“Мертві душі” в армії: військовий розповів про схеми заробітку командирів на зниклих без вісти та СЗЧ

В українській армії існує тривожна практика, коли окремі командири отримують фінансові виплати за військовослужбовців, які загинули або самовільно залишили частину, при цьому добросовісні солдати нерідко потрапляють до розшукових баз як дезертири без будь-яких підстав. Ця система фальсифікацій, яка отримала неофіційну назву «мертві душі», формує замкнене коло проблем. Вона зачіпає як соціально-фінансову складову армії, так і психологічний стан самих військових.

Масштаб проблеми та сутність схем

Військовий інструктор Антон Чорний розповів, що командири навмисно затягують оформлення загибелі бійців або включають їх до списків СЗЧ (самовільно залишили частину), щоб продовжувати отримувати грошове забезпечення.

Ця практика стосується не лише солдатів, які загинули під час бойових дій, а й тих, хто безпосередньо виконував завдання на фронті і перебував на службі. Унаслідок таких дій облікові системи армії спотворюють реальну картину особового складу, створюючи ілюзію більшої чисельності військових і відповідно збільшення виплат.

Антон Чорний підтвердив, що проблема носить системний характер і зустрічається у більшості бригад. Він пояснив, що «мертві душі» включають тих, кого фізично вже немає на місці, або тих, хто перебуває у відпустці чи на лікуванні, але за документами продовжує числитися в складі частини, що дозволяє командиру отримувати виплати за них.

Добросовісні військові в базах розшуку

Крім маніпуляцій із загиблими та відсутніми, у розшукових базах часто опиняються солдати, які не порушували жодних правил служби. Антон Чорний навів власний приклад: перебуваючи на службі в Десантно-штурмових військах, він виявив себе в базі «АРМОР» як особу, що нібито самовільно залишила частину, тоді як ніхто не міг пояснити походження цих даних.

Він підкреслив, що навіть при зверненні до відповідних структур пояснень не надавали, створюючи ситуацію, коли офіцер або солдат фактично не захищений від неправомірних звинувачень.

Проблема ускладнюється тим, що поліція часто затримує таких військових без перевірки обставин, вилучає документи та техніку, не проводячи належного розслідування. Це формує атмосферу непевності та знижує довіру до системи обліку та контролю.

Виховання та мотивація майбутніх офіцерів

Військовий інструктор відзначив, що причини явища «мертвих душ» частково пов’язані з проблемами у вихованні молодих офіцерів. Під час зустрічі з курсантами Львівської військової академії імені Богдана Хмельницького він зауважив, що багато з них розмірковують над тим, як максимально ефективно отримати вигоду зі службових привілеїв, не проявляючи патріотичної мотивації чи відповідальності за військову дисципліну.

За його словами, формування таких моделей поведінки починається вже на етапі навчання, коли майбутні офіцери сприймають служіння не як обов’язок перед країною, а як можливість для особистого збагачення.

Соціальні та фінансові наслідки

За словами військового, практика «мертвих душ» завдає шкоди не лише добросовісним військовим, а й державним фінансам, оскільки привласнення виплат за неіснуючих бійців збільшує навантаження на бюджет, створює несправедливість у розподілі коштів і порушує дисципліну у збройних формуваннях.

Крім того, системні фальсифікації знижують ефективність кадрового обліку, ускладнюють планування ротацій та логістики, і у довгостроковій перспективі можуть позначитися на боєздатності підрозділів.

Ситуація з «мертвими душами» в українській армії є проявом комплексних проблем у кадровому обліку, контролі за виплатами та мотивації особового складу, що поєднує фінансові зловживання, системну некомпетентність та недостатнє виховання офіцерів. Відсутність прозорих процедур та належного нагляду створює ризик для державних ресурсів, знижує дисципліну серед військових і ускладнює роботу тих, хто чесно виконує обов’язки. Усунення цих проблем вимагає комплексного підходу, включно з реформою обліку, контролю за виплатами та зміною підходів до підготовки офіцерських кадрів.