Борис Джонсон написав чергову колонку у виданні Daily mail, яку без перебільшення можна назвати апологією Трампа. Там йдеться і про мужність, і про фізичну міць колишнього президента США, і про його незламність – і фізичну, і психологічну після “ураження” кулею вбивці. Багато хто закинув колишньому прем’єру Великобританії, що він був і залишається трампістом, і що це, мовляв, почасти пояснює його захоплення Трампом.
Але для нас важливе інше. Борис Джонсон виклав мирний план для України, який став для нього “очевидним” після зустрічі з колишнім американським президентом. І ось тут на тлі багаторазово повторюваних Трампом заяв про припинення війни протягом 24 годин, дійсно, стає цікаво з’ясувати спосіб, яким потенційний лідер США хоче досягти завершення війни. А ще цікавіше те, як Джонсон подає трампівське бачення миру – так, наче програмує його на конкретні кроки, спираючись на розуміння психології політичного стилю харизматичного популіста і відомого прихильника особистої дипломатії.
Джонсон налаштований геть оптимістично. Він уважає, що Трамп – це саме той майбутній президент США, який зможе встановити мир і який чітко розуміє реальність: поразка України буде масштабною поразкою Америки. Які причинно-наслідкові зв’язки тут бачить Джонсон? А він говорить про довгострокові наслідки перемоги Путіна і вплив цієї катастрофи на Європу, Америку та світ. Якщо Путін переможе в Україні, він, звичайно, не зупиниться на досягнутому. Колишній британський прем’єр закликає дослухатися до того, що каже російський президент: його перевернуте розуміння історії Польщі, причин початку Другої світової війни, розпад Радянського Союзу як “найбільшу катастрофу 20-го століття”, яку він прагне усунути.
Складається враження, що Борис Джонсон програмує Трампа, чітко розуміючи його психотип “вершителя долі світу”:
Якщо буде видно, що НАТО зазнала невдачі в Україні, і якщо буде видно, що Америка зазнала невдачі, то хто буде впевнений, що альянс заступиться за своїх членів?
Джонсон розгортає панорамну картину негативного сценарію за перемоги Росії:
Поки Путін дестабілізує всю Східну Європу, руйнує досягнення Рональда Рейгана та знищує врегулювання після холодної війни, його китайські партнери будуть дуже раді захопити Тайвань, тоді як Хезболла далі атакуватиме Ізраїль.
Для Джонсона це буде світ, в якому американці постануть перед вибором: або відмовитися від будь-якого удавання глобального лідерства, або заплатити трильйони доларів, щоб відновити порядок і знову відправити молодих американців за кордон, щоб вони померли на чужій території.
Колишній британський прем’єр фактично зачіпає за живе Трампа і пропонує йому здорову альтернативу, видаючи її за власне трампівський план миру.
Він двоетапний. Перший етап передбачає зміцнення засобів підтримки України. Не можна, щоб українці билися однією рукою, зв’язаною за спиною. США мають дозволити їм використовувати ATACMS, щоб дістатися до російських аеродромів, а Великобританія – використовувати Storm Shadow.
Джонсон апелює до природніх амбіцій Трампа, який може все. Зокрема й, таку дрібничку – припинити бюрократичну метушню та зволікання, дати українцям ті дозволи, які їм потрібні.
На другому етапі плану, коли Путіна знову відштовхнуть, Джонсон уважає за доречне пропонувати йому угоду. Він переконаний, що під тиском українських військ за підтримку Заходу Путіну доведеться відійти принаймні до кордонів, які були до вторгнення у 2022 році. Решта України має бути визнана вільною країною, здатною вибирати свою долю в ЄС і НАТО.
І тут Джонсон апелює до ще однієї визначальної риси Трампа – бути ділком. Він запевняє, що саме такий план дозволить Трампу заощадити гроші, повернути війська США додому та змусити європейців зробити більше для власного захисту. І це, мовляв, одна з його ключових цілей.
Що ж Джонсон пропонує іншій стороні угоди, адже для Трампа як ділка це вельми важливо?
Він уважає, що план містить усі види стимулів, які можуть спрацювати з Путіним. Наприклад, твердження про те, що «спеціальна військова операція» (за фактом вторгнення) була успішною, і що він денацифікував Україну. Трамп може запропонувати Путіну повернення до тих часів, коли Росія була шанованим партнером G8 і навіть НАТО.
Спосіб, яким Джонсон пропонує зреалізувати цей план — сила, що також вельми імпонує Трампу.
Колишній британський прем’єр про всяк випадок нагадує, що саме Трамп дав українцям протитанкову зброю Javelin, яка мала вирішальну роль у битві за Київ у 2022 році. І висловлює настановче переконання про те, що за президентства Трампа Путін не був таким безрозсудним і злочинним, як за Байдена.
Зважаючи на те, що план має абсолютно гіпотетичну спрямованість, адже Трамп не є чинним президентом США, складається враження, що Борис Джонсон програмує його на певні рішення, спираючись на знання психологічно-комунікаційних особливостей дипломатії Трампа. За великим рахунком, вони є очевидними для тих, хто цікавиться питаннями дипломатичних відносин на сучасному етапі.
Зазначимо основне
Транзакційний підхід
Дипломатична стратегія Трампа часто зосереджувалася на розгляді міжнародних відносин як угод. Він розглядав зовнішньополітичні угоди через призму ділових операцій, наголошуючи на вигодах для Сполучених Штатів і часто оцінюючи успіх фінансовими чи матеріальними прибутками. Наприклад, його підхід до НАТО передбачав тиск на країни-члени, щоб вони збільшили витрати на оборону, стверджуючи, що США несправедливо несуть тягар колективної оборони
Власне, цю ознаку взяв на озброєння Джонсон, коли запропонував Трампу бути рішучим зараз, щоб зекономити в перспективі.
Америка перш за все
У доктрині Трампа «Америка перш за все» інтереси США завжди мали пріоритет над глобальними зобов’язаннями. Йдеться про націоналістичний підхід, спрямований на перегляд або вихід з міжнародних угод та установ, які він вважав невигідними для США. Приклади включають вихід із Паризької угоди щодо зміни клімату, Транстихоокеанського партнерства і ядерної угоди з Іраном.
В настановах для Трампа Джонсон врахував і цей аспект, показавши, що план щодо України є також і планом щодо Америки.
Двосторонні відносини в пріоритеті над багатосторонніми
Трамп традиційно віддає перевагу двостороннім переговорам над багатосторонніми угодами. Він вважає, що угоди “один на один” дозволили США ефективніше використовувати свою владу порівняно з багатосторонніми договорами та організаціями.
Власне тому Джонсон і пропонує Трампу поетапність реалізації плану, аби можна було досягти його шляхом двосторонніх відносин зі сторонами конфлікту.
Особиста дипломатія
Трамп завжди робив значний акцент на особистих стосунках зі світовими лідерами. Він вірив у свою здатність вести прямі переговори з іншими лідерами, часто в обхід традиційних дипломатичних каналів. Це було очевидно під час його зустрічі з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, де він намагався встановити особисті стосунки для просування переговорів про денуклеаризацію.
Джонсон надихає потенційного лідера США саме на такі потужні особисті кроки, апелюючи до його харизми, сталевих нервів і політичної міці.
Якщо Дональд Трамп повернеться до Білого дому, ми зможемо побачити, наскільки впливовою була стратегія Бориса Джонсона у програмуванні Трампа на встановлення миру в Україні.
