створила французька державна служба VIGINUM (справжній орган, що бореться з дезінформацією), йдеться про те, що нібито щодня витрачалося по мільйону доларів на виробництво і розповсюдження проурядової пропаганди на користь Санду. Цей фейк, очевидно, створено з метою підірвати довіру до демократичних інституцій та міжнародних партнерів Молдови.
Кремлівська класика: “ЛГБТ-загроза” і “захоплення церкви”
Паралельно з політичними інсинуаціями, російська кампанія не нехтує перевіреними прийомами дезінформації: мовиться про нібито “зв’язки” Санду з ЛГБТ-спільнотою, нав’язування “нетрадиційних цінностей” та утиск “традиційної сім’ї”. Інший поширений наратив подається як бажання чинної влади взяти під контроль Православну Церкву в Молдові, що, на думку авторів фейків, мало б завершитися “остаточним злиттям з Румунією”.
Такі меседжі ретельно вплітаються в емоційно заряджені теми, які викликають суспільне збурення, страх, ненависть. Це типовий приклад гібридної війни з її апеляцією до емоцій і особистих переконань замість фактів, що властиво для ситуації постправди.
“Матрьошка” як нове покоління маніпулятивних технологій
За попередніми даними, наразі оприлюднено щонайменше 10 відео: чотири стилізовані під поважні ЗМІ, а шість — оформлені як виступи університетських викладачів. Окрім того, у соцмережах шириться фейкова обкладинка журналу, створена для посилення довіри до поширюваного контенту.
Це не перший прояв активності “Матрьошки”: у червні 2024 року мережа вже запускала фейковий соціальний ролик, який закликав до толерантності щодо людей з інвалідністю та ЛГБТ-спільноти, — ніби й благородна тематика, але приховано використана з метою збурити консервативну частину суспільства та підірвати авторитет державної влади.
Директор Служби інформації та безпеки Молдови (SIS) Александру Мустяце ще у грудні 2024 року застерігав, що ризик втручання з боку Росії зростає. Нинішня атака “Матрьошки” — підтвердження його слів і пряме свідчення того, що Кремль не полишає спроб розхитати ситуацію на західному фланзі України.
Як працює гібридна атака: анатомія впливу
Кампанія “Матрьошка»” проти Молдови — це лише один фрагмент у значно ширшій мозаїці гібридних впливів Кремля. За останні роки Росія суттєво вдосконалила свої методи інформаційної війни, перетворивши їх на багаторівневу систему, де кожен фейк не просто “вкидається”, а ретельно упаковується, маскується й багаторазово ретранслюється.
По-перше, дезінформація часто поширюється через фальшивих “експертів” — “університетських” псевдопрофесорів, фейкові аналітичні центри або вигадані НУО. Їхні відео стилізовані під академічні виступи, а тексти — під незалежну аналітику. Такий дискурс створює відчуття науковості та об’єктивності, хоча за «спікерами» стоїть російська пропагандистська машина.
По-друге, такі кампанії майстерно експлуатують локальні чутливості: мовне питання, статус церкви, тема ЛГБТ+, корупція, “традиційні цінності”. У випадку Молдови — це звинувачення Майї Санду у спробі підпорядкувати собі православну церкву, нібито за українським сценарієм. Це калька з кремлівського наративу про “гоніння на УПЦ” в Україні, яку активно використовують для мобілізації релігійно налаштованої аудиторії. За даними NATO StratCom COE, релігія давно є одним із ключових інструментів інформаційної війни РФ. У Молдові Росія традиційно використовує вплив Московського патріархату як важіль для просування антизахідних, антиевропейських і антиурядових меседжів.
Третій рівень — це екосистема поширення. Спершу фейкову інформацію публікує клонований сайт або “аналітичний центр”, далі — її підхоплюють боти в соцмережах, блогери, а згодом — офіційні особи або проросійські політики. Це явище отримало назву information laundering — “відмивання інформації”: фейк кілька разів “перепаковується” так, щоб виглядати легітимно.
Усе частіше російські кампанії заходять на нові платформи, зокрема Bluesky, X, Threads, власне, туди, де модерація слабша, а аудиторія шукає альтернативу традиційним ЗМІ. Це дозволяє проникати в інформаційне поле менш контрольованими маршрутами.
Важливий інструмент — симуляція соціальних ініціатив. Наприклад, у червні 2024 року “Матрьошка” поширила відео, яке стилізували під соціальну рекламу про інклюзію. Насправді ж, це був цинічний хід для посилення антизахідних меседжів і підживлення гомофобних настроїв.
Окрема стратегія — Doppelgänger-кампанії, про які ІА”ФАКТ” вже писало. Це клонування відомих медіа з мінімальними візуальними відмінностями: фальшиві версії сайтів Le Monde, The Guardian, Bild, де змінено одну букву в URL або повністю скопійовано дизайн. Ці сайти публікують вигадані новини, які потім поширюють у соцмережах серед не чутливої до підробок аудиторії. Такий формат дозволяє створити ілюзію “авторитетності” вигідних Кремлю наративів.
І, нарешті, Росія системно таргетує аудиторії діаспори та прикордонних спільнот, де посилює недовіру до влади, грає на темах етнічної ідентичності або історичної пам’яті.
Усе це — частини складного пазла, де головна мета — не лише дезінформувати, а дестабілізувати зсередини, викликати розбрат, зневіру і сумніви, навіть тоді, коли об’єктивно немає причин для моральної паніки.
Загалом, ідея зрозуміла: взяти реальні суспільні тріщини — і зробити з них прірву. Під виглядом “внутрішньої дискусії” запускається зовнішній меседж. І він діє, бо влучає не в логіку — а в емоції, страхи та особисті уявлення про “своє”.
Чому саме Bluesky?
Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США соціальна мережа Bluesky, заснована розробником Twitter Джеком Дорсі, почала стрімко набирати популярність. До кінця 2024 року кількість її користувачів сягнула 25 мільйонів. Як повідомляє фактчекінговий ресурс Детектор медіа, платформа стала прихистком для тих, хто залишив X (раніше Twitter) через суперечливі зміни, запроваджені Ілоном Маском. До Bluesky приєдналися чимало відомих американських зірок, зокрема Барбра Стрейзанд, Арнольд Шварценеггер, Джеймі Лі Кертіс, Гільєрмо дель Торо та Ріанна.
Втім, зростання платформи привернуло увагу й російських дезінформаторів. За даними Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, мережа “Матрьошка” почала активно використовувати Bluesky для поширення фейкових відео, deepfake-контенту та меседжів, спрямованих на дискредитацію України. Один із прикладів — відео з буцімто співробітницею лондонського наукового центру, яка критикує удари по Росії — фальшивка, створена на основі реального зображення, але повністю перекручена.
Таким чином, Bluesky, яка позиціонує себе як безпечний простір, опинилася перед викликом — або виробити дієві механізми протидії дезінформації, або ж ризикує перетворитися на нову платформу для прокремлівської пропаганди, особливо після часткової втрати аудиторії Росії на X.
Хто стоїть на варті правди: ключові фактчекінгові ініціативи світу
У відповідь на зростання дезінформаційних атак — від Doppelgänger-кампаній до маніпуляцій на внутрішні болючі теми — у світі сформувалася низка платформ, що системно викривають гібридні загрози. Вони не просто спростовують фейки, а й документують способи маніпуляції, викривають мережі псевдомедіа та підтримують локальні ініціативи. Серед них:
EUvsDisinfo — платформа Європейської служби зовнішньої дії. Вона оперативно реагує на російські дезінформаційні операції, веде базу даних маніпуляцій, зокрема й тих, що стосуються інформаційного простору Молдови.
International Fact-Checking Network (IFCN) — глобальна мережа фактчекерів під егідою Poynter Institute (США), яка встановлює стандарти незалежного фактчекінгу, сертифікує ініціативи з понад 100 країн.
EU DisinfoLab — неурядова організація, що викриває інформаційні операції, фейкові акаунти, клоновані сайти й бот-мережі. Саме вона першою задокументувала масштабні Doppelgänger-кампанії в Європі.
Global Disinformation Index (GDI) — незалежна аналітична структура, що оцінює медіа за ступенем ризику дезінформації. Вона оцінює медіа за ступенем ризику поширення дезінформації — і передає ці дані рекламним платформам. Механізм простий: сайт, який поширює вигадки, не отримує рекламних грошей. Це стимулює чесні медіа залишатися прозорими, а маніпуляторам ускладнює життя. Таким чином, довіра до інформаційного простору поступово стає економічно вигідною.
The Insider — розслідувальне медіа, що спеціалізується на вивченні інформаційних операцій Кремля. Саме The Insider першими розкрили кампанію “Матрьошка” проти Молдови.
Ці інституції не тільки захищають інформаційний простір, а й підвищують загальну стійкість до маніпуляцій. Їхню діяльність варто системно використовувати як джерело аналітики та доказів у викритті гібридних операцій.
