“Ми налаштовані на серйозні переговори з Україною. Їхній сенс полягає в усуненні першопричини конфлікту”: заяви Путіна під час нічної пресконференції

Завершуючи святкові заходи з нагоди 80-ї річниці Перемоги у Другій Світовій війні, Володимир Путін звернувся до представників засобів масової інформації з підсумковими заявами щодо подій, які відбулися в період з 7 по 10 травня. Виступ Путіна розпочався в ніч з 10 на 11 травня приблизно о 1:30 ночі за московським часом і тривав близько 20 хвилин. Про це повідомляють російські ЗМІ. Його можна вважати одним з найпізніших публічних виступів президента Росії у Москві.

Путін зазначив, що протягом цих чотирьох днів відбулися офіційні візити керівників трьох іноземних держав — Китайської Народної Республіки, Боліваріанської Республіки Венесуела та Соціалістичної Республіки В’єтнам. В цей період також було проведено 20 двосторонніх зустрічей із лідерами країн СНД, Азії, Африки, Близького Сходу, Європи та Латинської Америки. Загалом, за його словами, участь у святкових подіях взяли 27 глав держав, а також близько десяти керівників міжнародних організацій. Ще шість країн направили делегації високого рівня.

Президент РФ охарактеризував таку широку присутність закордонних делегацій і міжнародних організацій як “надихаюче свідчення справжньої єдності навколо незмінних ідей і цінностей спільної Великої Перемоги”. Путін наголосив, що йому було приємно особисто подякувати командуванню Корейської народної армії, а також передати щирі слова вдячності військовослужбовцям і командирам підрозділів спецпризначення Корейської Народно-Демократичної Республіки. За його словами, ці підрозділи разом із російськими військами професійно й сумлінно виконували бойові завдання зі звільнення прикордонних районів Курської області від “формувань так званого київського режиму”. Він окремо підкреслив, що північнокорейські військові виявили мужність, героїзм, високу професійну підготовку та дисципліну.

Путін також зазначив, що, попри погрози, тиск і навіть перекриття повітряного простору, до Москви на парад все ж прибули лідери деяких європейських держав, зокрема Сербії, Словаччини та Боснії і Герцеговини. Він наголосив, що в Кремлі добре усвідомлюють, з яким потужним зовнішнім тиском зіштовхнулися ці лідери, і тому високо цінують їхню політичну мужність, моральну стійкість і рішення особисто взяти участь у святкових заходах, вшанувати пам’ять героїв Другої світової війни, які воювали не лише за власні домівки, а й за визволення всього людства від “коричневої чуми”.

Президент РФ також звернув увагу на те, що для Росії надзвичайно важливо знати: мільйони європейців, зокрема й керівники держав, які проводять незалежну політику, зберігають пам’ять про ці події. Це, на його переконання, дає надію на те, що рано чи пізно, спираючись на історичний досвід і волю своїх народів, Росія зможе розпочати процес відновлення конструктивних відносин із європейськими державами — зокрема і з тими, хто сьогодні продовжує використовувати антиросійську риторику й демонструє агресивну поведінку. Він додав, що навіть у ці дні Кремль спостерігає, як з ним продовжують розмовляти з позиції сили — за його словами, у хамській манері й мовою ультиматумів.

У контексті сучасної міжнародної політики Путін виокремив стратегічне партнерство з Китайською Народною Республікою як приклад рівноправних відносин XXI століття. Путін повідомив, що голова КНР Сі Цзіньпін став головним почесним гостем на святкуванні 80-річчя Перемоги. Він також зазначив, що між країнами відбулися надзвичайно продуктивні переговори, за результатами яких було ухвалено два спільних документи на рівні глав держав і підписано низку міжурядових та міжвідомчих угод, що охоплюють енергетичну сферу, торгівлю, фінанси, науку, культуру та інші галузі. Як підкреслив Путін, вже досягнуто домовленості, що у вересні відбудеться його офіційний візит до Китаю для участі в урочистостях із нагоди 80-ї річниці Перемоги над мілітаристською Японією.

Володимир Путін фактично не прийняв пропозицію України та її західних союзників щодо запровадження нового 30-денного режиму припинення вогню. Замість цього він звинуватив Київ у тому, що той не дотримувався раніше оголошених Москвою перемир’їв. Зокрема, в недотриманні режиму “енергетичного перемир’я” у березні–квітні 2025 року, так званого “великоднього перемир’я” у квітні, а також триденного припинення вогню, яке Москва оголосила на 8–10 травня.

У цьому контексті Путін наголосив, що Росія неодноразово ініціювала припинення вогню, однак, за його твердженням, кожна з таких ініціатив була проігнорована або зірвана з боку Києва. Зокрема він акцентував на тому, що під час оголошеного з 18 березня по 17 квітня 30-денного мораторію на удари по енергетичних об’єктах, який був погоджений із президентом США Дональдом Трампом, українська сторона близько 130 разів порушила домовленість. Аналогічно, запропоноване Москвою великоднє перемир’я, за його словами, було порушено майже п’ять тисяч разів.

Путін запропонував обговорити питання про можливе перемир’я в рамках прямих переговорів між Росією та Україною, які можуть відбутися вже 15 травня в Стамбулі. При цьому він зазначив, що Москва готова брати участь у цих переговорах без будь-яких попередніх умов. Фактично, ця ініціатива Путіна означає повернення до формату та процесу, які використовувалися у 2022 році, але не призвели до жодного результату.

У своїй заяві президент Росії зазначив, що новий раунд переговорів має стати логічним продовженням перемовин, які вже проводилися у Стамбулі у 2022 році, але не дали результатів.

“Ми пропонуємо київській владі відновити переговори, перервані з їхнього боку наприкінці 2022 року. Відновити прямі переговори, причому, підкреслю, без жодних попередніх умов. Пропонуємо розпочати без зволікань уже наступного четверга, 15 травня, у Стамбулі — там, де вони проводилися раніше й де були перервані“, — заявив він.

Крім того, Путін заявив, що не виключає можливості досягнення нового припинення вогню в ході майбутніх переговорів. За його словами, мова може йти про “реальне перемир’я”:

“Ми налаштовані на серйозні переговори з Україною. Їхній сенс полягає в тому, щоб усунути першопричини конфлікту. … Не виключаємо, що в ході цих переговорів вдасться домовитися й про нове перемир’я, про нове припинення вогню — причому реальне перемир’я… Це був би перший крок до довгострокового сталого миру”.

Він повідомив, що 11 травня планує обговорити свою ініціативу з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом, який у 2022 році вже виконував роль посередника між Москвою та Києвом і надавав майданчик для організації переговорів. Путін висловив сподівання, що Ердоган підтвердить готовність сприяти встановленню миру в Україні. Він також не виключає, що в ході майбутніх переговорів вдасться досягти домовленості про нове перемир’я, тобто про нове припинення вогню.

Водночас російський президент повторив раніше висловлену позицію: Росія налаштована на серйозні переговори з Україною, і суть цих переговорів полягає у необхідності усунути першопричини конфлікту. Також він вперше за весь період повномасштабного вторгнення публічно назвав війну в Україні “війною”:

“Так, зараз тривають бойові дії, війна. Але ми готові говорити”.

За його словами, російська сторона високо цінує увагу та зусилля закордонних лідерів, які прагнуть до завершення цього конфлікту. Путін заявив:

“З нагоди Дня Перемоги — свята, яке в Росії має священне значення, з огляду на 27 мільйонів втрат — російська сторона втретє оголосила перемир’я. Москва передала свою позицію щодо цього перемир’я західним партнерам, які щиро шукають шляхи до миру. Російська сторона не виключала можливість продовження режиму припинення вогню, але тільки після аналізу того, як на цю ініціативу відреагує Київ.

Однак реакція української влади виявилася цілковитою відмовою. Російська пропозиція про перемир’я була зроблена 5 травня, а вже в ніч з 6 на 7 травня українська сторона здійснила масштабні атаки. У цих атаках було використано 524 безпілотники, ракети західного виробництва, а також 45 безекіпажних катерів у Чорному морі. За три дні — 8, 9 і 10 травня — коли тривало оголошене перемир’я, було зафіксовано п’ять спроб атак на державний кордон Російської Федерації в районі Курської області та на межі з Бєлгородською. Крім того, ще 36 атак відбулося на інших напрямках. Всі атаки були відбиті, і військові експерти вважають, що вони не мали воєнного значення й переслідували політичну мету, завдавши великих втрат”.

Путін наголосив, що українське керівництво не лише проігнорувало російське звернення про припинення вогню, а й намагалося залякувати іноземних лідерів, які прибули на святкування в Москву. Він підкреслив, що ті, хто таки приїхав, не є лідерами лише за посадою, а насамперед за характером і переконаннями, які вони готові відстоювати. Він запитав, хто ж намагався залякати цих людей — і сам відповів: ті, хто сьогодні віддає почесті колишнім солдатам СС, хто звеличує колаборантів Третього рейху. Путін охарактеризував такі спроби залякування як абсолютно невдалі та непропорційні, що не відповідають рівню претензій тих, хто їх здійснює.

Далі він повторив, що Москва неодноразово пропонувала кроки до припинення бойових дій і ніколи не відмовлялася від діалогу з Україною. Він нагадав, що саме українська сторона перервала переговори 2022 року. У зв’язку з цим Путін повідомив, що Росія, попри все, пропонує Києву поновити переговори, які було зупинено наприкінці 2022 року, і зробити це у форматі прямих перемовин — без жодних попередніх умов.

Росія, за його словами, налаштована на серйозні переговори з Україною, мета яких — не лише припинити бойові дії, а й усунути першопричини конфлікту, заклавши основу для довготривалого й стабільного миру. Він додав, що не виключає можливості досягнення в ході переговорів нових домовленостей про припинення вогню. При цьому підкреслив, що йдеться саме про реальне перемир’я, яке буде дотримано обома сторонами, а не стане лише підготовчим етапом до нового витка ескалації після доозброєння української армії та спорудження нових укріплень.

Путін риторично запитав: кому потрібен такий “мир”, який насправді є перервою перед новим витком війни? Російська пропозиція, як він висловився, залишається на столі. Тепер, наголосив він, слово — за українським керівництвом і тими, кого він назвав їхніми кураторами. За словами Путіна, ці західні куратори керуються власними політичними амбіціями, а не інтересами своїх народів, і хочуть продовжити війну проти Росії руками українських націоналістів.

На завершення Путін висловив вдячність тим державам, які намагаються виступати посередниками та сприяють мирному врегулюванню українського конфлікту. Він згадав, зокрема, Китай, Бразилію, держави Африки, Близького Сходу та — як він зазначив — нову адміністрацію Сполучених Штатів Америки.

Слід зазначити, що заява Путіна пролунала через кілька годин після того, як у Києві відбувся саміт лідерів країн — західних союзників України, відомих як “коаліція охочих”. Напередодні ввечері Кремль утримався від будь-яких коментарів щодо підсумків цього саміту, на якому прозвучала вимога до Росії запровадити повне й безумовне припинення вогню щонайменше на 30 днів — починаючи з 12 травня. Цю пропозицію озвучив Президент України Володимир Зеленський.

Для участі в саміті 10 травня вранці до Києва прибули канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та глава польського уряду Дональд Туск. Після перемовин із Зеленським усі п’ятеро лідерів провели спільну телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. У результаті вони дійшли згоди висунути до Кремля вимогу про негайне припинення бойових дій.

“Якщо Путін справді говорить про мир серйозно, у нього є шанс це довести. Досить “якщо”, “але”, умов і відтермінувань”, — заявив після саміту прем’єр Великої Британії Кір Стармер.

Президент Франції Емманюель Макрон додав, що у разі відмови Росії Захід готовий запровадити нові санкції.

На момент виступу Путіна в Україні ще не прокоментували пропозицію Кремля про проведення нового раунду переговорів у Стамбулі. Західні лідери також не висловили офіційної реакції на відмову Путіна підтримати ініціативу 30-денного перемир’я.