Бойко виступив з критикою “радикалів” та заборони УПЦ: реакція Єрмака і громадських діячів

Юрій Бойко, один із лідерів забороненої нині партії “Опозиційна платформа — За життя” (ОПЗЖ), а зараз нардеп, голова депутатської групи “Платформа за життя та мир” у Верховній Раді, створеної з колишніх членів ОПЗЖ, після тривалого мовчання знову публічно про себе заявив. Його несподівана активність в інформаційному просторі наштовхує на думку про нові політичні амбіції, можливо, пов’язані з майбутніми виборами. Заяви Бойка викликали широкий резонанс серед громадськості, представників влади, військових та блогерів, що свідчить про їхню неоднозначність у контексті поточного соціально-політичного клімату.

Бойко та його нові заяви

15 грудня 2024 року Юрій Бойко опублікував відеозвернення у TikTok, в якому розкритикував “радикалів”, які, на його думку, займаються перейменуванням міст, знесенням пам’ятників та забороною російської мови. Він також провів паралелі зі знесенням пам’ятників Христофору Колумбу у США, висловлюючи занепокоєння схожими тенденціями в Україні. Політик стверджував, що ці дії є проявом насильства і порушенням прав громадян.

“Схоже, наші радикали взяли той же курс і почали зносити пам’ятники країною, перейменовувати міста, забороняти людям говорити рідною мовою, забороняти їм ходити до тієї церкви, до якої вони хочуть ходити”, – заявив Бойко.

Він додав, що його погляди підтримує все більше українців, які виступають “за єдність країни і захист прав громадян”.

Реакція політиків і активістів

Заява Бойка спричинила бурхливу реакцію з боку Офісу Президента, військових і громадських діячів.

Голова Офісу Президента Андрій Єрмак підкреслив, що основною метою в умовах війни є захист України та перемога над Росією, а не поширення наративів, які корелюють із позицією Кремля.

“Деякі політики, здається, забули, що боротьба за незалежність та захист українців — це те, чим ми всі маємо займатися зараз”, — зазначив він.

Максим Жорін, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, назвав слова Бойка наслідком того, що частина проросійських політиків залишилася безкарною.

“Ці люди вже відчули запах виборів і вирішили вийти на поверхню. Вони є не меншими ворогами України, ніж російські солдати на фронті”, — наголосив він.

Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО, заявив, що чути в 2024 році про “насильство над людьми” від політика, який уникає згадок про дії Росії, виглядає незвично.

“Єдиними, хто чинить насильство над українцями, є росіяни”, — зазначив Коваленко.

Сергій Стерненко, блогер та активіст, розкритикував Бойка за те, що він продовжує відкрито діяти у Києві, пересуваючись з кортежем і нагородною зброєю. На думку Стерненка, Бойко забезпечує голоси для окремих політичних сил, фактично підтримуючи інтереси Москви.

Юрій Бойко: політичне минуле і репутація

Юрій Бойко є давнім гравцем української політики, відомим своєю проросійською позицією. У 2002–2005 роках він очолював НАК “Нафтогаз”, а згодом, у 2010–2012 роках, був міністром палива та енергетики в уряді Миколи Азарова. Його діяльність супроводжувалася скандалами, зокрема через придбання бурових платформ, які отримали назву “вишки Бойка”, внаслідок чого виникли підозри в корупції.

З 2018 року Бойко був співголовою ОПЗЖ, яка під час війни з Росією була заборонена як проросійська. Проте політик не втратив впливу, що демонструє його нова активність і заяви, спрямовані на мобілізацію прихильників, котрі поділяють його погляди.

Можливі політичні амбіції

Активізація Бойка може свідчити про його прагнення знову зайняти важливу роль у політичному житті України, особливо напередодні потенційних виборів. Його заяви виглядають спробою заручитися підтримкою тієї частини електорату, яка ностальгує за минулим або критикує сучасну владу.

Проте такі дії викликають серйозний спротив прихильників європейського курсу України. У теперішніх умовах війни з Росією будь-які заяви, що сприймаються як підтримка російських наративів, піддаються жорсткій критиці і можуть стати бар’єром для політичної реабілітації Бойка.