“Більше жодних “багатотомників”: Руслан Кравченко пояснив, як податкова зменшує тиск на бізнес

Проблеми оподаткування в умовах війни стали однією з ключових тем для українського бізнесу. Постійні ризики, пов’язані з обстрілами, втратою активів, релокацією, дефіцитом кваліфікованих кадрів, створюють надзвичайно складні умови для ведення підприємницької діяльності. Але не меншою проблемою для бізнесу залишається складна і заплутана податкова система, зокрема питання блокування податкових накладних та віднесення підприємств до категорії ризикових.

Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко зазначив, що під час війни українському бізнесу доводиться працювати в надскладних умовах. Він наголосив, що постійні обстріли, втрата активів, релокація, дефіцит кваліфікованих кадрів — це лише частина проблем, з якими щодня стикаються підприємці. Поряд з цим чимало їхніх скарг стосуються податкових питань. За його словами, податкова служба часто сприймається як орган, що ускладнює роботу. Він підкреслив, що змінити ситуацію цілком реально. Головне — змінити підходи у відносинах між податковою та платниками податків. Він заявив, що потрібно стати для бізнесу не перепоною, а справжнім партнером.

Руслан Кравченко повідомив, що з першого дня на посаді голови ДПС чує від бізнесу про найбільш наболіле — зупинку реєстрації податкових накладних та віднесення підприємств до категорії ризикових. Він зазначив, що це гострі питання, бо вони впливають на економічну активність бізнесу. У кінці 2024 року було зареєстровано понад 316,2 млн податкових накладних. Зупинена реєстрація 2,3 млн податкових накладних. Він нагадав, що відсіювання фіктивних угод, боротьба з ухиленням від сплати податків, забезпечення рівних умов — саме для цього була створена система моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР). Руслан Кравченко наголосив, що це автоматизований інструмент детінізації та збільшення бюджетних надходжень. Він пояснив, що система автоматично виявляє ризикові операції і зупиняє податкові накладні.

Водночас він зазначив, що ситуацію погіршив брак якісної комунікації й чітких та прозорих правил. За словами Руслана Кравченка, часом буває непросто отримати доступну відповідь, чому накладна заблокована чи чому компанія потрапила до ризикового списку. Він підкреслив, що як довести свою доброчесність, до кінця мало хто розуміє. З його слів, збоку виглядає як свавілля: зупинка без причин, без пояснень, без можливості захистити себе. Так справедлива система працювати не повинна. Жива комунікація з бізнесом сприяла виявленню проблем і спонукала до змін. Руслан Кравченко підкреслив, що проста й передбачувана система — це те, чого прагнуть усі. Він заявив, що бізнес повинен чітко знати алгоритми її роботи, критерії ризиковості та порядок дій у разі блокування накладної. За його словами, йдеться про комплекс рішень: прозорі правила, оперативна комунікація, зрозумілі пояснення. Він підкреслив, що такий підхід дозволить уникати корупційних ризиків.

Голова Державної податкової служби наголосив, що щоб якісно змінити систему, недостатньо аналізу — потрібні системна робота і діалог з тими, кого вона зачіпає. Він заявив, що разом з командою зустрівся з підприємцями Житомирщини, Дніпропетровщини, Львівщини, Миколаївщини та Одещини. Така комунікація буде в усіх регіонах, бо лише справжній діалог дає розуміння правильності змін.

“Я такий самий платник податків, як і всі громадяни України, і сильна економіка є нашою спільною метою. На зустрічах бізнес чітко ставить питання: чому працюючі компанії раптово опиняються в безвиході і хто допоможе виправити ситуацію?”, – задається питанням Кравченко.

Він повідомив, що перший крок у вирішенні цієї ситуації полягає у модернізації комунікації. Руслан Кравченко заявив, що для допомоги платникам у кожному регіоні створено консультаційні центри. Загалом їх 29, у кожному — пʼять-десять фахівців. Він підкреслив, що вони оперативно консультують про те, як працює СМКОР, як подавати таблиці даних, як виключити компанію з переліку ризикових, як розблокувати податкову накладну. Руслан Кравченко наголосив, що консультаційні центри працюють просто, доступно, зрозуміло.

Другим кроком він назвав максимальне інформування про необхідність подання таблиць даних платника ПДВ. За словами Руслана Кравченка, її відсутність — одна з головних причин зупинки податкових накладних, особливо у виробничих та аграрних підприємств, підприємств з надання послуг. Він пояснив, що така таблиця підтверджує реальність господарських операцій.

Руслан Кравченко наголосив, що третій крок — ухвалення рішень комісій з питань податкових ризиків — на підставі комплексного аналізу. Він підкреслив, що система визначення ризиковості має бути об’єктивною. За його словами, комісії ухвалюють рішення лише після всебічного аналізу діяльності підприємства.

Він повідомив, що четвертий крок — зменшення бюрократії. Руслан Кравченко зазначив, що податкова при вирішенні питань має запитувати чітко визначений перелік документів. Він наголосив, що бізнес масово скаржився, що доводиться подавати сотні сторінок документів, часто не пов’язаних з операцією або діяльністю підприємства.

Руслан Кравченко підкреслив: “Більше жодних “багатотомників”.

Він заявив, що п’ятий крок — виконання рішень судів. За його словами, багато спірних питань можна вирішити в досудовому порядку. Руслан Кравченко наголосив, що якщо ж рішення суду набрало сили — його треба виконувати.

Він повідомив, що шостий крок — чіткі відеоінструкції. За його словами, податкова створила ролики з роз’ясненнями, щоб підприємці розуміли кожен крок. Він зазначив, що у них доступно пояснюється, як проходять податкові накладні й розрахунки коригування в СМКОР, за якими критеріями визначають ризикових платників і що робити у випадку потрапляння в цей список.

Руслан Кравченко підкреслив:

“Ми відкриті до змін, але вони мають ґрунтуватися на ретельному аналізі та розумінні суті справи. Кожен учасник процесу повинен знати послідовність і логіку своїх дій та отримувати зрозумілий зворотний зв’язок”.

Він зазначив, що результати замість слів уже є. За його словами, з початку 2025 року кількість заблокованих податкових накладних скоротилася майже вдвічі. Якщо на початку січня цей показник сягав 0,76%, то в середині березня він становить 0,39%. На початку року з блокуванням зіткнувся кожний шостий підприємець, тепер — кожний восьмий. Водночас, за його словами, список ризикових підприємств з початку 2025 року скоротився майже на 10 тис. За цифрами стоять люди, їх праця, можливість вести бізнес, утримувати персонал. Декому, щоб позбутися статусу “ризиковий”, знадобився не один рік.

Кравченко навів приклад, коли одне з підприємств, що виробляє продукти нафтопереробки, включили до категорії ризикових у вересні 2023 року. Все через операції з контрагентами, які виявилися “ризиковими”. Після судової тяганини та виграної справи підприємство повторно потрапило в ризики через нові причини, майже рік воно не оскаржувало це рішення. Позбутися статусу “ризикове” вирішили в лютому 2025 року, позитивне рішення отримали завдяки чіткому дотриманню рекомендацій податкової.

Руслан Кравченко навів ще один приклад — сільськогосподарського підприємства, яке стало “ризиковим” у квітні 2024 року. Він пояснив, що причиною стала недостатність трудових ресурсів та відсутність операцій, які б підтверджували реальне вирощування і постачання продукції. Хоча протягом року компанія подавала повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості, у документах бракувало вагомих доказів. У лютому 2025 року компанія отримала конкретні рекомендації від податкової і надала вичерпні підтвердження своєї діяльності. Результат — виключення зі списку ризикових.

Ось ще один кейс. Транспортна компанія стикалася з блокуванням податкових накладних через невідповідність обсягів постачання та придбання послуг. Податкова не раз відхиляла подані таблиці даних через відсутність пояснень та документів. Він зазначив, що підприємство отримало детальні рекомендації і правильно оформило документи — основні фонди, трудові ресурси, дозволи, технічні паспорти. Це дозволило розблокувати накладні і запобігти подальшим зупинкам їх реєстрації.

Кравченко зазначив, що аналіз діяльності підприємства показав: 99% його ліміту у 2024-2025 роках сформовані завдяки пальному, а у 2024 році при реалізації на 14,5 млн грн до бюджету сплачені лише 7,7 тис. грн. У наданих ДПС документах не було підтверджень наявності техніки, обробки землі чи складських залишків зерна. Також виявлені запаси товарів, не пов’язані із сільським господарством. Руслан Кравченко наголосив, що за підсумками перевірки ДПС відмовила в реєстрації податкових накладних.

Голова Державної податкової служби про її подальші шляхи. Перший крок — ДПС уже ініціювала зміни до механізму зупинення реєстрації податкових накладних. Він заявив, що свої пропозиції змін до постанови уряду №1165 передали до Мінфіну. Наразі вони опрацьовуються з фахівцями міністерства. Він прогнозує, що зміни скоротять кількість заблокованих накладних. За його словами, ключових змін шість:

1. Збільшені ліміти для ознаки безумовної реєстрації накладних за обсягом постачання в поточному календарному місяці (друга ознака). Граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента — до 100 тис. грн. Змінена умова щодо кількості платників, де керівник може займати аналогічну посаду (зараз три, планується пʼять). Операції з невеликими сумами (до 10 тис. грн) будуть реєструватися без затримок, нині ліміт становить 5 тис. грн. Ліміт обсягу таких операцій в поточному місяці збільшиться до 3 млн грн (наразі 500 тис. грн).

2. Спрощені ознаки безумовної реєстрації податкових накладних за експортними операціями для підприємств, які працюють на територіях із загрозою боїв, але де активних боїв наразі немає. Планується також швидша обробка накладних за такими операціями, якщо коди УКТЗЕД таких операцій збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і він не внесений до переліку ризикових.

3. Менше бюрократії після виключення платників з переліку ризикових. Накладні підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо компанія має позитивну податкову історію та виконуються інші визначені умови.

4. Удосконалений механізм автоматичного врахування таблиць даних платника — зниження потреби подавати документи для врахування таблиці.

5. Змінюються окремі показники позитивної податкової історії — більше підприємств зможуть скористатися такими показниками. Зокрема, в першому показнику ліміти обсягу операцій збільшені з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента — з 100 тис. грн до 500 тис. грн, змінена умова в частині кількості платників, де керівник може займати аналогічну посаду (зараз три, планується пʼять).

6. Змінюється критерій ризиковості операцій щодо подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника податку на додану вартість. Не вважатиметься ризиком подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів (наразі 30). Це зменшить імовірність блокування розрахунку коригування при поверненні товару від неплатника.

За словами Кравченка другим кроком є наступний — ДПС конкретизувала перелік підстав для розгляду питання віднесення платника до ризикових. Державна податкова служба оновила довідник кодів податкової інформації. Їх використовують комісії ДПС при розгляді питань про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку.

Третій крок — вдосконалення організації роботи СМКОР: зміна в порядку взаємодії між структурними підрозділами ДПС усіх рівнів і комісіями територіального та центрального рівнів. Це передбачено в порядку зупинення, затвердженому постановою №1165.

“Ми пропонуємо такі зміни.

1. Обмін інформацією з питань зупинення реєстрації ПН/РК між структурними підрозділами територіального та центрального рівнів.

2. Оперативний обмін інформацією з питань зупинення реєстрації ПН/РК між відповідними підрозділами територіальних органів ДПС.

3. Підготовка та надання комісією центрального рівня комісіям територіальних органів інформації за результатами аналізу розглянутих скарг для забезпечення єдиного підходу при розгляді комісіями аналогічних питань.

4. Аналіз рішень, ухвалених комісіями регіонального рівня, та надання результатів такого аналізу територіальним комісіям для врахування при розгляді питань.

Ефективна робота СМКОР пов’язана з наповненням бюджету і є одним з оперативних інструментів, який запобігає схемам та ухиленню від сплати податків. Це підвищує податкові надходження та сприяє наповненню бюджету. Наприклад, у січні-лютому ДПС перевиконала встановлені показники надходжень на 22 млрд грн (+16,5% до плану). Позитивну динаміку двох місяців плануємо зберегти і в березні”, – повідомив Кравченко.