Небезпека з обох боків: Європейці бояться війни й не довіряють Америці Трампа (результати опитування)
Ще кілька років тому більшість європейських лідерів сприймали США як надійного союзника, фундамент євроатлантичної безпеки та ключового гаранта стабільності. Однак повернення Дональда Трампа в центр політичного життя Америки суттєво змінило настрої на континенті. Його різкі заяви про НАТО, критика союзників і просування ізоляціонізму змушують європейські столиці замислитися: чи можуть вони й надалі покладатися на США, чи не настав час будувати власну стратегію безпеки?
Видання “Le Grand Continent” опублікувало низку статей, у яких оприлюднило результати соціологічного опитування “Барометр європейської громадської думки”, що висвітлює сприйняття європейцями “світу після перемоги Трампа”. Видання аналізує відносини між Європою та США за другої каденції архітектора політики “Америка передусім”. Зокрема, у статті від 20 березня 2025 року зазначається, що більшість європейців (51%) вважають Трампа «ворогом Європи», тоді як лише 9% сприймають його як “друга”. Статистика голосів свідчить про зростаючу недовіру до американського лідера серед європейців.
Яких основних висновків дійшли соціологи за результатами масштабного опитування, проведеного виданням “Le Grand Continent” та соціологічною компанією Cluster 17?
Зростання побоювань щодо війни в Європі
Перший висновок цього дослідження свідчить про те, що серед європейців переважають побоювання щодо можливого вибуху збройного конфлікту на території Європейського Союзу в найближчі роки. Більшість опитаних — 55% проти 40% — вважають такий ризик високим. Це занепокоєння спостерігається майже в усіх країнах, крім Італії, де суспільна думка поділилася майже порівну — 49% проти 48%.
Особливо сильні страхи щодо можливого конфлікту в країнах Північної Європи — Данії та Нідерландах — а також у Східній Європі, передусім у Польщі та Румунії. Ймовірно, це пов’язано з їхнім географічним розташуванням, безпосередньою близькістю до Росії та спільним кордоном з Україною. У Польщі та Румунії понад 70% опитаних вважають загрозу війни цілком реальною.
Ці побоювання значною мірою підживлюються російською агресією проти України, яка триває вже більше трьох років. Водночас результати опитування показують, що своєрідним каталізатором зростання тривоги стало повернення Дональда Трампа до Білого дому. Майже дві третини респондентів у дев’яти країнах — 63% — переконані, що президентство Трампа зробить світ менш безпечним. І лише 15% дотримуються протилежної думки. Таке сприйняття домінує практично в усіх опитаних країнах і є переважаючим у семи з дев’яти держав.
Від недовіри Трампу до французької ядерної парасольки
Дональд Трамп – загроза для Європи
Колишнього президента США європейці дедалі більше сприймають як негативну фігуру. 51% опитаних вважають його “ворогом Європи”, тоді як 63% переконані, що його повернення до влади зробить світ менш безпечним. Крім того, 43% респондентів відзначають авторитарні нахили Трампа, а 39% взагалі порівнюють його поведінку з діями диктаторів.
Неприйняття Ілона Маска та бойкот Tesla
Європейська громадськість значною мірою втратила довіру до відомого підприємця та власника Tesla й X (колишнього Twitter). 79% опитаних вважають, що Ілону Маску не можна довіряти, а 58% виступають за бойкот продукції його компанії Tesla. Це може бути наслідком як його неоднозначних політичних заяв, так і його впливу на інформаційний простір.
Посилення оборонної самостійності ЄС
Значна частина європейців (70%) переконана, що Європейський Союз має покладатися насамперед на власні сили у сфері безпеки та оборони, а не розраховувати на зовнішніх союзників. Це підкреслює зростаючу потребу в незалежній європейській військовій політиці.
Більша довіра до європейської армії, ніж до національних військ
Ідея створення єдиної європейської армії отримує дедалі ширшу підтримку. 60% громадян ЄС довіряють спільним європейським збройним силам більше, ніж своїм національним арміям (лише 19%). Це може бути наслідком розуміння необхідності колективного захисту в умовах глобальної нестабільності.
Підтримка конфіскації російських активів
Переважна більшість європейців (61%) виступають за конфіскацію заморожених російських активів, щоб спрямувати ці кошти на допомогу Україні. Це свідчить про рішучість європейської спільноти щодо притягнення Росії до фінансової відповідальності за війну.
Розкол щодо мирної угоди в Україні
Громадська думка в Європі щодо майбутнього України розділилася: 47% опитаних вважають, що Київ має погодитися на мирну угоду, навіть якщо це означатиме втрату частини територій, окупованих Росією. Це свідчить про втому від війни у частини європейців та бажання знайти компромісне рішення, навіть ціною територіальних поступок.
Французька ядерна парасолька набирає популярності
Понад 60% європейців підтримують ідею розширення французького ядерного стримування як основи безпеки ЄС. Це означає зростання довіри до Франції як до ключового військового гравця в Європі та розуміння важливості власних ядерних сил у новій геополітичній реальності.
Пересічні користувачі коментують результати опитувань
Ми переглянули коментарі до публікації видання “Le Grand Continent” у мережі Reddit і побачили, що вони демонструють глибоку поляризацію та контроверсійність оцінок США і Дональда Трампа в Європі. Частина користувачів бачить у падінні іміджу США результат не лише особисто Трампа, а й довготривалої зовнішньої політики Вашингтона.
Чимало коментаторів сходяться на тому, що розчарування Європи в США розпочалося не з Трампа. Вони згадують війну в Іраку 2003 року як перший великий удар по довірі до Америки. Один із дописувачів пише: “Вторгнення Буша в Ірак відштовхнуло багатьох європейців, а останні кілька місяців стали лише останньою краплею“. Інший додає, що саме війна в Іраку спричинила бойкот американських товарів у Європі.
Користувач із Бельгії підкреслює: розчарування ще за часів Буша начебто пом’якшилось із приходом Обами, проте Трамп знову різко зруйнував цей кредит довіри. Причиною називають не лише особистість Трампа, а й саму систему американської політики, де навіть демократи «цілком задоволені світлом олігархії». Водночас інші коментатори вказують, що США завжди дбали насамперед про власні інтереси. Один із дописувачів підсумовує це так: “Важко дружити з тим, хто поводиться так“. Чимало згодні, що ілюзія дружби давно зникла, а Трамп лише оголив це, зробивши відносини відверто прагматичними.
Особливий резонанс викликають теми економічного тиску і тарифів. Один користувач пише: “Навіть якщо ти згоден із Трампом, як можна назвати тарифи дружніми?” Інший додає, що Трамп маніпулює торговельною статистикою, зображаючи Європу винною в дефіциті США, хоча насправді послуги США, як iOS чи Microsoft, вирівнюють цей баланс.
Водночас кілька користувачів нагадують, що американська підтримка часто була потрібна самій Європі — наприклад, під час війн на Балканах, коли європейці не змогли зупинити геноцид без США.
Звучить і відверто песимістична думка про майбутнє відносин: “Зараз я не знаю нікого, хто б не відчував жаху і огиди. Знадобиться ціле нове покоління, щоб це виправити“. При цьому коментатори визнають, що певне поліпшення було після початку війни Росії проти України, але з приходом Трампа все знову скотилося до рівня часів Буша — або й нижче.
Загалом, огляд показує глибоке розчарування Європи в США як у стратегічному партнері. Трамп став каталізатором цього розриву, але підстави для недовіри закладалися роками. Частина коментаторів визнає, що антагонізм не лише у фігурі Трампа, а в самій моделі американської політики, яка дедалі більше сприймається в Європі як цинічна, егоїстична й небезпечна.
