Скільки українців вірять в процвітання держави через 10 років у складі ЄС: результати опитування

Питання, якою буде Україна через десять років, є відображенням настроїв суспільства та його очікувань від майбутнього. В умовах війни та непередбачуваних міжнародних обставин воно набуває особливого значення, адже показує, чого найбільше прагнуть і водночас чого остерігаються українці. Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене наприкінці липня — на початку серпня 2025 року, засвідчило суперечливість прогнозів: частина очікує бачити Україну процвітаючою державою в складі ЄС, тоді як інші не поділяють цього оптимізму, посилаючись на корупцію, неефективність управління та наслідки війни.

Оптимісти та песимісти у суспільстві

Результати дослідження, проведеного Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), засвідчили, що 53 відсотки респондентів вважають скоріше або дуже ймовірним, що через десять років Україна стане процвітаючою державою в складі Європейського Союзу.

Водночас 40 відсотків опитаних дотримуються протилежної точки зору, не очікуючи відчутних змін на краще або сумніваючись у здатності держави використати потенціал членства в ЄС.

Цікаво, що повідомлення респондентам додаткової інформації — чи то про необхідність розраховувати насамперед на власні сили, чи про гарантії стабільної підтримки з боку Європи — майже не змінило їхніх оцінок майбутнього. У будь-якому з можливих сценаріїв від 51 до 55 відсотків опитаних схилялися до думки, що через десять років Україна матиме успішне майбутнє, тоді як від 39 до 49 відсотків залишалися песимістами.

Це може свідчити про те, що в українському суспільстві вже сформувалося досить стійке уявлення про значення та спроможність Європи бути надійним партнером, тож додаткові пояснення практично не вплинули на оцінку ймовірності процвітаючого сценарію.

Причини недовіри до майбутнього

Серед тих, хто не вірить у процвітаюче майбутнє України в Європейському Союзі, найбільш поширеним поясненням є корупція — її вказали 25 відсотків опитаних. На другому місці — неефективність влади та загальна недовіра до її дій (15 відсотків). Досить вагомою причиною песимізму стала і невпевненість у готовності самого ЄС прийняти Україну у своє коло — цей аргумент назвали 14 відсотків респондентів. Ще 13 відсотків вважають, що відбудова країни після війни триватиме значно довше, ніж десятиліття, а 10 відсотків прямо вказали на руйнівні наслідки бойових дій як головну перешкоду.

Окрім цього, частина опитаних нагадувала про хронічні економічні проблеми, демографічні виклики, зокрема масову міграцію молоді, а також втрату віри у реальні зміни на краще. Усі ці фактори формують атмосферу сумнівів, яка часто виявляється сильнішою за офіційні декларації та обіцянки.

Вплив війни та фактори довіри

Заступник директора КМІС Антон Грушецький у своєму коментарі підкреслив, що на суспільні настрої найбільше впливає саме війна та невизначеність щодо її завершення. За його словами, є два головні чинники, які визначають, наскільки оптимістично чи песимістично люди дивляться у майбутнє: рівень довіри до української влади та відчуття підтримки з боку Європи.

Коли громадяни бачать, що держава ухвалює рішення, спрямовані на реальні реформи та розвиток, їхній оптимізм посилюється. Своєю чергою, тверда і послідовна позиція Європейського Союзу щодо підтримки України зміцнює віру в перспективи членства та спільного успішного майбутнього.

Грушецький наголосив, що попри втому від війни, українці демонструють стійкість і волю до боротьби. Проте, аби зберегти надію, потрібні рішучі кроки як від української влади, так і від європейських партнерів.

Динаміка суспільних настроїв

КМІС також нагадує, що у попередніх хвилях опитувань відчувалося коливання суспільних очікувань. Так, у червні 2025 року зросла частка тих, хто говорить про єдність нації: із 53 відсотків у грудні 2024-го до 61 відсотка влітку 2025-го. Водночас третина респондентів вважала, що внутрішні суперечності поглиблюються і країна рухається до розколу.

Ще раніше, у травні–червні 2025 року, спостерігалося значне посилення песимізму: тоді до 47 відсотків зросла кількість тих, хто очікував, що через десять років Україна буде зруйнованою країною зі значним відтоком населення. Це показує, наскільки швидко змінюються настрої залежно від політичних рішень, перебігу війни та реакції міжнародної спільноти.

Опитування КМІС чітко показало: українське суспільство перебуває на роздоріжжі між надією і страхом. Більшість усе ж таки вірить у процвітаючу Україну в складі ЄС через десять років, проте майже половина не бачить підстав для оптимізму. Головні ризики зосереджені навколо війни, корупції, неефективності управління та складності післявоєнної відбудови.

Майбутнє України значною мірою залежить від рішучості влади боротися з корупцією, проводити реформи і переконувати громадян у реальності змін. Водночас критично важливим залишається тверде підтвердження готовності ЄС підтримувати інтеграцію. У такій ситуації суспільна віра стає не менш важливим ресурсом, ніж економічні чи військові фактори. Адже процвітаюча Україна в складі Європейського Союзу можлива лише тоді, коли внутрішня готовність і зовнішня підтримка зійдуться в єдиному векторі.