З початком війни структура медіаспоживання українців зазнала потужних змін. Серед критеріїв, які ми висуваємо до інформації, на перший план вийшла оперативність. Ракетна небезпека, вибухи, їхні наслідки, постраждалі, загиблі – це все та вельми чутлива інформація, яку ми воліємо отримувати в режимі реального часу. Журналістика (від французького “journal” – “щоденник”) поступилася місцем так званій секундалістиці. Відповідно наші медіаспоживацькі пріоритети перемістилися у царину соціальних мереж, найбільшою мірою у Telegram, який з блискавичною швидкістю інформує нас про те, від чого ми залежні у часи війни, період невизначеності й агресії.
Соціологічні опитування 2022-24 років фіксують невпинне зростання популярності цього месенджера і одночасне падіння інтересу до традиційних ЗМІ. За даними USAID/Internews, у 2021 році лише 20% українців використовували Telegram як джерело новин. Ситуація кардинально змінилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, коли цей показник зріс до 60%. Потреба в оперативній інформації під час війни зробила месенджер головною платформою для багатьох українців. Наприкінці 2023 року Telegram став провідною соціальною мережею для споживання новин з показником у 72%. Водночас частка тих, хто одночасно з соціальними мережами використовує для отримання інформації телебачення, знизилася до 21%.
Не можна обійти увагою і гаджетизацію. Мобільні пристрої стали основним інструментом для отримання новин в Україні. За даними опитування, 87% українців використовують смартфони для перегляду новин. Серед молоді віком від 18 до 35 років цей показник ще вищий — 97%. Така висока залежність від мобільних пристроїв відображає загальні тенденції цифровізації, а також робить месенджери, такі як Телеграм, ще важливішими платформами для розповсюдження інформації.
Майже мільйон користувачів завантажили собі додаток протягом місяця після 24 лютого 2022 року. Сьогодні Telegram використовують 88% українців, що робить його однією з найважливіших платформ для отримання новин, спілкування та координації дій.
Арешт у Франції засновника Telegram Павла Дурова та висунення французькою прокуратурою довгого списку обвинувачень спричинило справжній інформаційний вибух у світі. Ця подія загострила дискусії щодо безпеки та етики месенджера, а також підняла питання про те, як платформи для обміну повідомленнями можуть впливати на глобальні інформаційні потоки. Для українців це стало ще одним сигналом необхідності виважено підходити до вибору джерел новин, особливо з огляду на жорстку політику конфіденційності месенджера і, як наслідок, анонімності каналів, з яких вони черпають інформацію.
На думку керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки МКІП Ігор Солов’я, “фактично ми маємо ситуацію, коли створена паралельна медіасистема, яка ніким не регульована”. Парадоксальною є практика застосування анонімних каналів: якщо канал позиціонує себе як російський, українці, що цілком логічно, відмовляються споживати його контент. А от якщо канал без реального імені, але просуває проросійські наративи, такому каналу медіаспоживачі довіряють.
За даними TGStat, сьогодні на українську аудиторію спрямовують свої меседжі 89 тисяч каналів. Їх сукупна аудиторія становить понад 460,7 млн. Нагадаємо, що минулого року в Україні діяло понад 33 тисячі активних телеграм-каналів із сумарною кількістю 282,6 млн підписників. Як бачимо, український сегмент Telegram зростає. Відсоток каналів, які мімікрують під українські і водночас просувають ворожий контент, вирахувати важко через нерегламентованість месенджеру.
Бути чи не бути Telegram в Україні – ця дискусія, яка тривалий час точилася у суто професійних колах медіапрактиків та медіакритиків, наразі виплеснулася у більш широке поле, набула характеру громадських обговорень.
Учора були оприлюднені результати опитування USAID/Internews щодо медіаспоживання в Україні. Низка питань стосувалася Telegram.
За даними дослідження, лише 4% опитаних вважають, що платформу слід заборонити. 51% респондентів переконані, що держава не повинна втручатися в діяльність Telegram. Натомість 33% респондентів підтримують ідею державного регулювання, вважаючи, що держава повинна встановити правила та стежити за їх виконанням. Цей показник свідчить про бажання українців знайти баланс між свободою слова і контролем за якістю інформації. Крім того, 12% опитаних вагалися з відповіддю, що може вказувати на неоднозначність ставлення до цієї теми в суспільстві.
Водночас, у разі заборони чи обмеження Telegram, 52% з опитаних будуть шукати інформацію в інших джерелах. Ще 31% стежитиме за новинами з Telegram за допомогою VPN чи інших сервісів обходу блокувань. Це дозволить їм продовжувати доступ до платформи, зокрема до анонімних ворожих каналів, які можуть містити дезінформацію або небезпечний контент. Використання VPN захищає конфіденційність користувачів, але також може призвести до серйозних ризиків, оскільки анонімні канали можуть поширювати небезпечну інформацію без перевірки.
“Громадської думки не існує” – під такою назвою відомий соціолог П’єр Бурд’є написав працю, яка декларує штучність громадської думки, її залежність від підходів вимірювачів та формулювань самих запитань, з якими соціологи звертаються до респондентів. Дослідження КМІС на ту ж тему, що і USAID/Internews, і проведені в той самий час, але із інакше сформульованими питаннями, дають зовсім іншу картинку громадської думки.
Згідно з даними опитування, лише 9% опитаних підтримують повне блокування месенджера. Водночас 54% вважають, що Телеграм потрібно частково обмежити, зокрема шляхом блокування певних каналів, що поширюють небезпечний або дезінформаційний контент. Це свідчить про прагнення знайти баланс між свободою слова та контролем за інформацією. При цьому 26% респондентів не вважають за потрібне вводити будь-які заборони або обмеження, що може відображати впевненість у важливості доступу до інформації через платформу. Ці результати підкреслюють складність суспільної дискусії щодо регулювання медіапростору в Україні.
Серед опитаних українців 71% вважає, що поширення російської дезінформації та пропаганди в соціальних мережах є серйозною або навіть дуже серйозною загрозою. З них 33% вказують, що ця загроза є однією з найбільших. Натомість 23% респондентів вважають, що це не є значною загрозою або взагалі немає загроз, а 18% визнають, що певна шкода все ж існує.
Представники Служби безпеки України та Генерального штабу Збройних Сил України неодноразово зазначили, що Telegram активно використовується ворогом для проведення кібератак, розповсюдження фішингових схем та шкідливого програмного забезпечення, а також для встановлення геолокації користувачів і корегування ракетних ударів. Це унаочнює серйозні ризики, пов’язані з використанням платформи, і важливість контролю за контентом у ній.
Поки готувався цей матеріал, надійшла інформація про те, що Національний координаційний центр кібербезпеки ухвалив рішення обмежити використання месенджера Telegram у державних органах, військових формуваннях та на об’єктах критичної інфраструктури. Це рішення, як повідомляє пресслужба Ради нацбезпеки та оборони, спрямоване на мінімізацію загроз. Забороняється встановлення та використання Telegram на службових пристроях, за винятком осіб, для яких його використання є частиною службових обов’язків. Начальник ГУР МО України Кирило Буданов навів дані про доступ російських спецслужб до особистого листування користувачів Telegram, навіть видалених повідомлень. Він підкреслив, що питання Telegram є не лише питанням свободи слова, а й національної безпеки.
